06 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі: Бережняк Н.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» про стягнення коштів за договором ,
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Дитяча християнська література» про стягнення на підставі Трудової угоди від 01.11.2013 року та Акту приймання робіт від 01.01.2014 року коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних суму в розмірі 12 411,79 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.10.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Дитяча християнська література» заборгованість за договором від 01.11.2013 року з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 12 411,79 грн., а також судовий збір - 124,11 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Дитяча християнська література» просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апелянт посилається на незаконність і необґрунтованість рішення, внаслідок неправильної оцінки досліджених доказів та невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування свої вимог зазначив, що позивачем виконано зобов'язання несвоєчасно з порушенням угоди та дії відповідача свідчать про розірвання ним договору в односторонньому порядку.
В судове засідання відповідач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи. В зв'язку з чим, на підставі ч. 2 ст.305 ЦПК України судом була винесена ухвала про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
Справа № 759/12605/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/13501/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Заєць Т.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Дитяча християнська література» було укладено трудову угоду, відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити керівництво програми створення інтернет магазинів, терміном до 01.01.2014 року, а відповідач сплатити вартість робіт у сумі 12 000 грн. не пізніше 10 днів з дня їх прийняття. Позивач свої обов'язки за Договором виконав, в зв'язку з чим 01.01.2014 року між сторонами по справі було підписано Акт приймання робіт. Відповідач до теперішнього часу не розрахувався з позивачем. Сума заборгованості становить 12 411,79 грн., яку він і просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України,за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку,переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України,одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.625ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що відповідач, який добровільно погодився на умови трудової угоди, повинен був належно їх виконувати, а у випадку їх невиконання повинен сплатити як суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи, що в суді першої інстанції було встановлено, що відповідач свої обов'язки за вказаним договором не виконав, колегія суддів вважає висновки суду про задоволення позовних вимог правильними.
Доводи апелянта про те, що позивачем виконано зобов'язання несвоєчасно, оскільки за договором останнім днем виконання робіт було 31.12.2013 року, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи, оскільки з умов вищевказаного договору було встановлено строк його виконання саме включно до 01.01.2014 року. Крім того, про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить Акт приймання робіт від 01.01.2014 року.
Щодо доводів апелянта про розірвання позивачем договору в односторонньому порядку, то колегія суддів їх вважає безпідставними, оскільки останні не підтверджені будь-якими доказами по справі.
Таким чином, апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча християнська література» відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Т.О. Невідома
А.А. Пікуль