Справа: № 810/4874/14 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
11 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Києві апеляційну скаргу Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна» до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Спільне Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бітунова Україна» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.02.2014 року №0001832204 та від 19.05.2014 року №0005062204.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з»явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином відповідно до вимог ст.35 КАС України.
Відповідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено документальні позапланові невиїзні перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» за періоди з 01.09.2013 року по 31.09.2013 року та з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року, за результатами яких складено акти від 17.01.2014 року №19/10-06-22-04/31256895 та від 28.01.2014 року №55/10-06-22-04/31256895 відповідно.
В ході перевірок контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість по періодах: за вересень 2013 року - на суму 112 830,00 грн; за жовтень 2013 року - на суму 256 525,00 грн; пп.1.2 п.1, пп.2.2, 2.13, 2.14, 2.15, 2.16, п.2, пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року №168/704; ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, що виявилось в укладенні договору між Позивачем та ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» на загальну суму 676 978,76 грн, в тому числі ПДВ - 112 829,79 грн та на загальну суму 1 539 146,80 грн, в тому числі ПДВ - 256 524,47 грн, який має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону.
За результатами перевірки податкової звітності контролюючим органом відносно Позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 08.02.2014 року №0001412204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 169 245,00 грн, в тому числі 112 830,00 грн - за основним платежем та 56 415,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
від 13.02.2014 року №0001832204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 384 788,00 грн, в тому числі 256 525,00 грн - за основним платежем та 128 263,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
За результатами адміністративного оскарження вказаних рішень контролюючого органу податкове повідомлення-рішення від 13.02.2014 року №0001832204 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 08.02.2014 року №0001412204 - скасоване в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 28 207,50 грн, у зв»язку з чим 19.05.2014 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0005062204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 141 038,50 грн, в тому числі 112 830,00 грн - за основним платежем та 28 207,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Згідно п.185.1 ст.185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно положень п.п.198.1-198.3 ст.198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За правилами приписів ст.201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно положення ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Так, 05.01.2012 року між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №4, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність нафтопродукти, а Покупець - прийняти та оплатити їх. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Продавця, Покупця чи третіх осіб по взаємній домовленості сторін, або залізничним транспортом.
На підставі вказаного договору у вересні 2013 року Позивачем придбано у ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» нафтопродукти (бітум БНД 60/90). Здійснено три поставки бітуму на загальну суму 589 762,00 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 98 293,67 грн. Вартість товару визначалась на кожну поставку окремо та відображалась в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Доставка товару здійснювалась автотранспортом Позивача.
На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться копії податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Сировина й матеріали» за номенклатурою «Бітум БНД 60/90».
Згідно копій виписок по рахунку в оплату за поставлений бітум Позивачем перераховано на рахунок контрагента грошові кошти в сумі 589 762,00 грн, в тому числі ПДВ - 98 293,67 грн.
Вказану суму ПДВ включено Позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2013 року, що відображено в податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.
Також Позивачем у вересні 2013 року на підставі вказаного договору придбано у ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» дизельне паливо в кількості 9 855 літрів на суму 87 216,76 грн, в тому числі ПДВ - 14 536,13 грн. Доставка зазначеного товару здійснювалась Постачальником.
Факт здійснення господарської операції підтверджується копіями товарно-транспортної накладної, податкової та видаткової накладної, оборотно-сальдової відомісті по рахунку 201 «Сировина й матеріали» за номенклатурою «Дизпаливо».
В оплату за поставлене дизельне паливо Позивачем перераховано на рахунок контрагента грошові кошти в сумі 87 216,76 грн, в тому числі ПДВ - 14 536,13 грн, що підтверджується копіями виписок по рахунку. Вказана сума податку на додану вартість включена Позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2013 року та відображена в податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.
В жовтні 2013 року Позивачем придбано у ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» бітум БНД 60/90 та бітум нафтовий дорожній 70/100.
Постачальником здійснено дев'ять поставок бітуму на загальну суму 1 539 146,81 грн, в тому числі ПДВ - 256 524,47 грн. Вартість товару визначалась на кожну поставку окремо та відображалась в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Доставка товару здійснювалась автотранспортом Позивача та залізничним транспортом.
Факт поставки бітуму підтверджується копіями податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 «Сировина й матеріали» за номенклатурою «Бітум БНД 60/90» та «Бітум дорожній».
В оплату за поставлений бітум Позивачем перераховано на рахунок контрагента грошові кошти на загальну суму 1 539 146,81 грн, в тому числі ПДВ - 256 524,47 грн, що підтверджується копіями виписок по рахунку.
Вказану суму податку на додану вартість Позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.
Факт подальшої реалізації Позивачем придбаного товару підтверджується копіями договорів, видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, актів виконаних підрядних робіт.
Як зазначає суд першої інстанції, Позивачем підтверджено наявність у нього персоналу, промислової бази, спеціальної техніки для ремонту доріг, вантажних автомобілів, під'їзної колії для виконання робіт та виготовлення бітумної емульсії.
Контрагент Позивача ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» є юридичною особою, зареєстрованою 13.01.2011 року (номер запису в ЄДР - 10681020000027209); стан юридичної особи - зареєстрована; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про підтвердження факту отримання товару та оплати його вартості; господарські операції, що мали місце між Позивачем та його контрагентом належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності Позивача; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.
Документи, оформлені на виконання умов укладеного 05.01.2012 року між Позивачем та його контрагентом договору купівлі-продажу №4, які містяться в матеріалах справи, складені належним чином та підтверджують реальне здійснення господарських операцій, а тому є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно положень ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
В матеріалах відсутнє будь-яке судове рішення про визнання недійсним укладеного між Позивачем та його контрагентом правочину.
Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу про фіктивність господарських операцій, вчинених між Позивачем та ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест».
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2014 року у справі №826/916/14 визнано протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест», внесенню змін до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС «Аудит» на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест», зобов»язано ДПІ у Голосіївському районі м.Києва поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 лютого 2014 року в частині визнання протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Холдингова компанія «Нафта-Інвест» скасовано, а в решті залишено без змін.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Броварської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Троян Н.М.
Костюк Л.О.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Костюк Л.О.