79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" листопада 2014 р. Справа № 921/578/14-г/5
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Данко Л.С.
Орищин Г.В.
розглянув апеляційну скаргу Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153", м.Тернопіль № 187 від 18.09.2014 р.
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 08.09.2014р.
у справі № 921/578/14-г/5
за позовом Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
до відповідача Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153", м.Тернопіль
про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності та стягнення 86 902,00грн.
за участю представників:
від позивача: Сухарська А.В.-представник;
від відповідача: Панішко Т.І.- представник
Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. ст..20, 22 ГПК України роз'яснено.
Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.09.2014р. у справі №921/578/14-г/5 (суддя Андрушків Г.З.) позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради 15 449,98грн. плати за фактичне користування приміщенням, а також 3 045,00грн. в повернення витрат по сплаті судового збору; провадження у справі в частині стягнення 42 472,58грн. заборгованості по орендній платі, 218,31грн. пені та 21 657,52грн. плати за фактичне користування приміщенням - припинено; зобов'язано Комунальне підприємство Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" у 10-денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 679,7 кв.м., розміщене за адресою м. Тернополі, вул.Є.Коновальця, 8.
Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" подано апеляційну скаргу № 187 від 18.09.2014р., в якій просить скасувати рішення суду в частині зобов»язання у 10-денний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили звільнити нежитлове приміщення комунальної власності площею 679,7 кв.м., розміщене за адресою м. Тернополі, вул.Є.Коновальця, 8, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині прийнято з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Зокрема, скаржник вважає, що має бути воля власника, тобто міської ради, щодо питання розірвання договору оренди, оскільки свою волю на укладення договору він зазначив у рішенні виконкому від 14.03.1986р. №176. Також, скаржник зазначає, що позивач своїми діями не сприяв своєчасному виконанню рішення суду по продовженню терміну дії договору оренди з січня 2013р. по 31.12.2013р.
Скаржник вважає, що є всі підстави вважати, що спірний договір не припинив свою дію, оскільки відповідач в даний час користується приміщенням та сплачує за дане користування плату, а отже відсутні підстави звільнення відповідачем орендованого приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул. Коновальця,8.
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:
як вбачається із матеріалів справи, між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом на укладення договорів оренди та Комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" 25 серпня 2011р. укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №11007, згідно умов п.1.1 якого орендодавець (позивач), на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №176 від 14.03.1986р. передав, а орендар (відповідач) 01.07.2011р. прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності, площею 679,7 кв. м., розміщене за адресою: м.Тернопіль, вул. Є.Коновальця, 8, підвал - 158,1 кв.м.; 521,6кв.м. на 1-2 поверсі (ах), що знаходиться на балансі ПП "Обнова-Т", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна / актом оцінки станом на 30 червня 2011р. і становить 1 426 120,00грн.. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою використання під аптеку (а.с.13-14).
Орендна плата визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради №6/9/14 від 20.06.2011р. "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя", або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна. Сума оплати за перший місяць оренди становить 5 919,17грн. без ПДВ та 1 183,33грн. ПДВ. та вноситься протягом 10 днів з дня підписання договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця ( п. п.3.1, 3.2 , 3.6 договору ).
Відповідно до п.3.7 договору орендодавець зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем за який сплачується орендна плата, а орендар зобов'язується направити представника для отримання рахунку від орендодавця до 15 числа місяця. Рахунок вручається представнику орендаря особисто під підпис або направляється рекомендованим листом.
Орендодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить плату за користування майном протягом трьох місяців підряд (п.3.10 договору).
Згідно із п. 5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування майном та плату за користування земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, також за право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, без визначення меж земельної ділянки на місцевості у відповідності до розділу 3 "Орендна плата" та розділу 4 "Плата за користування земельною ділянкою" даного договору.
Пунктами 2.4, 5.18.договору орендар взяв на себе зобов'язання у разі припинення, розірвання договору або по закінченні терміну дії договору, якщо договір не продовжений, в 10-ти денний термін повернути орендодавцю майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, разом з отриманим обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленими у ньому покращеннями. Передача приміщення і ключів від нього оформляються актом приймання-передачі.
Договір укладено строком на 1 рік 6 місяців та діє з 01.07.2011р. по 31.12.2012р. включно. Зміни і доповнення або розірвання цього договору можуть мати місце за взаємною згодою сторін . У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну д після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором . Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору (п.п. 10.1, 10.2, 10.3 договору).
Надалі, 11 вересня 2013р. відповідно до рішення господарського суду Тернопільської області від 24.07.2013р. у справі №921/628/13-г/14 між сторонами укладено Додаток до договору, згідно якого продовжено договір оренди на термін до 31.12.2013р. (а.с.15).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що позивачем зазначалось, що відповідач свої зобов'язання згідно вищезазначеного договору щодо cплати орендної плати виконував несвоєчасно та не в повному обсязі і на день звернення з позовом до суду заборгував останньому 49 576,19грн., незважаючи на направлені на його адресу вимоги (листи № 1293/9-у від 12.09.2013р., №1710/9-у від 29.11.2013р., №1844/9-у від 25.12.2013р., №59/9-у від 16.01.2014р.) про сплату орендної плати за користування приміщенням.
Окрім того, у зв'язку із сплатою відповідачем коштів в сумі 7 102,71грн. в день звернення позивача з позовом в суд першої інстанції (11.06.2014р.) із призначенням платежу "орендна плата за червень 2013 року", позивач заявою від 24.06.2014 року №756/9-у (а.с.53-54) зменшив позовні вимоги на дану суму в частині стягнення боргу по орендній платі та в ході розгляду справи відповідач повністю погасив заборгованість по орендній платі в сумі 42 472,58грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.87-93) та відповідними банківськими виписками (а.с.97-105), а тому в цій частині позову судом першої інстанції правомірно припинено провадження у справі на підставі ч.1 п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду .
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачена нарахована позивачем пеня за несвоєчасну сплату орендної плати, в сумі 218,31грн., що підтверджується платіжним дорученням №410 від 20.08.2014р. (а.с.95), у зв'язку з чим, і в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню на підставі статті 80 ч.1 п. 1-1 ГПК України.
Згідно п.10.7 договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється в т.ч. із закінченням строку на який його було укладено. Відповідно до додатку до Договору від 11.09.2013р. договір оренди продовжений до 31.12.2013р.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема із договорів. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою статті 759 ЦК України визначено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до п.п 4.1 п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач скористався своїм правом та листом №1844/9-у від 25.12.2013 року (а.с.22-23), який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручений відповідачу 26.12.2013р. і листом №59/9-у від 16.01.2014р. (а.с.24), який згідно фіскального чеку пошти відправлений відповідачу 20.01.2014 року (а.с.25), повідомив відповідача (орендаря), що договір №11007 від 25.08.2011р. припинив свою дію 31.12.2013р. і у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань (в частині сплати орендної плати) протягом строку дії договору, даний договір не буде продовжуватись на наступний строк, а також зазначив, що відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. та п.п. 2.4, 5.18. договору відповідач зобов'язаний звільнити приміщення і передати його по акту прийому-передачі управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач у встановленому законом порядку повідомив відповідача про відмову в продовженні дії даного договору на новий строк, договір оренди №11007 від 25.08.2011р. припинив свою дію 31.12.2013р. і відповідно згідно умов п. 2.4, 5.18 договору відповідач зобов'язаний був у встановлений договором строк звільнити передане йому в оренду приміщення.
Однак, відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором та після закінчення дії договору в установленому порядку (по акту приймання-передачі) не повернув позивачу орендоване приміщення по вул.Є.Коновальця, 8, в м. Тернополі, площею 679,7 кв.м. та продовжує ним користуватися, що, зокрема, підтверджується сплатою ним плати за фактичне користування приміщення за січень-березень 2014 року платіжними дорученнями №395 від 12.08.2014р., №432 від 03.09.2014р., №436 від 05.09.2014р. (а.с.123-125).
Враховуючи наведене судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити дане нежитлове приміщення комунальної власності.
Відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно із п.9.2 договору за затримку повернення орендованого майна орендар сплачує орендодавцю неустойку в розмірі орендної плати (плата за фактичне користування майном).
Як зазначалось вище та встановлено судом першої інстанції, відповідач всупереч вимогам ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992р. та умовам п.п. 2.4, 5.18 договору орендоване майно не повернув в строк, встановлений договором, продовжує користуватися приміщенням, у зв'язку з чим, позивачем нараховано останньому плату за фактичне користування приміщенням за період з 01.01.2014р. по 31.05.2014р. в сумі 37 107,50грн.
Оскільки в ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем здійснено плату за фактичне користування приміщенням комунальної власності, що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Коновальця,8 за січень - березень 2014 року, на загальну суму 21 657,52грн., що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками (а.с.119-120, 123-125) судом першої інстанції правомірно в цій частині припинено провадження у справі на підставі ч.1 п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності предмету спору.
Отже, задоволенню підлягають позовні про стягнення плати за фактичне користування приміщенням за період з 01.04.2014р.по 31.05.2014р. в сумі 15 449,98грн. як обґрунтовано заявлені.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, а також будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату заборгованості за фактичне користування приміщення.
Не беруться судом до уваги посилання скаржника, що має бути воля власника, тобто міської ради, щодо питання розірвання договору оренди, оскільки свою волю на укладення договору він зазначив у рішенні виконкому від 14.03.1986р. №176, оскільки у даному випадку договір припинив свою дію у зв»язку із закінченням терміну на який він був укладений. Окрім того, призначенням платежу у платіжних дорученнях та банківських виписках підтверджується здійснення плати відповідачем за фактичне користування приміщенням комунальної власності, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Коновальця,8 за січень - березень 2014 року, що в свою чергу підтверджує факт припинення дії договору.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі за розгляд апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.09.2014р. у справі №921/578/14-г/5 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3.Справу направити у господарський суд Тернопільської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10.11.2014р..
Головуючий суддя Галушко Н.А
Суддя Данко Л.С.
Суддя Орищин Г.В.