29 жовтня 2014 р. Справа № 821/2720/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Домусчі С.Д.
судді -Кравець О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання протиправними дій та скасування постанови,
В липні 2014 року управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в місті Херсоні звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції (далі ВДВС Комсомольського РУЮ) у м. Херсоні про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови від 21.05.2014 р. ВП№ 38549202 про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржувана постанова винесена у зв'язку з невиконанням рішення суду щодо виплати соціальної допомоги «дитині війни», однак, державним виконавцем помилково не враховано, що виконати рішення суду неможливо через відсутність належного бюджетного фінансування, тобто, з поважних причин.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року відмовлено УПФ України у місті Херсоні у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з вказаним суду першої інстанції рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні подало апеляційну скаргу, в якій апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
На виконанні у ВДВС Комсомольського РУЮ у місті Херсоні знаходиться виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 10.06.2013 р. №2а-3425/11, виданого Комсомольським районним судом міста Херсона про зобов'язання УПФУ в м. Херсоні здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком із розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 02.12.2010 р. по 31.05.2011 р. з урахуванням фактично сплачених сум.
26.06. 2013 р. на підставі заяви стягувача та ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи спірну постанову, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а посилання позивача на те, що поважною причиною невиконання рішення суду в частині здійснення виплати «дитині війни» пенсії є відсутність бюджетного фінансування є необґрунтованими, оскільки вказані обставини не є підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
В апеляційній скарзі УПФ України в місті Херсоні вказується, що управлінню неможливо виконання рішення суду за відсутності достатнього бюджетного фінансування, у зв'язку з чим, постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є безпідставною.
Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з таких підстав.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно із ч.2 цієї статті здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
У відповідності до ч. 1 ст. 89 вищевказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Відповідно до положень підпункту 4 пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року N 8-2, основними завданнями управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Підпунктом 2 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року встановлено, що планування у відповідному регіоні доходів та видатків коштів Фонду віднесено до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМ України від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
З наведеного вбачається, що до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в районах питання планування доходів та видатків не віднесено, а виплати пенсій та інших платежів, управління здійснює виключно у межах фінансових ресурсів, виділених Пенсійним фондом України.
Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав, і це встановлено судовими рішеннями, фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного та, повторно, п'ятиденного строку виконати судове рішення в цій частині.
Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.
У зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Тобто списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Посилання суду щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань безпідставні, оскільки у даному випадку мова не йде про звільнення управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні від виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.
Це ж саме стосується і роз'яснення Верховного Суду України № 1-5\400 від 14 липня 2006 року, наданого на підставі листа Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України, відповідно до якого реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.
Такої ж правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі №К/9991/45657/12 від 27 серпня 2014 року.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності накладення на УПФУ у м. Херсоні штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин та відповідно відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні - задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про скасування постанови про накладання штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні 21.05.2014 р. ВП№ 38549202 про накладення штрафу у розмірі 680,00 гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:Л Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець