22-ц/775/67/2014(м)
246/531/13-ц
14 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого Ігнатоля Т.Г.,
суддів Кочегарової Л.М., Попової С.А.,
при секретарі Костомановій А.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк "Приват Банк" (далі ПАТ КБ «Приват Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ПАТ КБ «Приват Банк» на рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року,
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 15 грудня 2006 року було укладено кредитний договір відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 4 622,00 грв., а відповідач в свою чергу зобов»язався повернути кредит до 14 грудня 2008 року. У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 кредитні кошти та відсотки за користування Кредитом не повернув, внаслідок чого утворилася заборгованість. Просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у розмірі 61 703 гривень 56 копійок та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Тельманівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено у зв»язку зі спливом строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк», з посиланням на порушення судом норм процесуального і матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на те, що договір, який був укладений між сторонами, спрямований на реальне настання правових наслідків, укладений належним чином, є дійсним та підлягає виконанню сторонами. Оскільки боржником умови договору не були виконані, то вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими. Банк звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлений сторонами тривалістю у 5 років.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з»явилися. Представник ПАТ КБ «Приват Банк» подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про вручення йому особисто судової повістки 8 січня 2014 року. Тому, відповідно до ч.2 ст.305 та 197 ЦПК України, справа розглянута у відсутність сторін та без технічної фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 15 грудня 2006 року між ПАТКБ «Приват Банк» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MR26F111100394, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 4622,00 грв., на строк 24 місяці, з 15 грудня 2006 року по 14 грудня 2008 року, включно, з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 0,42% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 115 гривень 55 копійок в обмін на зобов»язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії, з щомісячним погашенням заборгованості шляхом надання банку грошових коштів у сумі не менше 318,55 грв. у період з 24 по 28 число кожного місяця.
Згідно з розрахунком ПАТ КБ «Приват Банк», станом на 13 березня 2013 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 61 703,56 грв., яка складається з: заборгованості за кредитом - 4322,00 грв.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 20805,29 грв.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 2657,65 грв., пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором - 30504,16 грв.; штрафу ( фіксована частина) - 500 грв.; штрафу ( процентна складова ) -2914,46 грв.
Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості, суд виходив з того, що кредитор пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.
Між тим, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати свої обов»язки відповідно до договору.
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ч. 5 ст. 261 даного Кодексу, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Частиною 1 ст.259 цього Кодексу передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1, останній надав згоду, що заява, разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту, тарифами, затвердженими наказом ПАТ КБ « Приват Банк» №65 від 20 січня 2006 року, складає кредитно - заставний договір між позичальником та банком, засвідчивши її своїм підписом.
Як вбачається з тексту договору, кредит ОСОБА_1 надавався 15 грудня 2006 року на строк до 14 грудня 2008 року.
Відповідно до п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним Договором встановлюються сторонами тривалістю у 5 років ( а. с. 4-7).
Отже, сторони в письмовій формі домовилися про збільшення строку позовної давності, що не заборонено законом. Перебіг п»ятирічного строку позовної давності за вимогами банку про стягнення заборгованості почався з 14 грудня 2008 року та спливає 14 грудня 2013 року.
Як вбачається зі справи, до суду з даним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося 10 квітня 2013 року, тобто, в межах строку позовної давності.
У зв»язку з викладеним, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи і дійшов помилкового висновку про те, що позивач звернувся до суду із позовом після спливу строку позовної давності та необґрунтовано відмовив у позові ПАТ КБ «ПриватБанк», що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову банку з таких підстав.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У відповідності з вимогами ст.ст. 525,526, ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і в установлений строк їх виконання.
Колегія суддів вважає, що оскільки зобов"язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконані, заборгованість, яка утворилася, станом на 13 березня 2013 року, підлягає стягненню з боржника. Зокрема, безспірно підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту - 4322,00 грв.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 20 805,29 грв.; заборгованість по комісії за користування кредитом- 2 657,65 грв.
Між тим, колегія суддів вважає, що розмір пені та строки її нарахування суперечать нормам матеріального права.
Згідно зі ст. 611 даного Кодексу, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.546, 549 цього Кодексу, виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою ( штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 цього Кодексу, розмір неустойки може бути встановлений договором.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 5.1 договору про споживчий кредит передбачено, що при порушенні позичальником будь - якого із зобов»язань, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобов»язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.
Виходячи з розрахунку, наданого позивачем, пеня нарахована за період з 24 лютого 2007 року по 13 березня 2013 року в розмірі 30 504,16 грв.
Враховуючи наведені норми права та умови договору, колегія суддів вважає, що розмір пені повинен бути нарахований за період з 13 березня 2012 року по 13 березня 2013 року, що становить, відповідно до розрахунку, наданого ПАТ «КБ «Приват Банк», 15 003,87 грв. ( 4322,00 грв ( прострочене тіло кредиту) + 20 805,29 ( прострочені відсотки за кредитом)=27 784,94 грв. ; щоденна пеня -41,68 грв., за рік -15003,87грв.)
З огляду на те, що зазначена сума, становить непропорційно велику суму компенсації (понад п»ятдесят відсотків від суми заборгованості), колегія суддів, з урахуванням положень закону України «Про захист прав споживачів» та ч.3 ст.551 ЦК України, вважає за можливе зменшити розмір пені до 13 000 грв.
У зв"язку зі зміною розміру пені не може залишатися без зміни і процентна складова штрафу.
Згідно з п.5.3 договору про споживчий кредит, при порушенні позичальником строків по будь - якому з грошових зобов»язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов»язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грв. + 5% від суми заборгованості.
Оскільки в суму заборгованості за договором входить заборгованість за тілом кредиту, проценти, комісія та пеня, що складає 40784,94 грв.(27784,94 +13000), 5% від цієї суми буде становити 2 039,24 грв. (40784,94:100х5), що є процентною складовою штрафу.
Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ « Приват Банк» становить 43 324,18 та складається з: непогашеної суми кредиту - 4322,00 грв.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 20 805,29 грв.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 657,65 грв., пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором - 13 000 грв.; штрафу (фіксована частина) - 500 грв.; штрафу (процентна складова ) - 2039,24 грв.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК України та Закону України « Про судовий збір», з відповідача на користь ПАТ «КБ «Приват Банк» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 433,24 грв. за подачу позову та 243,60 грв. за подачу апеляційної скарги, а всього 676,84 грв.
Керуючись ст.ст. 307,309,313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Рішення Тельманівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2013 року скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області 6 лютого 2002 року, зареєстрований: АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 грудня 2006року, яка утворилася станом на 13 березня 2013 року, в розмірі 43324,18 та складається з: непогашеної суми кредиту - 4322,00 грв.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 20 805,29 грв.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 2 657,65 грв., пені за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором - 13 000 грв.; штрафу ( фіксована частина) - 500 грв.; штрафу ( процентна складова ) - 2039,24 грв.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Тельманівським РВ УМВС України в Донецькій області 6 лютого 2002 року, зареєстрований :АДРЕСА_1; ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» витрати на оплату судового збору в розмірі 676,84 грв.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді