10 листопада 2014 р. Справа № 876/8395/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
за участю секретаря судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника відповідача: Писарєв О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2014 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
15.10.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що постановою Львівської митниці Міндоходів від 16.08.2013 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. Підставою для винесення даної постанови було те, що позивачем 05.09.2012 р. через митний пост «Краковець» Львівської митниці на митну територію України в митному режимі транзит було ввезено транспортний засіб автомобіль «Chrysler», номер кузова 1А8GYB1576Y126176 реєстраційний номер RPZ 09946. Проте, у встановлений законом строк вказаний транспортний засіб за межі митної території вивезений не був, чим перевищено строк транзиту більше як на 10 днів. Позивач зазначає, що даний автомобіль ним був ввезений на митну територію з метою комерційного використання, тому його ввезення на митну територію України здійснюється в пільговому режимі, тобто зі звільненням від оподаткування. Крім цього, відповідно до ст.6 додатку С Конвенції про тимчасове ввезення згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії тобто без подання митної декларації. Таким чином висновки відповідача про те, що зазначений автомобіль було ввезено у режимі транзит є безпідставними.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил залишено без розгляду.
Позивач ухвалу оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, не з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою поновити строк для звернення до адміністративного суду.
В апеляційній скарзі покликається на те, що 03.10.2013 р. Галицьким районним судом м. Львова у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил було проголошено ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду та роз'яснено позивачу те, що він не позбавлений можливості повторно звернутись до суду після усунення умов, які були підставою для залишення заяви без розгляду, на загальних підставах.
У ході апеляційного розгляду представник відповідача Писарєв О.Ю. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 15.10.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці Міндоходів від 16.08.2013 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн. за ч.3 ст.470 Митного Кодексу України.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів про визнання дій неправомірними та скасування постанови в справі про порушення митних правил було адміністративний позов залишено без розгляду з підстав встановлених п.4 ч.1 ст.155 КАС України та роз'яснено позивачу те, що він не позбавлений можливості повторно звернутись до суду після усунення умов, які були підставою для залишення заяви без розгляду, на загальних підставах.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 1 ст.100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Керуючись вищенаведеним колегія суддів вважає, що строк звернення до суду не був пропущений, оскільки первинний позов, котрий залишено без розгляду ухвалою від 03.10.2014 року було подано в строки встановленні КАС України та КпАП України.
За таких обставин справи та керуючись вищенаведеним, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки даний спір слід розглядати в порядку адміністративного судочинства, строк звернення до суду не пропущений, а тому справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 204 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 199 п.3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 31 липня 2014 року у справі№461/12400/13-а, 2а-461/100/14 - скасувати та прийняти нову, якою направити справу для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І. Довга
І.І.Запотічний