06 листопада 2014 року м. Київ К/800/15192/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С.Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 01 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії в зв'язку зі зміною розмірів видів грошового забезпечення відповідно моїй категорії військовослужбовців та відшкодування недоплати по пенсії,-
16.08.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати бездіяльність відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням підвищеного посадового окладу за кваліфікацію у розмірі 15%; винагороди за стрибки з парашутом у розмірі 7% мінімального посадового окладу за первинною офіцерською посадою командира взводу за кожен стрибок; винагороди за секретність у розмірі 20% посадового окладу; збільшення грошового забезпечення і пенсії, на 100% з 01.10.2010 року згідно Наказу МОУ №595; розміру премії 55% від посадового окладу з 01.11.2010 р.; розміру премії 90% від посадового окладу з 01.06.2011 р.; зобов'язати відповідача сплатити утворену заборгованість, що виникла внаслідок неправильного розрахунку пенсії, починаючи з моменту згідно чинного законодавства по момент фактичного перерахунку та в подальшому нараховувати і виплачувати пенсію з урахуванням всіх змін в грошовому забезпеченні військовослужбовців.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 01 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, з 01.01.2007р. Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області виплачує ОСОБА_1 пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
10.07.2012р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахування пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, на що отримав відповідь від 20.07.2012р. за № 1881/О-14, в якій зазначено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії та надано розрахунок пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що відсутні підстави для перерахунку пенсій позивача, оскільки граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення. А накази носять тимчасовий характер (протягом 2010 року та 2011 року). При цьому внесення змін до інших нормативно-правових актів в частині розміру фонду преміювання для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу не передбачені.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.
Згідно ч.3 статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначеної категорії осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 % посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 5 листопада 2010 року № 576, внесено зміни до пункту 9 наказу Міністра оборони України № 380 від 22 липня 2010 року «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2010 рік», згідно з якими у 2010 році з 1 травня 2010 року премія особам рядового, сержантського та старшинського складу складає 70% посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців кафедри вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних,- 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55% посадового окладу.
Наказом Міністра оборони України від 25.06.2011 р. № 355 абзац п'ятий п.8 наказу МОУ від 28.01.2011р. № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011рік» викладено в редакції «премія особам рядового, сержантського та старшинського складу 25 % посадового окладу, науково-педагогічного складу вищий військових навчальних закладів, які мають статус національних та військових навчальних підрозділів вищий навчальних закладів, які мають статус національних - 105 % посадового окладу, іншим військовослужбовцям - 90 % посадового окладу».
Щодо позовних вимог про здійснення надбавки за стрибки з парашутом в розмірі 7 %, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій їх необґрунтованості, оскільки відповідно до п.п. 26.1. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 р. N 260, передбачено, що за здійснені військовослужбовцями стрибки з парашутом (десантування з технікою) з літаків і вертольотів, передбачені планом бойової підготовки, а також експериментальні стрибки, виконані за рішенням начальника Генерального штабу Збройних Сил України або командувачів видів Збройних Сил України, виплачується винагорода в таких розмірах: особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (крім тих, хто має звання інструктора з парашутно-десантної підготовки) - 5 % за 2 - 25 стрибків.
Отже, вищевказана винагорода не має постійного характеру, оскільки виплачуються лише за відповідний стрибок, тобто є тимчасовою, такий вид виплати, як винагороди за стрибки з парашутом не враховуються для перерахунку пенсії, оскільки не включаються до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Позивач не отримував вказану надбавку під час служби. Разом з тим, вказана надбавка виплачується за здійснені військовослужбовцями стрибки з парашутом, передбачені планом бойової підготовки, а також експериментальні стрибки, виконані за рішенням начальника Генерального штабу Збройних Сил України або командувачів видів Збройних Сил України. Доказів про виконання цих стрибків з метою бойової підготовки, або на виконання рішень начальника Генерального штабу Збройних Сил України або командувачів видів Збройних Сил України позивачем не надано.
Щодо позовних вимог про встановлення винагороди за секретність у розмірі 20% посадового окладу, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 30 Закону України «Про державну таємницю» передбачено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому на виконання вимог вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 15 червня 1994 року прийнято постанову №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», яким затверджено Положення «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці». Це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам державних органів, підприємств, установ і організацій, а також військовослужбовцям та особам рядового начальницького складу органів внутрішніх справ, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють умовах режимних обмежень).
Особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості» - 20 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно» - 15 відсотків; - відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно» - 10 відсотків.
Такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з питань або здійснюють постійний контроль за станом захист) державної таємниці. Персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначається державним органом, підприємством, установою, організацією, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується за наявності дозволу (ліцензії на діяльність, пов'язану з державною таємницею, відповідно до статті 19 Закону України «Про державну таємницю».
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої та апеляційної інстанції, що оскільки надбавка за таємність позивачу фактично була встановлена у розмірі 10%, то в подальшому в перерахунках вона може бути змінена лише за рішенням суду на підставі достовірних доказів, що вона була встановлена помилково чи є підстави для її зміни. Щодо решти позовних вимог про підвищеного посадового окладу за кваліфікацію у розмірі 15%, колегія суддів зазначає, що з розрахунку пенсії позивача вбачається, що йому до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідачем після перерахунку пенсії з 01.08.2008 р. включено підвищення за кваліфікацію 12%. Вказана надбавка та підвищення здійснені на підставі довідки Луганського обласного військового комісаріату про розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 01 жовтня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: