10 листопада 2014 р. Справа № 87385/12/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
при секретарі судового засідання: Керод Х.І.
з участю представника позивача: Кузіва П.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року у справі за позовом Українсько - іспанського спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління Державної казначейської служби України у Бережанському районі Тернопільської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та повернення з державного бюджету заборгованості з ПДВ,-
02.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень та повернення з державного бюджету заборгованості з ПДВ
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення прийнятті з порушенням Закону України «Про податок на додану вартість», а висновки відповідача про безтоварність господарських операцій з придбання лісо сировини є безпідставними, оскільки є документально підтвердженими.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Бережанської МДПІ Тернопільської області №0000472301/0 від 10.12.2010 року, №0000492301/0 від 21.12.2010 року, №0000012301/0 від 17.02.2011 року, №0000062301/0 від 25.03.2011 року, №000072301/1900 від 28.03.2011 року. Повернуто з Державного бюджету України Українсько - іспанському спільному підприємству - товариству з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» заборгованість з ПДВ за вересень 2010 року в сумі 39292,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 42060,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 57205,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 17990,00 грн., за січень 2011 року в сумі 37704,00 коп.
Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі покликається на те, що в актах перевірки зроблено висновок, що операції по договорах купівлі - продажу лісоматеріалів позивача з приватними підприємцями не мали реального товарного характеру, оскільки не підтверджується факт надходження лісоматеріалів на підприємство. Фактично перевірками встановлено документування операцій по регістрах обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Договори купівлі - продажу із постачальниками викликають сумнів, а тому у відповідності до статтей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.
У ході апеляційного розгляду представник позивача Кузів П.Г. надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем документально підтверджено відображення у бухгалтерському обліку надходження та оплату лісо сировини від контрагентів ПП ОСОБА_2ДП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП «Континент», ТзОВ ДП «Жидачів ліс» та ДП «Бережанське лісове господарство», то висновок податкового органу щодо нікчемності господарських операцій з придбання товарів у приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ТзОВ ДП «Жидачів ліс». ДП «Бережанське лісове господарство» та ПП «Континент» внаслідок їх безтоварності є помилковими.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Бережанською МДПІ винесено податкові повідомлення - рішення № 0000472301/0 від 10 грудня 2010 року, № 0000492301/0 від 21 грудня 2010 року , № 0000012301/0 від 17 лютого 2011 року, № 0000062301 від 25 березня 2011року та № 0000072301/1900 від 28 березня 2011 року Українсько-іспанському спільному підприємству - ТзОВ «Санза Топ» зменшено заявлені до відшкодування з-державного бюджету обсяги ПДВ в податкових деклараціях за вересень 2010 року на суму 39 292, 00 грн., за жовтень 2010 року на суму 42 060, 00 грн., за листопад 2010 року на суму 57 205,00 грн., за грудень 2010 року на суму 17 990,00 грн. та за січень 2011 року на суму 37 704, 00 грн.
Зазначені вище податкові повідомлення-рішення прийняті керівником Бережанської МДПІ за результатами позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року (акт № 588/23-134/31274081 від 06 грудня 2010 року), за жовтень 2010 року (акт № 619/23-134/31274081 від 17-грудня 2010 року) за листопад 2010 року (акт № 50/23-134/31274081 від 07 лютого 2010 року) за грудень 2010 року (акт №58/23-134/3127081 від 10 березня 2011 року) та за січень 2011 року (акт №60/23-134/31274081 від 28 березня 2011 року).
З висновками, викладеними в перелічених вище актах перевірок, а також з прийнятими за їх результатами податковими повідомленнями-рішеннями Українсько - іспанське спільне підприємство - ТзОВ «Санза ТОП» не погодилось і відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 від 21 грудня 2010 року та ст.56' Податкового кодексу України № 2755-У 1 від 02 грудня 2010 року оскаржили їх до Бережанської МДПІ та до ДПА в Тернопільській області (первинні скарги: від 20 грудня 2010 року; від 18 лютого 2011 року та від 31 березня 2010 року), а в подальшому до ДПІ в Тернопільській області (повторні скарги: від 18 лютого 2011 року; 18 лютого 2011 року) та до ДПА України (повторна скарга від 22 квітня 2011 року).
За результатами розгляду скарг керівники податкових органів усіх рівнів дійшли до висновку про те, що такі скарги не можуть бути задоволені (рішення про результати розгляду первинних скарг: від 08 лютого 2011 року; від 08 лютого 2011 року та від 13 квітня 2011 року; рішення про результати розгляду повторних скарг: від 24 червня 2011 року) і тому податкові повідомлення- рішення Бережанської МДПІ № 0000472301/0 від 10 грудня 2010 року, № 0000492301/0 від 21 грудня 2010 року,№ 0000012301/0 від 11 лютого 2011 року, № 0000062301 від 25 березня 2011 року та № 0000072301/1900 від 28 березня 2011 року залишено в силі.
Рішення Державної податкової адміністрації України від 24 червня 2011 року про результати розгляду повторних скарг отримано Українсько - іспанським спільним підприємством - ТзОВ «Санза ТОП» 29 червня 2011 року.
Відповідно до п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що піддягає бюджетному відшкодуванню відзначається як від'ємна різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Розрахована таким чином сума ПДВ в такому звітному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з такого податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 ст. 7 має від'ємне значення, то згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», частина такого від'ємного значення, що дорівнює сумі податку, фактично сплаченому утримувачем товарів попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» встановлює єдину умову для отримання бюджетного відшкодування - це наявність сплати податку у складі ціни, товару постачальникам такого товару. При цьому такі постачальники повинні бути теж платниками ПДВ та надати суб'єктам господарювання, що претендують на бюджетне відшкодування податкові накладні, оформлені з дотриманням п. п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Цією ж нормою Закону визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Тобто, законодавець встановлює, що, навіть за відсутності інших первинних бухгалтерських документів, наявність лише податкової накладної (звичайно, належним чином оформленої) може слугувати доказом реальності проведеної господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг).
Як вбачається із Акту перевірки від 06.12.2010 р. з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року , яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувались в серпні 2010 року, відповідно до укладених договорів позивачем придбавались лісоматеріали у підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Континент», ТзОВ ДП «Жидачів ліс» та ДП «Бережанське лісове господарство». Названі вище контрагенти за фактом придбання матеріалів виписували позивачу податкові накладні, зазначені в яких суми ПДВ давали їм право на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податковим органом не заперечується, що всі податкові накладні, отримані позивачем від контрагентів, належним чином заповнені; відповідачем не виявлено будь-яких розходжень як в обсягах поставлених товарів, так і в сумах їх оплати, всі контрагенти включили суми ПДВ за виданими податковими накладними до податкових декларацій серпня-грудня 2010 року в частині податкових зобов'язань, однак податковим органом висловлено сумнів в реальності здійснення операцій з контрагентами і прийшли до висновку про нікчемність господарських операцій з такими контрагентами. Підставою для такого, висновку на думку податкового органу є неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, що супроводжували операції з придбання лісоматеріалів.
Податковим органом зроблено висновок про те, що Українсько - іспанськім спільним підприємством - ТзОВ «Санза ТОП» перераховано кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, а діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов 'язаних із отриманням податкової вигоди.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що висновки перевіряючих стосовно нікчемності господарських операцій з придбання товарів у приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ТзОВ ДП «Жидачів ліс». ДП «Бережанське лісове господарство» та ПП «Континент» є помилковими, оскільки суперечать нормам чинного законодавства України.
Позивач дійсно закупив в зазначених вище контрагентів сировину з метою її переробки та реалізації на експорт. Вся сировина спочатку була оприбуткована в складському обліку, згодом передана в цех для виробництва готової продукції. Списання сировини проведено з дотримання встановлених на підприємстві норм. Готова продукція оприбуткована в складському та бухгалтерському обліку та її реалізовано в повному обсязі за межі митної території України. Перевіряючими в актах підтверджено факти відвантаження готової продукції на виконання договорів з іноземними партнерами.
Не знайшли свого підтвердження в суді висновки відповідача про те, що товарно-транспортні накладні, за якими придбано лісосировину в серпні-грудні 2010 року, були неналежним чином оформлені, оскільки вони містять всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня 1999 р.
Як вбачається із висновку № 1253 судово - економічної експертизи від 31 січня 2012 року в результаті дослідження представлених документів, встановлено, що лісоматеріали, отримані від контрагентів підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПП «Континент», ТзОВ ДП «Жидачів ліс» та ДП «Бережанське лісове господарство» за період з серпня по грудень 2010 року оприбутковані по складу та відображені по рахунках бухгалтерського обліку СП ТОВ «Санза - Топ» у повному обсязі та у відповідності до інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.99 р., зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 893/4186 від 21.12.1999 р. та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16 липня. 1999 р.
Також з висновку вказаної експертизи вбачається, що отримані лісоматеріали за період з серпня по грудень 2010 р. від контрагентів ПП ОСОБА_2,ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП "Континент», ТзОВ ДП "Жидачів ліс" та ДП "Бережанське лісове господарство" використані у господарській діяльності СП ТОВ «Санза - Топ».
За вказаних обставин, суд першої інстанції правильно зазначив, з чим погодилась колегія суддів, що висновок податкового органу про те, що Українсько - іспанським спільним підприємством - ТзОВ «Санза ТОП» порушено документування операцій відправки та отримання товарів, а операції по договорах купівлі-продажу лісоматеріалів № 23 від 01.02.2010р. з ПП ОСОБА_2, від № 39 від 12.01.2009р. з ПП ОСОБА_3, № 62 від 01.12.2010 р. з ПП ОСОБА_4, № 25 від 01.02.2010 р. з ПП ОСОБА_5, № 43 від 02.01.2010 р. з ТзОВ ДП «Жидачів ліс», № 24 від 01.02.2010 р. з ПП «Континент», № 67 від 10.09.2010 р. з ДП «Бережанське лісове господарство» не мали реального товарного характеру, оскільки не підтверджуються фактом надходження лісоматеріалів на підприємство є помилковим.
Висновком № 1253 судово - економічної експертизи від 31 січня 2012 року спростовується посилання відповідача на те, що перевірками встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів та що договори купівлі-продажу викликають сумнів.
Таким чином суд приходить до переконання, що на основі товаро транспортних накладних, актів виконаних робіт по перевезенню вантажів, прибуткових ордерів на оприбуткування на склад матеріальних цінностей мало місце надходження лісоматеріалів від контрагентів ПП ОСОБА_2,ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП «Континент», ТзОВ ДП «Жидачів ліс» та ДП «Бережанське лісове господарство» у СП ТОВ «Санза - Топ», згідно прибуткових ордерів вказані лісоматеріали оприбутковані на склад позивача. По відомостях на видачу лісо продукції із складу підприємства щодня проводилась передача лісо сировини у виробництво. Наприкінці місяця на загальну кількість переданої лісо сировини складались накладні на внутрішнє переміщення дубу кругляка, дошки необрізної та інших матеріалів на кожну зміну, що відображалось у звітах про рух матеріальних цінностей.
Також позивачем щомісяця складаються звіти про рух лісо сировини по підприємству. У даних звітах відображено залишок сировини на початок місяця, придбання сировини (закупівля), передача у виробництво (списання), реалізація сировини, залишок на кінець місяця. Узагальнений облік надходження та використання лісо сировини по підприємству відображається у оборотній відомості кількісно - сумового обліку. Списання сировини та виготовлення готової продукції по СП ТОВ «Санза - Топ» проводилося по актах на списання сировини та виготовлення готової продукції по кожному місяцю. Дані з актів на списання сировини та виготовлення продукції відображені в звітах про рух готової продукції.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, оскільки позивачем документально підтверджено відображення у бухгалтерському обліку надходження та оплату лісо сировини від контрагентів ПП ОСОБА_2ДП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП «Континент», ТзОВ ДП «Жидачів ліс» та ДП «Бережанське лісове господарство», то висновок податкового органу щодо нікчемності господарських операцій з придбання товарів у приватних підприємців ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ТзОВ ДП «Жидачів ліс». ДП «Бережанське лісове господарство» та ПП «Континент» внаслідок їх безтоварності є помилковими.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року у справі №2а-1970/2283/11 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний