іменем україни
30 жовтня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Мостової Г.І., Наумчука М.І.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 15 липня 2014 року,
У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Тячівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 15 липня 2014 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 15 липня 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не доведено те, що заповіт складено з порушенням норм чинного законодавства, зокрема те, що підпис у заповіті вчинено не заповідачем ОСОБА_4
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 15 липня
2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСудді:В.І. Мартинюк
Г.І. Мостова
М.І. Наумчук