іменем україни
4 червня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І. Луспеника Д.Д. Хопти С.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: служба у справах дітей Баранівської районної державної адміністрації Житомирської області, служба у справах дітей Коростенської міської ради Житомирської області, Коростенська міжрайонна прокуратура Житомирської області, про позбавлення батьківських прав за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що її дочка, ОСОБА_6, знаходилась у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який було розірвано 1 серпня 2012 року. Від шлюбу народився син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що з 2010 року і до розірвання шлюбу її дочка з відповідачем не проживала, спільне господарство не вела. З того часу і до дня смерті її дочки, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також після її смерті, відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню сина, матеріальної допомоги не надає, його здоров'ям та умовами проживання не цікавиться. Також зазначила, що відповідач перебуває на обліку з приводу хронічного алкоголізму.
У зв'язку з цим позивачка просила суд позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно його сина, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2014 року, залишеним без змін апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи позивачці, баби неповнолітнього ОСОБА_7, 2001 року народження, у позбавленні батьківських прав його батька, відповідача у справі, суди на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що позивачка не довела підстав позову, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), орган опіки та піклування заперечує проти позову, а позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських прав.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
С.Ф. Хопта