22-ц/775/163/2014(м)
222/1361/13-ц
25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М., Мальцевої С.А.,
при секретарі Ушаковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» ( далі ПАТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Володарського районного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року,-
У вересні 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10 грудня 2006 року з відповідачем ОСОБА_1 укладено договір на суму 4700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком Договір, що підтверджується його підписом у заяві. Відповідно до умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору, станом на 31 серпня 2013 року, утворилася заборгованість в сумі 44 586,55 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 8 930,40 грн.; заборгованості за відсотками - 33056,79 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2099,36 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просив стягнути суму заборгованості та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк», посилаючись на недоведеність обставин справи, що мають значення, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ КБ «Приват Банк» Шишелової Н.В., яка підтримала доводи скарги та просила її задовольнити, заперечення проти скарги представника відповідача - ОСОБА_3, яка просила скаргу відхилити, а рішення суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи ПАТ КБ «Приват Банк» у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений загальний строк позовної давності для звернення до суду, оскільки зобов'язання відповідачем перестали виконуватися з 29 вересня 2007 року, а банк звернувся до суду 17 вересня 2013 року.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції .
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказане судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Виходячи з положень ст.ст. 599, 610, 612,625,629 цього Кодексу - договір є обов'язковим для виконання сторонами; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2006 року між ПАТ КБ « Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено договір, за яким останній отримав кредит в розмірі 4700 грв. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% в місяць із розрахунку 360 днів на рік, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає договір між ним та банком.
Із заяви про відкриття карткового рахунку вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, з якими погодився та засвідчив особистим підписом. В цій же заяві визначено, що погашення заборгованості за кредитом може проводитися шляхом внесення коштів на картку клієнтом або шляхом списання коштів з дебетової картки.
Згідно з п.9.3 Умов та правил надання банківських послуг, картковий рахунок відкривається на невизначений строк.
Відповідно до п.9.12 - договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той же строк.
У відповідності з п.2.3, 3.1.1, 3.1.3 Правил користування карткою, право користуватися платіжною карткою має лише її держатель. Строк дії картки вказаний на її лицьовій стороні. Картка є дійсною до останнього календарного дня вказаного місяця.
По закінченню строку дії картка продовжується Банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшла письмова заява про закриття карткового рахунку і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.
Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, в разі порушення Клієнтом строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грв +5% від суми позову.
Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_1, викладених в письмових запереченнях на позов, з 28 вересня 2007 року він кредитною карткою не користувався, жодних коштів не знімав, а на початку листопада 2007 року свою кредитну картку поламав та викинув, оскільки строк, вказаний в картці минув, а заборгованість він погасив ще до спливу строку дії картки ( а.с. 40-42).
Проте, ці обставини спростовуються матеріалами справи.
Так, виписки з особового рахунку ОСОБА_1, наданої банком, вбачається, що дійсно у вересні 2007 року ОСОБА_1 вніс декілька платежів : 6 вересня 2007 року на суму 3500грв., 26 вересня 2007 року на суму 2000 грв, 28 вересня 2007 року на 300 грв.
Між тим, у жовтні місяці 2007 року з платіжної картки відповідача знімаються грошові кошти на загальну суму 8 972,41 грв.: 2 жовтня 2007 року - 1545,00 грв.; 10 жовтня 2007 року - 412,00 грв. та 412,00 грв.; 12 жовтня - 515,00 грв, 515,00 грв. та 515,00грв.; 15 жовтня 2007 року - 3090,00грв. та 1545,00 грв.; 17 жовтня 2007 року - 309,00 грв.; 19 жовтня 2007року - 72,10 грв. ( а.с. 61 -62).
На спростування цих обставин відповідач та його представник ніяких належних та допустимих доказів ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надали.
Згідно з розділом 8 Умов та правил надання банківських послуг, держатель карти несе відповідальність за операції, які здійснюються з платіжною картою. В разі якщо держатель карти дає згоду на проведення операцій з картами він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання в майбутньому. Держатель карти несе відповідальність за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмово ї заяви Держателя про блокіровку коштів на картковому рахунку і за всі операції , які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки на Стоп - лист.
Відповідно доп. 8.4 Постанови Правління НБУ №137 «Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням» контроль за використанням коштів з картрахунків здійснюється власниками цих рахунків.
З письмових пояснень відповідача та його представника в суді вбачається, що з заявою про припинення договору та закриття карткового рахунку з моменту укладення договору по теперішній час, про блокування коштів на рахунку або постановку картки у Стоп - лист ОСОБА_1 не звертався.
Доводи відповідача щодо неможливості отримувати кошти по платіжній картці у зв'язку з тим, що він її поламав, є недоведеними.
Тобто, ОСОБА_1 не надав суду доказів про припинення договору.
Суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та неправильно визначив строк дії договору.
З урахуванням положень договору та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що висновок про відмову у позові банку, у зв'язку з пропуском строку позовної давності є необґрунтованим, оскільки платіжна картка, за умовами договору видана на невизначений строк; відповідач, у порушення умов п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, не заявив банку про припинення дії договору та закриття карткового рахунку, а продовжував нею користуватися, тому договір автоматично пролонговано та договір є діючим. Пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких він укладався, зокрема, щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.
Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості, станом на 31 жовтня 2011 року, ОСОБА_1 має суму поточної заборгованості, тобто заборгованості строк якої ще не настав. Строк виконання зобов'язань за цією заборгованістю настав 30 листопада 2011 року.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування строків позовної давності і, відповідно до укладеного договору, ОСОБА_1 зобов'язаний нести відповідальність по погашенню заборгованості перед банком.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 цього Кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Внаслідок невиконання умов договору відповідачем ОСОБА_1 утворилася заборгованість за договором від 10 жовтня 200 6року, яка, станом на 31 серпня 2013 року становить 44 586,55 грн. з яких: 8 930,40 грн. - заборгованість за кредитом, 33 056,79 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2099, 36 грн. - штраф (процентна складова).
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки право позивача порушено, у зв'язку з тим, що відповідач отримав кошти, але не виконав взяті на себе зобов'язання по їх поверненню, воно підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача на користь ПАТ КБ «Приват Банк» підлягають стягненню витрати на оплату судового збору: 445,87 грв. - за подачу позову та 222,94 грв. - за апеляційний розгляд справи, а всього 668,81 грв.
Керуючись ст.ст. 307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Донецької області від 02 грудня 2013 року скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт Серії НОМЕР_2, виданий 31 липня 1998 року Володарським РВ УМВС України в Донецькій області, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_1) на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором від 10 жовтня 2006 року в сумі 44 586,55 грв., яка складається з: заборгованості за кредитом - 8 930,40 грн., заборгованості за відсотками - 33056,79 грн.; штрафу - 500грв( фіксована частина), штрафу - 2099,36 грн. - (процентна складова), а також витрати на оплату судового збору в сумі 668,81 грв.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді