30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/45691/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К. Г.,
провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 р. у справі № 818/682/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Сумської області про зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування рішення, -
У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" звернулося до суду із позовом, в якому просило визнати неправомірним і скасувати рішення реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції Сумської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Рубана Олександра Павловича № 7987687 від 15.11.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; зобов'язати відповідачів повторно розглянути заяву ПАТ «Свеський насосний завод» про проведення державної реєстрації права власності: форма власності: приватна, розмір частки: 1 на будівлі та споруди, що розташовані Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул.. Заводська, 1, за ПАТ «Свеський насосний завод».
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованість застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить, з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 01.11.2013 року до реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Сумській області позивачем було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна «Будівлі та споруди», що розташований за адресою: Сумська область, Ямпільський рйон, смт Свеса, вул. Заводська 1, зареєстрована в базі даних заяв та запитів під №3755378 (а.с. 39). 15.11.2013 року за результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та її обтяжень №7987687 (а.с. 6).
Зі справи вбачається, що відповідно до статуту Публічне акціонерне товариство «Свеський насосний завод» є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод», яке в свою чергу є правонаступником Державного підприємства «Свеський насосний завод» (а.с. 50-53).
На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 17.11.2003 виданого Свеською селищною радою, згідно з рішенням виконкому Свеської селищної ради №1 прот. №14 від 14.11.2003 року було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1 за ВАТ «Свеській насосний завод» (реєстраційний запис №3478637 від 17.11.2003 року) (а.с. 7-8).
Також, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 21.04.2010 року, виданого Виконавчим комітетом Свеської селищної ради, згідно з рішенням виконкому №1 пр. 61 від 21.04.2010 року було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна «Г-корпус №3», що розташований за адресою Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1 за ПАТ «Свеський насосний завод» (реєстраційний запис №31220455 від 12.08.2010)(а.с. 9 - 13).
Суди зазначили, що спірні правовідносини пов»язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно які врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), прийнятим на виконання цього закону Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 22.06.2011 №703 (далі - Порядок №703) та іншими нормативно-правовими актами в редакції, що діяла на момент їх виникнення.
Положеннями частини 1 та 2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено засади державної реєстрації прав, а саме: державна реєстрація прав є обов'язковою; інформація про права на нерухоме майно в та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав; держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ст. 9 вказаного вище Закону, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Згідно ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в „ такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови те в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну до реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Підставою для реєстрації права власності, у відповідності до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти па право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Згідно ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Враховуючи викладені вище норми законодавства, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було правомірно прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку зі встановленням невідповідності заявлених прав вже зареєстрованим, яка полягала у фактично подвійній реєстрацій права власності на об'єкт нерухомого майна «Корпус №3» з одного боку як складової частини об'єкту нерухомого майна «Будівлі та споруди» за адресою: Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1, а з іншого як самостійного об'єкта нерухомого майна «Г-корпус №3» за адресою: Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1.
Так, відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів.
Отже, враховуючи що позивач отримав свідоцтво про право власності б/н від 21.04.2010 видане виконавчим комітетом Свеської селищної ради, згідно з рішенням виконкому №1 пр. 61 від 21.04.2010 р. та зареєстрував зазначене право власності на об'єкт нерухомого майна «Г-корпус №3», що розташований за адресою: Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1 за ПАТ «Свеський насосний завод» (реєстраційний запис №31220455 від 12.08.2010), суд вважає, що даний об»єкт є самостійним об'єктом нерухомості, право власності на який не може бути повторно зареєстровано в складі іншого об'єкту нерухомого майна.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідачем було правомірно відмовлено в державній реєстрації права власності, у зв'язку з невідповідністю заявлених прав вже зареєстрованим, яка полягає у фактично подвійній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна «Корпус № 3» , з одного боку як складової частини об'єкту нерухомого майна «Будівлі та споруди», а з іншого як самостійного об'єкта нерухомого майна «Г-корпус № 3».
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги необґрунтованість висновків Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" щодо неправильного застосування судом ст.ст. 15, 19, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем було правомірно відмовлено в державній реєстрації права власності, у зв'язку з невідповідністю заявлених прав вже зареєстрованим, яка полягає у фактично подвійній реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна «Корпус № 3» , з одного боку як складової частини об'єкту нерухомого майна «Будівлі та споруди», а з іншого як самостійного об'єкта нерухомого майна «Г-корпус № 3».
Колегія суддів дійшла думки, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, належній оцінці досліджених доказів, та обґрунтовано застосованих нормах матеріального права до вирішення спірних правовідносин. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення, не встановлено.
Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод» відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 р. у справі № 818/682/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 236 - 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Н.В. Васильченко