30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/22628/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К. Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 р. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. у справі № 806/7779/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області до Державної фінансової інспекції в Житомирській області про часткове скасування вимоги,
В листопаді 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області звернулося до суду з адміністративним позовом відповідно до якого просило скасувати вимогу Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року в частині: відшкодування Державному бюджету України переплати пенсій 28-и пенсіонерам у розмірі 9534, 33 грн., стягнення з ОСОБА_1 коштів Пенсійного фонду України у сумі 50629, 60 грн. за період з 01 червня 2010 року по 01 вересня 2013 року на утримання підопічного - недієздатної особи ОСОБА_2, стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 56662, 84 грн. за період з 01 червня 2006 року по 01 вересня 2013 року на утримання підопічної - недієздатної особи ОСОБА_5.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 коштів Пенсійного фонду України у сумі 50629, 60 грн. за період з 01 червня 2010 року по 01 вересня 2013 року на утримання підопічного - недієздатної особи ОСОБА_2 В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про скасування пункту 3 вимоги Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року в частині щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів в сумі 56662, 84 грн. за період з 01 червня 2006 року по 01 вересня 2013 року на утримання підопічної - недієздатної особи ОСОБА_5 та ухвалено у вказаній частині нове рішення про задоволення позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна фінансова інспекція в Житомирській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованість застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що під час проведеної Овруцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією ревізії використання бюджетних коштів, передбачених Пенсійному фонду України на дотації на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області за період з 01 січня 2011 року по 31 серпня 2013 року виявлено ряд порушень, що відображено в акті перевірки № 65-09/031 від 11 жовтня 2013 року.
Овруцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією направлено Управлінню Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області вимогу № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів, зокрема, у пункті 3 якої зазначено:
- відшкодувати (перерахувати) до Державного бюджету України переплати пенсій, що зайво отримані та повернуті (стягнуті) 28-ми пенсіонерами в минулих бюджетних періодах у сумі 9534, 33 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у неперерахуванні коштів, шкоду в порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України;
- стягнути 56662, 84 грн. зайво виплачені кошти Пенсійним фондом України з ОСОБА_3, ОСОБА_4, які їх отримали безпідставно за недієздатну особу ОСОБА_5, яка пенсію фактично не отримала, та стягнути з ОСОБА_1 кошти Пенсійного фонду України у сумі 50629, 60 грн., які нею не використані на утримання підопічного - недієздатну особу ОСОБА_2 У разі не стягнення - відшкодувати за рахунок винних осіб шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.
З акту ревізії вбачається, що ревізією дотримання законодавства при добровільному поверненні переплат пенсій пенсіонерами на реєстраційний рахунок управління шляхом утримання переплат пенсій відповідно до наданих заяв пенсіонерів в розмірі 20% загального розміру пенсії встановлено, що в порушення пункту 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, роз'яснення Державного казначейства України від 09 березня 2006 року № 3.4-22/498, якими визначено, що відновлення касових видатків можливе лише в межах одного бюджетного року, управлінням протягом 2011-2012 років та січня-серпня 2013 року не перераховано до Державного бюджету суми надходжень та стягнутих переплат пенсій, переплачених в минулих бюджетних періодах 28-и пенсіонерам на суму 9534, 33 грн.
Відповідне порушення допущено начальником управління ОСОБА_6, яким приймались рішення про повернення надміру одержаної пенсії та головним бухгалтером управління ОСОБА_7, яка несе відповідальність за складання та надання звітності з надходжень та видатків коштів. Внаслідок допущеного порушення за 2011, 2012 роки та 9-ть місяців 2013 року внесено недостовірні дані у звітності ф. 2-А «Звіт про виплату пенсій та допомоги» та ф. 2 - ПФ (бюджет) «Звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України», яка щоквартально подається до Пенсійного фонду України, де і врегульовуються питання взаєморозрахунку з Державним бюджетом України, чим порушено пункт 1 статті 3, пункт 7 статті 8 та пункт 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 XIV, пункт 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства від 05 січня 2011 року № 2, пункт 1.2 Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05 січня 2012 № 2, пункт 2.11 «Порядку складання розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів», затверджений наказом Мінфіну України від 24 січня 2012 року № 44. Допущеним порушенням Державному бюджету України завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 9534, 33 грн.
Відповідно до пункту 1.4 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду від 31 серпня 2009 року № 21-2, нормативно-правове регулювання бюджетного процесу в Пенсійному фонді здійснюється відповідно до Конституції України, Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 384, та інших нормативно-правових актів і цього Порядку.
Частина 1 статті 3 Бюджетного кодексу України передбачає, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік. Який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Згідно роз'яснень Державного казначейства України, викладених у листі від 09 березня 2006 року № 3.4-22/498-2143, відновлення касових видатків можливо лише в межах одного бюджетного періоду.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Статтею 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до пункту 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого Наказом Мінфіну від 24 січня 2012 року № 44 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), фінансова та бюджетна звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій та бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.
Пунктом 2.11 зазначеного вище Порядку встановлено, що одержувачами бюджетних коштів подається наступна звітність. Фінансова звітність - до органів Казначейства та розпорядників вищого рівня не подається.
З огляду на наведене вище, Управління повинно перераховувати до загального фонду Державного бюджету надходження в поточному році суми переплат пенсій, виплачених за рахунок коштів Державного бюджету в минулих бюджетних роках.
Суди, у своїх рішеннях вірно встановили, що Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі у порушення наведених правових норм не відображено в звітності в 2011, 2012 роках та за 9 місяців 2013 року ф. 2-А «Звіт про виплату пенсій та допомоги» та ф. 2 - ПФ (бюджет) «Звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України» суми надходження (стягнення) повернутих переплачених в минулих бюджетних періодах пенсій.
Також, протягом 2011-2012 років та січня-серпня 2013 року Управління, провівши стягнення, не перерахувало до Державного бюджету надходження у вигляді стягнутих переплат пенсій, переплачених в минулих бюджетних періодах 28 пенсіонерам, у сумі 9534,33 грн.
А зазначене вище свідчить про те, що позивачем протягом 2011-2012 років та січня-серпня 2013 року у звітності подавалися недостовірні дані та не проведено взаєморозрахунки з Державним бюджетом України по повернутим переплатам пенсій у сумі 9534, 33 грн.
Обов'язок управління з координації та контролю за виплатою пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо складання звіту за формою 2-А «Звіт Про виплату пенсій та допомоги», що передбачено Положенням про вказане управління, затвердженим наказом Головного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 67 від 26.03.2012 р., не звільняє позивача від обов'язку щодо формування звіту за формою 2-ПФ «Звіт про виконання бюджету», що не є тотожними.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що пункт з вимоги Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року у частині відшкодування Державному бюджету України переплати пенсій 28-и пенсіонерам у розмірі 9534, 33 грн. є правомірним.
Крім того, в акті ревізії зазначено, що в порушення пункту 14 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року, статті 41 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435 - IV, пенсійним фондом нараховувалась та виплачувалась пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліду II групи, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, недієздатній особі ОСОБА_5 за період з 01 червня 2006 року по 01 вересня 2013 року на загальну суму 56662, 84 грн. за рахунок коштів Пенсійного фонду України, яку вказана особа не отримувала. Центром поштового зв'язку № 2 Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» належну недієздатній ОСОБА_5 пенсію виплачено ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підставі довіреності ОСОБА_8 - матері недієздатної ОСОБА_5 за відсутності відмітки у відомості про поновлення заяви на виплату пенсій за довіреністю, чим порушено пункт 5.6 Інструкції про доставку та виплату пенсій № 464/156.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням народного суду Овруцького району Житомирської області від 08 серпня 1975 року визнано недієздатною ОСОБА_5 Органом Пенсійного фонду сформовано пенсійну справу № 124048 та призначено вказаній особі пенсію із відповідними щомісячними нарахуваннями в розмірах, визначених чинним законодавством.
Призначені до виплати вказаній особі кошти Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області перераховувало до Центру поштового зв'язку № 2 Житомирської дирекції УДППЗ «Укрпошта» безпосередньо на ім'я пенсіонера ОСОБА_5
Відповідно до п.5.3 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України 28.04.2009 р. №464/156, постановою правління Пенсійного фонду України 28.04.2009 р. № 14-1, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. №592/16608 виплата пенсій, соціальних допомог провадиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В»-М, В3-М). За отримання грошей одержувач розписується у відомості і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплати. Відповідно до п.5.6 Інструкції виплата пенсій, соціальних допомог може здійснюватись за довіреністю.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що відповідальність за правомірність проведення виплати нарахованих пенсіонеру коштів через органи поштового зв'язку орган Пенсійного фонду України не несе, а тому обставини щодо механізму виплати нарахованих коштів за невідповідним дорученням не впливають на сутність спірних правовідносин.
Тому, суд апеляційної інстанції, у своєму рішенні дійшов вірного висновку, про те що помилковим є висновок суду першої інстанції щодо вини управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області у неправомірній виплаті нарахованої пенсії за недієздатну особу іншим особам за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.
Актом ревізії також встановлено, що за період з 01 червня 2010 року по 01 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримано пенсію по інвалідності внаслідок загального захворювання інваліду II групи, що постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС, за підопічного ОСОБА_2 на загальну суму 50629, 60 грн. за рахунок коштів Пенсійного фонду України, яку неправомірно витрачено не на утримання недієздатної особи.
Як встановлено судом першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, на підставі аналізу норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, отримання пенсії за недієздатну особу може здійснювати опікуном (піклувальником) на підставі відповідного рішення суду про визнання особи недієздатною та (або) рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна (піклувальника).
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11 травня 2010 року встановлено опіку на недієздатним ОСОБА_2 та призначено опікуном ОСОБА_1
Суд апеляційної інстанції, у своєму рішенні правильно погодився з тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області здійснювалася виплата пенсії ОСОБА_1 за недієздатного ОСОБА_2 правомірно на підставі відповідного рішення суду.
Згідно пункту 1.7 Правил опіки та піклування, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Мінпраці України, Міносвіти України, Державним комітетом України у справах сім'ї та молоді від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 із змінами і доповненнями, здійснення нагляду за діяльністю опікунів і піклувальників, а також повноваження щодо припинення опіки та піклування покладено на відповідні органи опіки і піклування, до яких органи пенсійного фонду не належать.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вказав на правомірність висновку суду першої інстанції, що Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі призначено і виплачено пенсію опікуну ОСОБА_1 на підставі та у спосіб, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а вимога щодо стягнення таких коштів з опікуна недієздатної особи є неправомірною.
Таким чином, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про скасування пункту 3 вимоги Овруцької міжрайонної державної фінансової інспекції № 65-17/1589 від 15 листопада 2013 року в частині щодо стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів в сумі 56662, 84 грн. за період з 01 червня 2006 року по 01 вересня 2013 року на утримання підопічної - недієздатної особи ОСОБА_5 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності вини Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області у неправомірній виплаті нарахованої пенсії за недієздатну особу іншим особам за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Овруцькому районі призначено і виплачено пенсію опікуну ОСОБА_1 на підставі та у спосіб, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а вимога щодо стягнення таких коштів з опікуна недієздатної особи є неправомірною та висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності вини Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області у неправомірній виплаті нарахованої пенсії за недієздатну особу іншим особам за відсутності відповідних правовстановлюючих документів.
Колегія суддів дійшла думки, що висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, належній оцінці досліджених доказів, та обґрунтовано застосованих нормах матеріального права до вирішення спірних правовідносин. Порушень і норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.
Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо дійде висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Житомирській області відхилити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2014 р. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 р. у справі № 806/7779/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Н.В. Васильченко