Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Вільгушинського М. Й.,
суддів Мороза М. А. і Дембовського С. Г.,
за участю прокурора Матюшевої О. В.
розглянула в судовому засіданні 5 червня 2014 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2013 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз - вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 квітня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців,
засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 13 квітня 2011 року ОСОБА_6 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_7- 10 109 грн.; ОСОБА_8 - 1 298,62 грн.; ОСОБА_9 - 1 000 грн.; ОСОБА_10 - 699 грн.; ОСОБА_11 - 1 550 грн.; ОСОБА_12 - 500 грн.
Цивільні позови ОСОБА_13 та ОСОБА_14 залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2013 року вирок суду першої інстанції змінено в частині вирішення цивільного позову. В порядку ст. 365 КПК України 1960 року виключено рішення про часткове задоволення цивільного позову ОСОБА_12 та стягнення на його користь зі ОСОБА_6 500 грн. матеріальної шкоди.
У решті вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що він протягом жовтня - грудня 2010 року у м. Сімферополі вчинив ряд крадіжок шляхом проникнення в житло та інше приміщення одноособово і за попередньою змовою із ОСОБА_15, спричинивши потерпілим матеріальну шкоду на суму:
ОСОБА_8 - 1 298, 62 грн.; ОСОБА_9 - 1 000 грн.; ОСОБА_10 - 699 грн.; ОСОБА_7 - 9 334 грн., 10 280 грн., 4 340 грн., ОСОБА_16 - 1 050 грн.; ОСОБА_17- 1 550 грн.; ОСОБА_18 - 1 285 грн., ОСОБА_14 - 190 грн.
Крім того, ОСОБА_6 6 грудня 2010 року, за попередньою змовою з ОСОБА_15, проникли в складське приміщення, що біля будинку № 17 по вулиці Гоголя в м. Сімферополі, звідки намагались таємно викрасти майно ОСОБА_13, однак злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані співробітникам міліції.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, що діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Зокрема, зазначає, що при призначені покарання судом належним чином не враховано стан здоров'я засудженого, а тому вважає, що призначене покарання надмірно суворе.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення без задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації дій за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, в касаційній скарзі захисника не оспорюється.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, й навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.
Зокрема, суд узяв до уваги, що ОСОБА_6, будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, і його судимості у встановленому порядку не зняті та не погашені, у черговий раз учинив новий корисливий злочин, який відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких.
Також судом ураховано ті дані й обставини, на які є посилання в касаційній скарзі, зокрема, стан здоров'я засудженого. Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
Із урахуванням зазначених даних суд за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України, призначив ОСОБА_6 покарання відповідно до вимог закону, і воно за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку правильно прийнято рішення. Свої висновки із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.
Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги захисника та зміни судових рішень щодо засудженого ОСОБА_6, як про це ставить питання захисник у своїй касаційній скарзі.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування чи зміну судових рішень, також не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394-396 КПК України 1960 року, п. п. 11, 15 розділу XI «Перехідних положень» КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2013 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Судді:
М. Й. Вільгушинський М. А. Мороз С. Г. Дембовський