06 листопада 2014 року м. Київ В/800/4870/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Єрьоміна А.В.,
суддів: Кравцова О.В.,
Леонтович К.Г.,
Маслія В.І.,
Цуркана М.І.
здійснивши розгляд заяви товариства з додаткової відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з додаткової відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.
Визнано нечинним та скасовано розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 182-КФ-В від 24 вересня 2012 року.
Зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку видати розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій публічного акціонерного товариства «Кузнецовський хлібозавод».
Зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку анулювати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій публічного акціонерного товариства «Кузнецовський хлібозавод».
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року апеляційна скарга Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задоволена.
Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року скасована.
Прийнята нова постанова, якою в задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 9 вересня 2014 року касаційна скарга товариства з додаткової відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - без змін.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України, товариство з додатковою відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» звернулось до Вищого адміністративного суду України із заявою про її перегляд Верховним Судом України.
Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Відповідно приписів статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме підпункту «а» пункту 8 розділу 1 Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, що затверджене рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 року за № 180/3473, що потягло винесення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року, у якій, на його думку, норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, відповідно до положень статті 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зі змісту рішень судів касаційної інстанції, наведених заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.
Приписи статті 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в допуску до провадження у Верховному Суді України справи за позовом товариства з додаткової відповідальністю «Кузнецовський хлібозавод» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання нечинним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: