Справа № 242/3203/14-ц
Провадження № 2/242/956/14
10 листопада 2014 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, -
Позивач, 09.10.2014 р. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину, в якій вказала, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 10.12.1983 р. по 24.09.2014 р. З 01.06.1995 р. вона є інвалідом другої групи безстроково. До розірвання шлюбу вона знаходилась на утриманні свого чоловіка. Інших джерел доходів для існування не має. Потребує медичного лікування та негайної операції. Просить суд, стягнути з відповідача аліменти на своє утримання у розмірі 30% прожиткового мінімуму на працездатну особу, починаючи стягувати від дня пред»явлення позову до суду, безстроково. Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення у межах суми платежу за один місяць.
06.11.2014 р. позивач уточнила позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/6 частини доходів, починаючи з дня пред»явлення позову, безстроково.
Позивач в судове засідання не з,явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву в якій просить розглянути справу без її участі, за участю її представника ОСОБА_3, підтримала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Представник позивача в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого відділом ЗАГСа м.Селидове Донецької області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10.12.1983 року зареєстрували шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1
Рішенням Селидівського міського суду від 22.09.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Відповідно довідки МСЕК № 052564 з 01.06.1995 р. ОСОБА_1 визнана інвалідом другої групи безстроково.
Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.09.2001 р. ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.
Згідно довідки УПФУ в м. Селидове Донецької області № 2728 від 14.10.2014 року - ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Селидове Донецької області та її пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання інвалідам ІІ групи становить 1049,00 грн.
Згідно відомостей Красноармійської ОДПІ № 3701/17-00 від 30.10.2014 р. фізична особа - підприємець ОСОБА_2 з 01.01.2012 р. є платником єдиного податку. Декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік не надавав, тому надати засвідчену копію податкової декларації про майновий стан і доходи немає можливості.
Відповідно до ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання(аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст.76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у нею за час шлюбу.
Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст.77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою.
За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило, у грошовій формі.
Згідно з ч.3 ст.79 СК України, якщо один із подружжя одержує аліменти у зв»язку з інвалідністю, сплата аліментів триває протягом строку інвалідності. У разі подання відповідного документа про продовження строку інвалідності, стягнення аліментів продовжується на відповідний строк без додаткового рішення суду про це.
Відповідно до вимог ст.. 80 СК України, аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.
Згідно до ст.. 81 СК України, перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб ( 146-93-п ), затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України N 146 від 26 лютого 1993 р. «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, зі змінами та доповненнями, частини 13 додатку до постанови, утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.
Згідно до ст.. 82 СК України, право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу. Право на утримання припиняється від дня настання цих обставин. Право одного з подружжя на аліменти, які були присуджені за рішенням суду, може бути припинене за рішенням суду, якщо буде встановлено, що: 1) одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги; 2) платник аліментів неспроможний надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом з дитинства, з 01.06.1995 р. визнана інвалідом другої групи безстроково. Окрім задоволення звичайних потреб позивач змушена здійснювати витрати на відновлення здоров'я, лікування тощо, з тим, щоб наблизити своє життя до нормального. Відповідач є підприємцем і має можливість надавати матеріальну допомогу колишній дружині.
При вирішенні даного спору, суд також враховує всі особливості конкретної життєвої ситуації та оцінює характер і розмір необхідних витрат в залежності від ступеня непрацездатності позивачки, її життєвих потреб і умов життя;
Враховуючи викладене, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивачка звільнена від оплати судового збору за звернення до суду з позовом про стягнення аліментів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243, 60 грн.
На підставі ст.ст. 75,76, 77,80,182 Сімейного Кодексу України і керуючись ст.ст.1,88, 213-214, 224-225, 367 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дружину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН № НОМЕР_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходів), щомісяця, починаючи з 09.10.2014 року безстроково.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1 в доход держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя