"06" листопада 2014 р. м. Київ К/800/29753/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Чалого С. Я.
Калашнікової О.В.
Конюшка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія Автономної Республіки Крим про скасування рішення та зобов'язання виконати дії, -
Постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія Автономної Республіки Крим про скасування рішення та зобов'язання виконати дії.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, з січня 2005 року ОСОБА_4 отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Пенсійного фонду України у м.Феодосії. Пенсію призначено згідно вимог частини 1 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла до 01.10.2011 як особі, що має стаж роботи на посадах прокурорів та слідчих не менше ніж 20 років, у тому числі на вказаних посадах не менш ніж 10 років. При призначенні пенсії у 2005 році її розмір був встановлений у 90% від суми місячного заробітку, відповідно до наявного стажу роботи на посадах прокурорів та слідчих.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» було внесено зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Так, з 01.10.2011 пенсія прокурорсько-слідчим працівникам призначається в розмірі 80 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються єдиний внесок на обов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
02 листопада 2012 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим зі зверненням про перерахунок пенсії згідно довідки № 18Ф-164 від 23.10.2012, виданої прокуратурою АРК.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Феодосія 05.11.2012 винесено розпорядження № 157541, яким ОСОБА_4 здійснений перерахунок пенсії на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 80 % від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було правомірно проведено перерахунок пенсії ОСОБА_4 із застосуванням при розрахунку 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Колегія суддів вказує на передчасність зазначених висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про вдосконалення структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яке набрало чинність 14.06.2012, затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до частини 2 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Частиною 17 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому: внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які змін у зв'язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року №21-445а13.
За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову є помилковим.
Оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія Автономної Республіки Крим перерахувати ОСОБА_4 пенсію з 02 листопада 2012 року відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» із розрахунку 90% від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-244-2 КАС України.
Судді: