22-ц/775/106/2014(м)
264/7892/13-ц
Головуючий у 1 інстанції Матвєєва Ю.О.
Категорія 55 Доповідач Песоцька Л.І.
Іменем України
04 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Песоцької Л.І.
Ткаченко Т.Б., Мальцевої Є.Є.
при секретарі Брежнєві Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Агенція «Море» про захист прав споживача і відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2013 року,
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з даним позовом. Вказувала на те, що 30 липня 2013 року між нею та приватним підприємством «Агенція «Море» було укладено договір, за умовами якого відповідач зобов'язався забезпечити надання їй туристичних послуг у турі до Ізраїлю «Іудейський Новий рік» з 02 по 09 вересня 2013 року, за що вона сплатила 5731,80 грн.
Відповідачем була надана недостовірна інформація про розміщення туристів з 04 по 08 вересня 2013 року в трьохзірковому готелі «Olive Tree» (Zeitona) у місті Віфлеєм, тоді як готель, в якому вона була розміщена, знаходиться у місті Бейт-Джала в Палестині і не має відповідної категорії. У готелі не було російськомовного персоналу, гід групи залишався на території Ізраїлю; харчування було низької якості; виходити за межі готелю у вечірній та нічний час було заборонено, у переселенні в трьохзірковий готель у місті Віфлеєм було відмовлено. У страховому сертифікаті не була зазначена Палестина, як країна, на територію якої розповсюджується його дія, програму екскурсій було виконано частково і здійснені незаплановані поїздки.
Посилаючись на те, що ненаданням послуг, які були вказані у договорі, їй завдані збитки, позивач просила стягнути з відповідача на її користь 2570 грн. ( 5731 грн. (вартість туру) - 2132 грн. (вартість переїзду) : 7 днів туру х 5 днів перебування у готелі міста Бейт-Джала = 2570 грн.).
Рішенням Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2013 року у задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду і ухвалити рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, яка підтримала доводи скарги, представника ПП «Агенція «Море» Данилова С.А., який заперечував проти задоволення скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 30 липня 2013 року між ОСОБА_3 і приватним підприємством «Агенція «Море» було укладено договір № 30.07.-1 на туристичне обслуговування.
З 2 по 9 вересня 2013 року позивач згідно з умовами договору здійснила передбачену туристичну поїздку за туром «Іудейський Новий рік».
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із недоведеності невиконання відповідачем умов договору і завдання позивачці збитків. З висновком суду не можна не погодитись.
Згідно із частинами першою, другою статті 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною п'ятою статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно із частиною десятою статті 20 Закону України "Про туризм" якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів. Так, частиною четвертою статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів" передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Також частиною першою статті 33 Закону України "Про туризм" встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із частинами першою та другою статті 32 Закону України "Про туризм" за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.
Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.
Зі справи вбачається, що 30 липня 2013 року між ОСОБА_3 і приватним підприємством «Агенція «Море», яке мало ліцензію на туроператорську діяльність, було укладено договір на туристичне обслуговування.
Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався забезпечити надання комплексу туристичних послуг, а саме забезпечити тур до Ізраїлю з 2 по 9 вересня 2013 року; переліт літаком (чартерним рейсом); розташування у готелі: чотирьохзірковому (Тверія або Наарія) - 2 ночі, трьохзірковому (Віфлеєм) - 5 ночей; харчування НВ (сніданок, вечеря); екскурсії згідно з програмою туру «Іудейський Новий рік» (мінімальна кількість туристів у групі 50 чоловік), а позивач - прийняти та оплатити ці послуги (а.с. 7-8, 14-15).
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору, позивач вказувала на те, що їй була надана недостовірна інформація щодо розміщення туристів з 4 по 9 вересня 2013 року у тризірковому готелі «Olive Tree» (Zeitona) у місті Віфлеєм, оскільки фактично вона була розмішена у готелі «Olive Tree» (Zeitona) у місті Бейт-Джала, який не мав тризіркової категорії.
Проте, з пояснень представника відповідача та даних листа приймаючої сторони «CASPI AVIANION» з посиланням на дані Мінтуризма Палестини вбачається, що вказаний готель є трьохзірковим, його номери відповідають стандартам готелю вказаної категорії, в них є кондиціонер, телевізор, душ, туалет, у готелі є ресторан, кафе, плавальний басейн та ганок для пікніків (а.с.19, 21).
Не погоджуючись з тим, що готель має зазначену категорію, позивач не пояснила, які саме умови проживання в ньому не відповідали заявленій категорії і не надала будь-яких даних у підтвердження своїх доводів. Посилання на відсутність у назві готелю вказівки на його категорію, не є переконливим доводом.
Як вбачається з тексту договору, в ньому не зазначено, готель розташований у місті чи провінції Віфлеєм.
Місто Бейт-Джала знаходиться у провінції Віфлеєм на відстані 1,7 км від міста Віфлеєм і обрано, як вбачається із повідомлення приймаючої сторони«CASPI AVIANION», як найбільш безпечний район Віфлеєма (а.с.21 ).
Посилання позивачки на відповідні незручності і обмеження в місцях перебування, судом обґрунтовано не прийняті до уваги, оскільки з умовами туру, режимом перебування та пересування в країнах туру вона була ознайомлена (а.с.12-13).
Доводи про часткове невиконання програми екскурсій і надання непередбачених екскурсій об'єктивно не підтверджені і заперечуються відповідачем та приймаючої стороною «CASPI AVIANION» з посиланням на звіт гіда, путьові листи водія (а.с.21-22).
Згідно п. 6.6 договору сторін, для отримання компенсації за ненадані послуги у країні тимчасового перебування туристу необхідно скласти акт невідповідності послуг за власним підписом та підписом представника приймаючої сторони. В разі можливості пред'явити туроператору офіційний письмовий документ, виданий третьою стороною, що надає послуги, які включені до туристичного продукту, з підтвердженням факту неможливості надання послуг.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що всі претензії туриста з питань обслуговування за кордоном або на території України приймаються до розгляду у письмовому вигляді за наявності акту, підписаного представником приймаючої сторони в країні перебування туриста протягом 14 днів з моменту закінчення туру.
Відповідних актів або інших доказів у підтвердження невиконання відповідачем умов договору і спричинення цим збитків, позивачкою не надано.
Грошова сума, яку позивач просить стягнути з відповідача на її користь обчислена нею вільно, без врахування вартості наданих послуг і зазначення розміру збитків.
За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність порушення відповідачем умов договору і спричинення позивачці збитків.
Доводи апеляційної скарги містять посилання на обставини позову, які судом перевірялись, і не спростовують висновків суду.
При розгляді справи судом дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді