копія
02 жовтня 2014 р. Справа № 804/9006/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіІльков В.В.
при секретаріМофі І.В.,
за участю:
представника позивача представників відповідача Студнікова І.С., Баранник О.В., Полуніна Ю.О., Колтун І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014р. за № 000612203, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ" звернулося до суду із адміністративним позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000612203 від 06.03.2014 року, видане Криворізькоюї центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2014р. за зазначеним позовом відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду.
У обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки № 35/04/36/22/37065110 від 19.02.2014 року. Зокрема, за викладеними у акті висновками позивачем порушено положення п.п. 2.8, 2.6, 3, 2.11, 3.1, 7.3.9, 7.41 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637), однак, товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ" ніяких порушень ведення касових операцій не допускало, тому накладення на позивача штрафу податковим органом є безпідставним, а саме: під час перевірки було встановлено факт відсутності запису та касового ордеру про надходження готівки у сумі 6500,00 грн. до часу інкасації на АЗС № 11 (м.Кривий Ріг, бул. Вечірній, 22а), що обумовлено різницею у декілька хвилин між часом, вказаним у чеку №50344 (інкасація коштів) та часом виведення та оприбуткуванням коштів (службовою видачею), що виникло із технічних причин; у акті перевірки зазначено, що згідно розрахункових документів підприємством за період з 15.07.2011р. по 30.01.2014р. були проведені розрахунки готівкою на загальну суму 2623,27 грн., вказана сума не оприбуткована в касі підприємства по вказаним датам, робітниками підприємства на підставі поданих до бухгалтерії авансових звітів без підтверджуючих документів були отримані кошти на загальну суму 2623,27 гривень. Позивач посилається також на те, що відсутність у квитанціях, виданих банками, прізвища підзвітної особи після назви юридичної особи, яка здійснила платіж (ТОВ «ВІНМАЛЬ») та слова «через», жодним чином не свідчить про порушення правил складання звіту, оскільки такої вимоги не встановлено жодним нормативно-правовим актом, що діє на території України. Неправомірним є також посилання Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на необхідність оформлення документів, які додані до авансових звітів, на ім'я працівників ТОВ «ВІНМАЛЬ», а не на саму юридичну особу, оскільки така вимога не передбачена Положенням, а у випадку оформлення квитанцій на ім'я працівників неможливо було б встановити чи саме в інтересах підприємства були використані ці кошти, або в особистих інтересах працівників. На підставі вищевикладених обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що під час проведення перевірки було встановлено, що на АЗС № 11 ТОВ "ВІНМАЛЬ" 01.02.2014 року залишок готівкових коштів в касі на початок робочого дня (згідно записів касової книги) становив 11500,0 грн. З початку робочого дня до 14 години 34 хвилини 01.02.2014 року на АЗС через реєстратор розрахункових операцій фіскальний №0481003210 (далі - РРО), який зареєстровано ТОВ "ВІНМАЛЬ" на АЗС №11, проведено операції «службова видача» з виведенням через РРО та оприбуткованням в касовій книзі підприємства готівкових коштів на загальну суму 14000,00 грн. (7000,0 грн. - час вилучення з РРО об 10 годині 59 хвилин., 7000,00 грн. - час вилучення з РРО об 14 годині 34 хвилини). О 17 годині 54 хвилн на АЗС через термінал установи банку проведено інкасацію готівкових коштів у розмірі 32000,00 грн. (банківський чек № 50344 від 01.02.2014 року). Готівкові кошти у розмірі 6500,00 грн., як різниця коштів, котрі були інкасовані до установи банку та які фактично знаходились до інкасації у касі підприємства (32000,00 грн. - 11500,0 грн. - 7000,0 грн. - 7000,0 грн.), не були оприбутковані в касі (на готівкові кошти у розмірі 6500,00 грн. не було виписано прибутковий касовий ордер та не здійснено облік в касовій книзі підприємства до проведення інкасації - «службова видача» через РРО готівки в розмірі 6500,00 грн. проведено об 17 годині 57 хвилин, тобто після здійснення інкасації об 17 годині 54 хвилин в сумі 32 000,0 грн. до установи банку). Перевіряючими також встановлено, що підприємством протягом 2011-2014 років проводились готівкові розрахунки на загальну суму 2623,27 грн., згідно яких було складені фінансові звіти та доданні до них розрахункові документи, в яких у розділі «платник» зазначено підприємство ТОВ "ВІНМАЛЬ" з формою сплати «готівка». За період з 2011 по 2014 роки з каси ТОВ "ВІНМАЛЬ" були видані готівкові кошти працівникам підприємства: ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на загальну суму 2623,27 грн. на господарські потреби. У ході перевірки авансових звітів зазначених працівників було встановлено відсутність розрахункових документів, які би підтверджували витрати коштів цих працівників на господарські потреби на загальну суму 2623,27 грн. (документи, які додані до авансових звітів, оформленні на ТОВ «Вінмаль», а не на вищезазначених працівників), у зв'язку з чим перевіряючими зроблено висновок про порушення ТОВ "ВІНМАЛЬ" пункту 2.11, 3.1, 7.39, 7.41 Положення №637. При проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах наданих повноважень та правомірно.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Згідно із п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.
