м. Вінниця
31 жовтня 2014 р. Справа № 802/3669/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
представника відповідача: Добровольської Н.С., Шкробот Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до: військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідачів щодо невиплати позивачам, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі ста відсотків, починаючи з 01.04.2013 року, відповідно до вимог Наказу Міністра оборони України від 05.12.12 року № 825 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади в Військово-Морських Силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України щомісячної додаткової грошової винагороди".
Відповідно до ухвали від 13.10.2014 року замінено первинного відповідача - Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_3 ) належними відповідачами - військовою частиною НОМЕР_2 та військовою частиною НОМЕР_1 .
Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з посиланням на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник військової частини НОМЕР_1 проти адміністративного позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні. Окремо зазначив, що необхідною умовою для виплати позивачам щомісячної додаткової грошової винагороди є наявність у військовій частині структурного підрозділу "оперативного чергового - заступника начальника штабу з бойового управління". Оскільки даний структурний підрозділ у військовій частині, де проходять службу позивачі, відсутній, останнім виплата додаткової грошової винагороди не передбачена.
Представник військової частини НОМЕР_2 проти адміністративного позову заперечував в повному обсязі з посиланням на доводи представника військової частини НОМЕР_1 .
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді "Оперативний черговий - заступник начальника штабу з бойового управління м. Вінниця.
16.01.2013 року позивачами подано рапорти на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 про включення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до наказу як особовий склад, який з 24.10.2012 року має право на отримання щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення (т. 1 а.с. 12).
Листом фінансово-економічного управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 28.01.2013 року № 350/147/2/196 позивачам відмовлено у виплаті винагороди за посадою "Оперативний черговий - заступник начальника штабу з бойового управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України", оскільки підрозділ посад, які займають позивачі, відсутній в органі військового управління, у зв'язку з чим підстав для виплати позивачам грошової винагороди немає (т. 1 а.с. 14-17).
В подальшому, 29.05.2013 року позивачі звернулися до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортами про нарахування та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення (т. 1 а.с. 18-20).
30.07.2013 року відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що підстав для виплати щомісячної додаткової грошової винагороди за посадами "Оперативний черговий - заступник начальника штабу з бойового управління Командування Повітряних Сил Збройних Сил України" немає, оскільки підрозділ посад, які займають позивачі, відсутній в органі військового управління (т. 1 а.с. 22).
На підставі викладених обставин позивачі вважають дії відповідачів протиправними та просять суд зобов'язати нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення з 01.04.2013 року.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходить з наступного.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року № 956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби; особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п. 2.1. наказу Міністерства оборони України від 15.11.2010 року № 595 (в редакції наказу Міністра оборони України від 05.12.2012 року № 825) "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць до 100 відсотків місячного грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України відповідно до переліку, наведеного в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій”; військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції.
Виплата винагороди провадиться за умов:
1) якщо передбачені в штаті військової частини за посадою (в тому числі з подвійним найменуванням, перша або друга частина якого окремо зазначена в Переліку), що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеними в цьому Переліку;
2) якщо посади, перераховані у цьому Переліку, наявні зокрема в авіаційних бригадах, полках, базах, базах (експериментальних, навчальних), ескадрильях, загонах, ланках; на диспетчерських, командних (головних командних) пунктах (центрах), пунктах наведення авіації;
3) якщо особи офіцерського складу, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 06, 12, 20, 60, 62 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, а військовослужбовці, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 46, 49, 52, 53, 54 56, 67, зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів;
4) якщо особи рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, на посадах з кодовим позначенням 068, 390, 402, 412, 423, 419, 420, 423, 429, 430, 736, 813, 885, 945 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, а військовослужбовці, які займають посади з кодовим позначенням 002, 257, 680, 788, 789, зайняті технічним обслуговуванням і ремонтом літаків та вертольотів.
Таким чином, необхідною умовою виплати вказаної винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України до переліку, визначеному в додатку 1 до Інструкції.
У відповідності до додатку 1, посада позивачів, передбачена в п. 37 «оперативний черговий», цифрове позначення військової облікової спеціальності 0627.
Згідно примітки до переліку, виплата винагороди провадиться за умови, якщо особи офіцерського складу, які займають посади з групою військово-облікової спеціальності 06, 12, 20, 60, 62 цього Переліку, фактично забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів.
Відповідно до довідок військової частини НОМЕР_1 № 457, 458 від 07.10.2014 року позивачі займають посаду "оперативний черговий - заступник начальника штабу з бойового управління м. Вінниця" (код посади 0627, ВОС 0627002), вказана посада віднесена до посад військовослужбовців офіцерів-наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів (т. 1 а.с. 70, т. 2 а.с. 29-30).
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позивачі мають право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100% місячного грошового забезпечення на місяць відповідно до вимог п. 2.1 Наказу Міністра оборони України від 05.11.10 року № 595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" (із змінами та доповненнями).
