Апеляційний суд міста Києва
7 листопада 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2014 року,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 22.08.2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки і на нього покладено обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.10.2014 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено.
08.10.2014 року засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі згаданого акту амністії.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2014 року апеляційну скаргу засудженого залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст.396 КПК України, і встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії ухвали особою, яка її подала.
Так, апеляційна скарга дублювала зміст клопотання про застосування амністії і всупереч вимогам ч.2 ст.396 КПК України, взагалі, не містила доводів на обґрунтування незаконності ухвали суду першої інстанції.
З огляду на те, що згідно з ч.1 ст.86 КК України амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб, і ОСОБА_2 зазначав в апеляційній скарзі, що він підпадає під категорію осіб, до яких може бути застосовано амністію, йому було запропоновано конкретизувати, до якої саме категорії осіб, вказаних у ст.ст.1-7 Закону він належить, і з яких підстав до нього мають застосовуватися положення Закону.
Оскільки згідно з ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, зазначені обставини були перешкодою для розгляду справи в апеляційному порядку по суті.
Згідно з п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений строк.
22.10.2014 року копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручена дружині засудженого, що підтверджується підписом на зворотному повідомленні.
Проте в установлений судом строк ОСОБА_2 не усунув недоліки апеляційної скарги, а тому вона підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.399 КПК України,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2014 року повернути.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1