Згідно із п. 7.3 Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.
У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 7.4 Положення № 637 якщо перевіркою підприємства (підприємця) було виявлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт про перевірку) (додаток 9) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням. Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків. Акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець). Перший примірник надсилається органам державної податкової служби України за місцем державної реєстрації підприємства (підприємця) для вжиття заходів, що передбачені законодавством України, другий - передається безпосередньо відповідному підприємству (підприємцю), третій примірник залишається в документах органу контролю. Якщо порушень не виявлено, то службові особи, які проводили перевірку, складають довідку за довільною формою, у якій зазначаються назва підприємства, що перевірялося, термін перевірки, посилання на законодавство України, згідно з яким проводилася перевірка, питання, що перевірялися. Зазначену довідку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства (підприємець).
На підставі положень ПК України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за № 637, за результатами якої складено акт № 35/04/36/22/37065110 від 19.02.2014 року.
За викладеними у акті висновками позивачем порушено положення п.п. 2.8, 2.6, 3, 2.11, 3.1, 7.3.9, 7.41 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637).
Підставою для такого висновку, як вбачається із акту перевірки, стало встановлення факту відсутності запису та касового ордеру про надходження готівки у сумі 6500,00 грн. до часу інкасації на АЗС № 11 (м.Кривий Ріг, бул. Вечірній, 22а). Також у акті зазначено про те, що згідно розрахункових документів підприємством за період з 15.07.2011р. по 30.01.2014р. були проведені розрахунки готівкою на загальну суму 2623,27 грн., вказана сума не оприбуткована в касі підприємства по вказаним датам. Робітниками підприємства на підставі поданих до бухгалтерії авансових звітів без підтверджуючих документів були отримані кошти на загальну суму 2623,27 гривень.
Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014р. за № 000612203, яким за порушення положень п.п. 2.8, 2.6, 3, 2.11, 3.1, 7.3.9, 7.41 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 нараховано підприємству суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 48239,62 гривень.
Відповідно до наданого до суду розрахунку фінансових (штрафних) санкцій:
- за не оприбуткування підприємством у касі готівки на суму 9123,27 грн. до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 45616,35 грн.;
- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату готівкових коштів до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 2623,27 грн.
Досліджуючи правомірність викладених у акті перевірки обставин та висновків, суд встановив таке.
Як встановлено під час перевірки, за період з 2011 по 2014 роки з каси підприємства була видана готівка, як така що була витрачена на господарчі потреби працівниками підприємства: ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12
У ході перевірки авансових звітів вищевказаних працівників, було встановлено відсутність розрахункових документів, які підтверджують факт витрат вищевказаними робітниками на загальну суму 2263,27 грн. (документи додані до авансових звітів оформленні на підприємство ТОВ «Вінмаль», а не на працівників).
Відповідно до п. 2.11 Положення № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.