Крім того, згідно викладених норм, обов'язковою вимогою для виплати грошової винагороди є фактичне забезпечення військовослужбовцями безпеки польотів літаків та вертольотів.
Доказом того, що позивачі забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів є інструкція із забезпечення безпеки польотів (перельотів) авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, затверджена наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України № 154 від 25.05.2006 року.
Відповідно до п. 3.3 цієї Інструкції роботу обслуг КЦ ПС ЗС України, КП (ПНА) всіх рівнів контролю за польотами (перельотами) і забезпеченню їх безпеки організують відповідні оперативні чергові (старші обслуг), які у всіх випадках, коли не гарантується безпека польотів, негайно вживають заходів щодо запобігання авіаційних подій, доповідають про це безпосереднім командирам, начальникам штабів та заступникам командирів з авіації (льотної підготовки).
Згідно п. 4.21 цієї інструкції оперативний черговий командного центру ПС ЗС зобов'язаний знати плани польотів та перельотів авіації ПС ЗС України і контролювати хід їх виконання, керувати роботою чергових змін безпосередньо підпорядкованих КП з питань забезпечення управління польотами (перельотами), вживати заходів щодо попередження та припинення порушень порядку використання повітряного простору, забезпечення безпеки польотів та надання допомоги екіпажам літаків, які терплять лихо тощо.
Окрім того, згідно п. 2.3. витягу з інструкції оперативному черговому Командного центру Повітряних Сил Збройних Сил України під час несення бойового чергування оперативний черговий командного центру зобов'язаний, зокрема: у взаємодії з Украреоцентром організовувати контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору та вживати своєчасних заходів щодо запобігання та припинення його порушень; контролювати дотримання порядку перетину повітряними суднами державного кордону України; негайно вживати заходів аж до припинення польотів в авіаційних частинах Повітряних Сил Збройних Сил України і посадки літаків (вертольотів) на основні або запасні аеродроми у випадках зміни повітряної і метеорологічної обстановки, що загрожує безпеці польотів (перельотів) з негайною доповіддю про це командувачу Повітряних Сил Збройних Сил України (особам, які виконують їх обов'язки згідно з письмовим наказом); постійно знати і контролювати фактичний стан основних і запасних аеродромів, їх готовність до прийому і випуску чергових літаків (вертольотів) та інших повітряних суден; здійснювати контроль за організацією повітряних перевезень керівного складу держави, МО, ГШ, ПС ЗС України та вживати своєчасних заходів щодо всебічного забезпечення їх виконання; контролювати безперервність ведення розвідки з метою своєчасного виявлення засобів повітряного нападу і негайного сповіщення про них ПУ підпорядкованих, вищестоящих та взаємодіючих військ (сил); здійснювати контроль за перетином Державного кордону України, польотами повітряних суден в зоні з особливим режимом використання повітряного простору і вживати необхідних заходів щодо запобігання порушення ними кордонів суміжних держав (т.2 а.с. 24-27).
Таким чином, судом достовірно встановлено, що забезпечення безпеки польотів літаків та вертольотів безпосередньо належить до обов'язків позивачів, у зв'язку з чим останні мають право на виплату щомісячної додаткової грошової винагороди.
При цьому, наявність підрозділу посад у військовій частині, де проходять службу позивачі, не є обов'язковою умовою для виплати грошової винагороди, а тому дану обставину суд не приймає до уваги при вирішенні справи по суті.
Разом з тим, визначаючись стосовно вказаної позовної вимоги з урахуванням підстав, зазначених позивачем у позові, та завдання адміністративного судочинства щодо захисту порушеного права та інтересів позивача, що передбачено ст. 2 КАС України, суд вважає, що такі права та інтереси позивачів порушені, внаслідок бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткової щомісячної грошової винагороди.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування з 1 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 (із змінами та доповненнями).
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідачів нарахувати та виплачувати позивачам додаткову щомісячну грошову винагороду з 01.04.2013 року.
Як встановлено судом вище, позивачі проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, фінансове забезпечення військової частини НОМЕР_1 здійснюється військовою частиною НОМЕР_2 .
Таким чином, військова частина НОМЕР_2 є органом, який здійснює фінансове забезпечення особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Враховуючи викладене, а також те, що право позивачів на отримання додаткової щомісячної грошової винагороди прямо передбачено чинним законодавством України, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткову щомісячну винагороду.
При цьому суд звертає увагу на те, що позивачі просять суд зобов'язати відповідачів нарахувати та виплачувати грошову винагороду, тобто прийняти рішення про захист їхніх прав та інтересів, які, можливо, будуть порушені в майбутньому.
Частиною 6 ст. 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси, які, можливо, у майбутньому будуть порушені.
Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування з 1 квітня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 (із змінами та доповненнями).
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до вимог п. 2.1 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року № 595 (із змінами та доповненнями), починаючи з 1 квітня 2013 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович