справа № 156/869/14-к
Номер провадження: 1-кп/156/56/14
10 листопада 2014 року Іваничівський районний суд Волинської області в складі : головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря- ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника цивільного відповідача - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іваничі справу про обвинувачення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, одруженого, робітника «Передпускової дирекції шахти №10 м. Нововолинська», раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 122 КК України, -
28 січня 2014 року біля 8 год. обвинувачений ОСОБА_8 , перебуваючи на території ДП «Передпускова дирекція шахти №10 Нововолинськ», в зв'язку із виконанням своїх обов'язків на грунті неприязних особистих стосунків, знаходячись біля нульової відмітки кліткового ствола, перестрів потерпілого ОСОБА_4 , який в цей час ішов на наряд до директора шахти та підійшовши ззаду, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс йому два удари тупим, твердим невстановленим предметом в область голови, а також різко потягнув його за праву руку.
Згідно висновку судово-медичної експертизи за №49 від 03.03.2014 року в результаті злочинних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а саме вивих акроміального кінця правої ключиці по признаку тривалості розладу здоров'я, а рани на правій та лівій потиличній ділянці голови відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 винним себе в інкримінованому йому злочині не визнав та показав, що дійсно між ним та ОСОБА_4 були неприязні стосунки. 28.01.2014 року на території шахти біля нульової відмітки зустрівся з потерпілим, де між ними відбувся словесний конфлікт, однак біля 08 год. він йому ніяких тілесних ушкоджень не наносив. Вважає, що обвинувачення потерпілого грунтується на політичних мотивах, а дані тілесні ушкодження він міг отримати при падінні, коли підіймався до калориферної установки, оскільки сам з неї падав.
Хоча ОСОБА_8 у скоєному винним себе не визнав, його вина в умисному заподіянні ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень доведена на підставі зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що 28.01.2014 року біля 08 год. ішов з котельні на наряд до директора шахти. Коли проходив біля нульової відмітки кліткового стволу відчув ззаду удар по голові і коли став розвертатися то отримав другий удар в голову і при цьому побачив, що ці удари йому наносить ОСОБА_8 . Став захищатися від ударів в цей момент обвинувачений схопив його за праву руку та різко потягнув її до себе від чого він відчув сильний біль і опинився на підлозі. Коли лежав на підлозі ОСОБА_8 наніс йому декілька ударів ногою в різні частини тіла і його покинув. Чим наносив удари в голову ОСОБА_8 . ОСОБА_4 не бачив. Після нанесених тілесних ушкоджень він піднявся з підлоги і пішов в сторону місця спуску, де шахтарі, побачивши його закривавленого і на його прохання відвели до котельні, звідки він повідомив директора шахти про подію. Після цього в цей же час він за допомогою дружини звернувся в медпункт, де йому була надана перша медична допомога, а потім був госпіталізований в Нововолинську ЦМЛ. Про те, що тілесні ушкодження йому заподіяв ОСОБА_8 він говорив у медпункті шахти та в лікарні, а також через деякий час до нього приходив і сам ОСОБА_8 , який просив забрати з міліції заяву, щоб у нього не було проблем з правоохоронними органами.
Свідок ОСОБА_9 суду показала, що 28.01.2014 року біля 08 год. в свій кабінет повернувся її чоловік ОСОБА_4 без окулярів, був закривавлений та повідомив, що його біля нульової відмітки ствола побив ОСОБА_8 . На голові у чоловіка були рани і він скаржився на біль у правій руці. Через деякий час в приміщення котельні зайшов ОСОБА_8 , який викрикував погрози в в адресу її чоловіка. Оскільки чоловікові було погано, вона відвела його в медпункт, де він в присутності керівництва шахти та медиків говорив, що його побив ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що знаходячись в медпункті і де потерпілому надавали медичну допомогу чув, що ОСОБА_4 говорив, що тілесні ушкодження йому заподіяв ОСОБА_8 . Коли він доставив потерпілого в лікарню, то на запитання лікарів він продовжував стверджувати свої покази.
Показання свідка ОСОБА_10 ствердив у судді свідок ОСОБА_11 .
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що разом з потерпілим перебував в одній палаті Нововолинської ЦМЛ в травматологічному відділенні. ОСОБА_4 йому говорив, що його побили на шахті. Одного дня в палату зайшов ОСОБА_8 та викликав потерпілого на розмову. Пізніше ОСОБА_4 сказав, що це приходив чоловік який його побив і просив забрати заяву з міліції.
Свідок ОСОБА_13 суду показав, що біля 08 год. 28.01.2014 року в котельню зайшов ОСОБА_4 , в якого була закривавлена голова та тримався за руку і на запитання повідомив, що його побив ОСОБА_8 .
Аналогічні показання вбачаються з показань також свідка ОСОБА_14 .
Факт отримання тілесних ушкоджень потерпілим стверджено в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що 28.01.2014 року біля 08 год. 20 хв. надавала медичну допомогу потерпілому, в якого було виявлено дві розсічені рани на голові та вивих правого плеча. На її запитання ОСОБА_4 сказав, що його побив ОСОБА_8 . Надавши першу медичну допомогу, він був відвезений в Нововолинську ЦМЛ.
Свідок ОСОБА_19 - експерт Іваничівського бюро СМЕ в судовому засіданні ствердив, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді рани та гематоми на голові утворилися від травму вальної дії тупого предмета і не могли утворитися з висоти падіння з власного росту потерпілого.
Об'єктивність показань потерпілого та свідків стверджується також висновком судово-медичної експертизи (а.с.69), з якого вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 . ОСОБА_4 заподіяні як легкі тілесні ушкодження так і середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження, зокрема у виді, а саме: вивих акроміального кінця правої ключиці.
Факт конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , та заподіяних обвинуваченим потерпілому тілесних ушкоджень на території шахти під час виконання ними трудових обов'язків зафіксована в акті № 1 про проведення керівництвом ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» розслідування нещасного випадку, що стався 28.01.2014 року біля 08 год. ранку.
Аналізуючи в сукупності зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_8 злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілого.
Невизнання ОСОБА_8 вини в інкримінованому йому злочині, а також те, що обвинувачені потерпілого є політичним замовленням, суд вважає безпідставним та надуманим і його показання суперечать матеріалам кримінального провадження про час, місце та спосіб вчинення ним злочину та розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.
Разом з тим, показання потерпілого та свідків, суд враховує, що вони є послідовними як на досудовому слідстві так і в суді, відповідають тим обставинам справи та події, що були предметом дослідження в судовому засіданні, підстав для їх сумніву в суду відсутні, а тому дані показання суд кладе в основу обвинувального вироку.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, що згідно ст. 12 КК України він відноситься до категорії середньої тяжкості.
Не вбачаючи обставин, які б обтяжували покарання, до обставин які пом'якшують покарання суд враховує дані про особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю праці, веде активну громадську позицію в трудовому колективі, а тому враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_8 слід обрати в межах санкції статті закону за якою він притягується до кримінальної відповідальності без ізоляції його від суспільства.
По справі прокурор району заявив цивільний позов в інтересах держави в особі Нововлинської міської ради до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 4074 грн. 84 коп. На думку суду, він підлягає повному задоволенню.
Потерпілий ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_8 та ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» в його користь збитки, понесені ним на лікування в сумі 2843 грн. 15 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн. та 100 000 грн завданої злочином моральної шкоди.
Вивчивши вимоги даного позову, суд приходить до висновку, що його слід залишити без розгляду, його вирішення підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки вимоги про солідарне відшкодування збитків з роботодавця та завдавача шкоди не грунтується на вимогах закону, а саме ст.ст.1167, 1172, 1190 ЦК України та роз'яснень п.3 Постанови Пленуму ВС України від 27.03.1992 року №6 про практику розгляду судами цивільних справ з позовами про відшкодування шкоди.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, ст.ст. 1167, 1172, 1190 ЦК України, суд -
ОСОБА_8 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років виправних робіт по місцю праці з відрахуванням в дохід держави 15 % від суми його заробітку.
Позов прокурора Іваничівського району задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_8 в користь Нововолинської міської ради р/р 31412544700005 в ГУ ДКСУ у Волинській області, МФО 803014, код 37950540 - 4 074 грн. 84 коп.
Позов ОСОБА_4 про солідарне стягнення з ОСОБА_8 та ДП «Передпускова дирекція шахти № 10 «Нововолинська» на загальну суму 104 843 грн. 15 коп. залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня проголошення через Іваничівський районний суд.
Суддя ОСОБА_1