Згідно із п. 2.12 Положення № 637 фізичні особи - довірені особи підприємств (юридичних осіб), які відповідно до законодавства України одержали готівку з поточного рахунку із застосуванням корпоративного електронного платіжного засобу або особистого електронного платіжного засобу, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі. Зазначені довірені особи подають до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб законодавством України, а також документи про одержання готівки з поточного рахунку (чек банкомата, копія видаткового ордера, довідки за встановленими формами, сліп, квитанція торговельного термінала тощо) разом з невитраченим залишком готівки.
Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
Відповідно до п. 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно із п. 7.43 Положення № 637 під час проведення перевірки щодо дотримання порядку видачі готівки під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядчих документів (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є працівниками підприємства ТОВ «Вінмаль» - у звітах про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, досліджених судом, зазначено посади працівників, яким видані кошти - менеджер з оптової торгівлі нафтопродуктами, заступник начальника автокомплекса, енергетик, головний бухгалтер, юрисконсульт, менеджер в роздрібній торгівлі супутніми товарами. Також додані до звітів документи містять відомості щодо розміру витрачених коштів, отримувача коштів та цільове призначення цих коштів (одержувач та призначення платежу). Зазначені відомості збігаються із відомостями, зазначеними у відповідних звітах.
Відповідач під час перевірки зазначав, що дійсно ОСОБА_3, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є працівниками підприємства ТОВ «Вінмаль».
Таким чином, до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт були долучені розрахункові документи (квитанції), які підтверджують факт витрат вищевказаними робітниками за період з 2011 по 2014 роки коштів на господарські потреби підприємства на загальну суму 2263,27 гривень.
Отже, відповідач під час перевірки необґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем положень п. 2.11, п. 3.1, п. 7.39. та п. 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.
Щодо порушення позивачем положень п.п. 2.8, 2.6 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно із п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
При здійсненні фактичної перевірки було встановлено, що на 01.02.2014р. залишок готівкових коштів у касі на початок робочого дня (згідно записів касової книги) становив 11500,00 гривень.
З початку робочого дня до 14 години 34 хвилини 01.02.2014р. на АЗС № 11 через РРО (ф.н. 0481003210), який зареєстровано за ТОВ «Вінмаль», проведено операцію - службова видача з виведенням через РРО та оприбуткуванням в касовій книзі підприємства готівкових коштів на загальну суму 14000,00 грн. (7000,00 грн. - час вилучення з РРО об 10 годині 59 хвилин, 7000,00 грн. - час вилучення з РРО об 14 годині 34 хвилини).
О 17 годині 54 хвилини через термінал установи банку на АЗС № 11 проведено інкасацію готівкових коштів у розмір 32000,00 грн. (банківський чек № 50344 від 01.02.2014р.).
Готівкові кошти у розмірі 65000,00 грн., як різниця коштів, які були інкасовані до установи банку та, які фактично знаходились до інкасації у касі підприємства (32000,00 грн. - 11500,00 грн. - 7000,00 грн. - 7000,00 грн.) не були оприбутковані в касі (на готівкові кошти у розмірі 65000,00 грн. не було виписано прибуткових касовий ордер та не здійснено облік у касовій книзі підприємства до проведення інкасації - «службова видача» через РРО готівки у розмірі 6500,00 грн. проведено о 17 годині 57 хвилин, тобто після здійснення інкасації о 17 годині 54 хвилини у сумі 32000,00 грн. до установи банку).
Відповідно до досліджених у процесі судового розгляду справи документів, а саме: касового ордеру № 206 від 01.02.2014р. про отримання з АЗС № 11 готівки у сумі 6500,00 грн. о 17 годині 57 хвилин (ф.н. № 0481003210, операція - «службова видача»), чеку № 50344 про проведення інкасування коштів у терміналі на суму 32000,00 грн. 01.02.2014р. о 17 годині 54 хвилини, вбачається, що кошти у сумі 6500,00 грн. були отримані у касі пізніше, ніж проведена інкасація, тобто кошти отримані після інкасації.
Відповідно до п. 2.2 Положення № 637 підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Відповідно до п. 4.1 Положення № 637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси
Згідно із 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі
Згідно із п. 4.3 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.
Відповідно до п. 4.5 Положення № 637 Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Таким чином, у порушення п. п. 2.8, 2.6 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 позивачем не дотримано вимог оформлення готівкових коштів в сумі 6500,00 грн. - зазначені кошти були видані з каси не своєчасно, про що свідчить розбіжність у часі у первинних документах (чеку РРО «службова видача» та чека банківського терміналу проведені інкасації від 01.02.14р.).
Відповідно до письмових пояснень оператора АЗС № 11 ОСОБА_15 нею, після проведення перевірки податковим органом, було виявлено, що різниця у часі між касовим апаратом та терміналом складає 7 хвилин 15 секунд, про що оператор одразу повідомила мастера АЗС для виклику сервісної служби для налаштування правильного поточного часу.
Проте, суд зауважує на тому, що на території України діє Державний реєстр РРО, метою якого є забезпечення реалізації та використання лише тих реєстраторів вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані в державній системі сертифікації на відповідність вимогам чинних державних стандартів і дозволені до застосування. Положення про Державний реєстр РРО, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту РРО затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України.
Державний реєстр дає змогу за допомогою технічних засобів електронної касової техніки впровадити дійовий державний контроль за фінансово-господарською діяльністю СПД всіх форм власності.
Технічні вимоги до ЕККА, які затверджені рішенням Державної міжвідомчої експертної комісії з ЕККА (Протокол №2 від 6.07.95), передбачають, зокрема:
- п. 2.3 - ЕККА повинен мати годинник-календар реального часу, який працює незалежно від підключення ЕККА до електроживлення і виключає необхідність занесення дати та часу перед початком роботи;
- п. 2.7 - ЕККА повинен забезпечувати неможливість зміни або знищення алгоритмів роботи, інформації в оперативній і фіскальній пам'яті та зміни дати у годиннику-календарі без пошкодження пломб або корпусу ЕККА;
- п. 2.8 - ЕККА повинен забезпечувати друк паперової контрольної стрічки а єдиному робочому циклі з касовими чеками, на якій відображаються в копії реквізити і показники виданих покупцям касових чеків;
п. 3.1 - ЕККА повинен забезпечувати друк та видачу касового чека, всі назви і літерні скорочення якого виконані державною мовою і який містить: назву та місцезнаходження підприємства; ідентифікаційний (заводський) номер; фіскальний (реєстраційний) номер, що надається податковою інспекцією; послідовний номер касового чека; дату і час видачі касового чека; найменування кожного товару; вартість та код ставки ПДВ кожного товару; кількість та ціну товару; загальну вартість усіх придбаних товарів.
Позивачем не надано до суду доказів того, що РРО некоректно працював, адже, невірне налаштування часу передбачає саме несправний стан РРО і його некоректне налаштування.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що він звертався після виявлення цієї помилки до технічних центів та органів податкової служби для її усунення.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про осування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбутковуваної суми.
За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.8 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637) відповідає встановленим по справі обставинам.
З огляду на відсутність порушень підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказане порушення.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відсутність у квитанціях, доданих до звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, зазначення саме П.І.Б. конкретної особи-працівника, при наявності зазначення підприємства від імені якого здійснюється платіж - ТОВ «Вінмаль», а також при дотриманні всіх інших реквізитів платіжного документу, у тому числі і зазначення призначення платежу (надання адміністративної послуги, оплата за реактивну електроенергію, тощо), не може свідчити про непідтвердження факту витрат вищевказаними робітниками на загальну суму 2263,27 гривень.
Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №000612203 від 06.03.2014 року, видане Криворізькоюї центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, прийняте не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення у частині грошового зобов'язання у сумі штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 15739,62 гривень - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми готівки (2623,27 грн. х 5 + 2623,27 грн. = 15739,62 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адіміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНМАЛЬ" до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014р. за № 000612203 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000612203 від 06.03.2014 року, видане Криворізькоюї центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у частині грошового зобов'язання у сумі штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 15739,62 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 07.10.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська