23 жовтня 2014 року Справа № 75469/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді - Старунського Д.М.,
суддів - Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 21 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
26 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила визнати дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова щодо нарахування та виплату державної за віком та додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, пенсій з 01.07.2011 р. в розмірах, менших ніж то встановлено ст.ст.49, 51, 55, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.3 ст.67 вказаного Закону - протиправними. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснити перерахунок та доплату призначеної державної за віком та додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, пенсій з 01.07.2011 року, входячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 01.07.2011 року, з урахуванням вимог ст.ст.49, 51, 55, 56, 57, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 21 лютого 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, які пов'язані з нарахуванням та виплатою ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року в розмірах, менших ніж установлено ст.ст. 49, 51, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 призначеної їй державної за віком пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року, з урахуванням вимог ст.ст. 49, 51, 55, 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до збільшення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Постанову в частині задоволення позовних вимог в апеляційному порядку оскаржив відповідач управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову в цій частині скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при розрахунку пенсії позивача не враховано положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, визначений абзацом 1 ч. 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим законом, а пенсія позивачу призначена згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обчислення розміру пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановами Кабінету Міністрів України, в яких відсутнє посилання на визначення мінімального розміру пенсії відповідно до законів про державний бюджет України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, відповідно ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Позивач є особою, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 р. категорії 2, що підтверджується відповідним посвідченням (НОМЕР_1 від 21.02.2006 року), та отримує пенсію за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 цього Закону особам, віднесеним до 2 категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1 -28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону № 796-ХІІ.
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що після прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення, не прийнято нормативно-правового акта про відновлення дії, зокрема, ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, яка діяла до внесення змін до даних норм, а тому порядок обчислення розмірів пенсій особам, на яких поширюється дія цього Закону, є неврегульованим.
Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційними положення п. 28 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакції ст. 51 вказаного Закону, з дня прийняття даного рішення діє його попередня редакція.
Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальних виплат.
Також надання законодавством Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат не означає, що останній, встановлюючи порядок та розміри таких виплат, в тому числі особам, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, чи інших законів, якими встановлено розміри мінімальної заробітної плати.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Разом із тим, у відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцевими положення п.4 певним змістом, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання зазначених змін, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року, що набрала чинність 23.07.2011 року, якою встановлений спеціальний порядок нарахування доплат та пенсій.
Враховуючи позовні вимоги, положення ст. ст. 99, 100 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова здійснити перерахунок та виплату державної за віком пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 49, 51, 5, 56, 57, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню починаючи з 01.07.2011 року по 22.07.2011 року.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Лвова від 21 лютого 2012 року у справі № 2а-1328/12/186 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м.Львова про зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Д.М. Старунський
Судді: В.М. Багрій
А.І. Рибачук