Ухвала
іменем україни
23 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів: ОСОБА_8., ОСОБА_9.,
при секретарі ОСОБА_10.,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013240250000689, за касаційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 квітня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Жданівка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 317 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_11.,
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 квітня 2014 року ОСОБА_5 засуджено:
· за ч. 1 ст. 307 КК України на 4 роки позбавлення волі;
· за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла;
· за ч. 1 ст. 310 КК України на 3 місяці арешту;
· за ч. 1 ст. 317 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого, крім житла.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Посилається на ту обставину, що суд першої інстанції вийшов за межі висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, кваліфікувавши його дії за ч. 1 ст. 307 КК України та вказав у вироку про наявність у діях ОСОБА_5 кваліфікуючої ознаки злочину - незаконне виготовлення наркотичного засобу з метою збуту, яка засудженому не інкримінувалась. Вважає, що апеляційним судом дані порушення усунуті не були. Просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Захисник у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення у частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, справу в цій частині закрити. Пом'якшити покарання за ч. 1 ст. 310 КК України. Посилається на ту обставину, що суд безпідставно вийшов за межі обвинувачення, засудивши ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 307 КК України; обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України ґрунтується на недопустимих доказах, оскільки вони були зібрані з істотним порушенням кримінального процесуального закону, мала місце провокація при закупівлі наркотичного засобу; у засудженого був відсутній умисел на вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України. Вважає, що при призначенні покарання ч. 1 ст. 310 КК України не було враховано дані про особу засудженого.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який частково підтримав скаргу прокурора та захисника, просить виключити із обвинувачення ОСОБА_5 засудження за ч.1 ст. 307 КК України, в іншій частині вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 засуджено за те, що він 27 серпня 2013 року приблизно о 20 год. 10 хв. надав особі, під вигаданим ім'ям ОСОБА_6, приміщення сараю по АДРЕСА_1, для незаконного вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.
27 серпня 2013 року приблизно о 20 год. 20 хв. ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, незаконно збув за 220 грн. особі, під вигаданим ім'ям ОСОБА_6, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 8, 64 г.
7 жовтня 2013 року ОСОБА_5, приблизно о 20 год. 15 хв., по АДРЕСА_1, незаконно збув за 300 грн. особі, під вигаданим ім'ям ОСОБА_6, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 8, 6 г., після чого, під час проведення обшуку на території його господарства було вилучено згортки з особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, маса якого, в перерахунку на суху речовину становить 10, 56 г. та 1, 89 г., які ОСОБА_5 зберігав з метою збуту.
Крім того, ОСОБА_5 на території господарства по АДРЕСА_1, незаконно посіяв та вирощував 11 кущів конопель.
Доводи прокурора та захисника про істотне порушення місцевим судом кримінального процесуального закону є обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_5 винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів вийшов за межі висунутого обвинувачення, а саме кваліфікував його дії по епізоду від 27 серпня 2013 року, в частині збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, за ч. 1 ст. 307 КК України, незважаючи на ту обставину, що вказане обвинувачення ОСОБА_5 не висувалось, додаткова кваліфікація його дій за вказаною статтею погіршує становище засудженого. Крім того, суд кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 307 КК України, у тому числі зазначивши кваліфікуючу ознаку злочину виготовлення з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, яка останньому не висувалася, вийшовши за межі обвинувачення та погіршивши його становище.
Істотні порушення кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, апеляційним судом усунуті не були, в порушення вимог ст. 404 КПК України, в ухвалі апеляційного суду зроблений висновок щодо законності та обґрунтованості судового рішення, що перевіряється в апеляційному порядку.
Крім того, як убачається із поданої захисником апеляційної скарги, яка міститься у матеріалах провадження, останній посилався на незаконність зібраних у справі доказів, у тому числі вказувалось на провокацію злочинів співробітниками міліції.
У порушення ст. 419 КПК України, суд апеляційної інстанції на вказані доводи апеляційної скарги відповіді не дав, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, який необхідно провести з дотримання вимог кримінального процессуального закону, ретельно перевірити доводи, викладені у апеляційній скарзі захисника, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 442 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 4 червня 2014 року щодо ОСОБА_5 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9