22-ц/775/358/2014(м)
263/13850/13-ц
Категорія 41 Головуючий у 1-ій інстанції Соловйов О.Л.
Суддя - доповідач Ткаченко Т.Б.
Іменем України
05 березня 2014 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
Головуючого - Песоцької Л.І.
Суддів - Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.
При секретарі - Кузнецові А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Управління міського майна Маріупольської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку, зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 січня 2014 року про повернення позовної заяви,
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління міського майна Маріупольської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила визнати за нею право на безоплатну приватизацію жилого приміщення в гуртожитку загальною площею 18,0 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язати Управління міського майна здійснити дії по приватизації даної кімнати.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління міського майна Маріупольської міської ради, ОСОБА_3 про визнання права на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку, зобов'язання вчинити певні дії, повернуто позивачці для подання до належного суду.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою і посилаючись в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, позивачка просить апеляційний суд скасувати ухвалу судді, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в іншому складі суду.
Зокрема вказує, що суд прийшов до невірного висновку, що її позов являється позовом з приводу нерухомого майна, оскільки його предметом є право на приватизацію житлового приміщення в гуртожитку, а не право власності або користування нерухомим майном.
Судом не враховано, що відповідачами по справі виступають юридична особа - Управління міського майна Маріупольської міської ради, розташоване в Жовтневому районі м.Маріуполя, та фізична особа - ОСОБА_3, який проживає в Іллічівському районі м.Маріуполя, тому відповідно до вимог ст.ст.109, 113 ЦПК України нею вірно обрано підсудність за місцем знаходження одного з відповідачів.
Відповідачі в судове засідання не явились, про час і місце розгляду матеріалів позову повідомлені належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, тому у відповідності із ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4, які підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали позовної заяви і обговоривши доводи і підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без змін з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Повертаючи позовну заяву позивачу для подачі до суду за підсудністю, суд виходив з того, що справа не підсудна цьому суду, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна - приватизації ОСОБА_2 кімнати АДРЕСА_2.
За таких обставин суд, враховуючи правила виключної підсудності дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачці для подачі до належного суду.
З таким висновком суду не можна не погодитись, оскільки він відповідає обставинам справи, вимогам норм процесуального права.
Відповідно до ст.115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками надсилаються позивачеві.
Підсудність - це сукупність установлених законом ознак, за якими визначається суд, що має розглядати дану справу, її значення полягає у правильному розподілі між судами справ, що підлягають розгляду.
За загальними правилами підсудності відповідно до ч. 1 ст.109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Відповідно до ч.2 даної статті позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Виключення з загальних правил про підсудність передбачені ст.110 та ст.114 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Тобто, за таких обставин, на відміну від вимог ст.109 ЦПК України, в даному випадку ЦПК іншим чином встановлює правила підсудності - виключну.
Зі змісту заявлених позивачкою вимог вбачається, що спір між сторонами виник з питання відмови Управління міського майна передати у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 житлову кімнату площею 18 кв.м за адресою: АДРЕСА_2, оскільки ОСОБА_3 має на праві власності ? частину АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 03 травня 2012 року ПАТ «ММК ім.Ілліча» видано ордер № 212 на жилу площу в гуртожитку на право зайняти із сім'єю з двох осіб житлову площу в гуртожитку № 18 а по АДРЕСА_2, до складу сім'ї віднесено сина ОСОБА_3 (а.с.24).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 до Управління міського майна Маріупольської міської ради, підписаною також ОСОБА_3, від 19 вересня 2013 року позивачка просить передати вказане жиле приміщення у гуртожитку у приватну власність шляхом безоплатної приватизації (а.с.4).
Як роз'яснено в п.41 Постанови № 3 від 01 березня 2013 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» (далі Постанова), перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
В п.42 даної Постанови викладено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як визначено в ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII від 19 червня 1992 року, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і
більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» № 500-VI від 04.09.2008 року.
За наведених обставин та враховуючи вимоги закону, позивачка відповідно до правил виключної підсудності має право на звернення до Іллічівського районного суду м.Маріуполя, а саме: за місцем знаходження нерухомого майна - кім.АДРЕСА_2.
Доводи апеляційної скарги щодо направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в іншому складі, колегія суддів вважає також необґрунтованими, оскільки розгляд справи не розпочато.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суддею не порушено встановлений процесуальним правом порядок визначення підсудності та повернення позовної заяви, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала судді залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подання скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Л.І.Песоцька
Судді: Т.Б.Ткаченко
Є.Є.Мальцева