ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1][2]
06 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Кукурічко Л.І., за участю стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра», за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21серпня 2014 року,
встановила:
24 квітня 2014 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив визнати причини пропуску строку на подання скарги поважними та поновити строк на оскарження постанови старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Кукурічко Л.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №42584586 від 21.03.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2014 р. також просив визнати неправомірними та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Кукурічко Л.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №42584586 від 21.03.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2014 р.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року в задоволені скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Кукурічко Л.І. про відкриття виконавчого провадження ВП №42584586 від 21.03.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2014 р.
Свої доводи мотивує тим, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42584586 від 21.03.2014 р. винесено на підставі виконавчого листа №212510/10, строк пред'явлення до виконання якого було пропущено. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року стягувачу видано дублікат виконавчого листа №212510/10. Проте 21.03.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження не на підставі виданого дублікату, а на підставі виконавчого листа, який на той момент втратив чинність. Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2014 р. є неправомірною, оскільки її було винесено після незаконного відкриття виконавчого провадження на підставі постанови ВП №425845886.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання внаслідок його пред'явлення до виконання було перервано, а тому пред'явлення виконавчого листа до виконання після його повернення було здійснено в межах строків, встановлених ст.21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на 29.01.2011 р.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки останній відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Так, п.1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час набрання судовим рішенням законної сили - 29.07.2010 р. передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються : 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню,- з наступного дня після його постановлення ( п.1 ч.2 ст.21 Закону України «Про виконавче провадження»).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-12510/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 2 409 491, 62 грн. , витрат по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., строк пред'явлення якого до виконання становив до 29 липня 2013 року.
18 березня 2013 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення.
25 липня 2013 року виконавчий лист №2-12510/10 було пред'явлено до виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, проте у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що до заяви не була додана копія довіреності, завірена належним чином.
05 вересня 2013 р. виконавчий лист №2-12510/10 було пред'явлено до виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, проте у відкритті виконавчого провадження було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
18 березня 2014 року виконавчий лист №2-12510/10 було пред'явлено до виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві.
21 березня 2014 року старшим державним виконавцем Кукурікою Л.І. ВДВС Соломянського РУЮ у м. Києві винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №42584565 про примусове виконання виконавчого листа №2-12510/10 та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження, діяв відповідно до вимог закону та в межах наданих йому повноважень.
Доводи апеляційної скарги щодо відкриття виконавчого провадження після закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а також щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження після незаконного відкриття виконавчого провадження є необґрунтованими.
В даному випадку мало місце переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, після чого перебіг строку поновлюється.
Відкриття виконавчого провадження не на підставі дублікату виконавчого листа відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2013 року, а на підставі його оригіналу, за умов відсутності належних доказів його видачі, а також не доведення тієї обставини, що за вказаним судовим рішенням було видано більше одного виконавчого листа, не свідчить про неправомірність дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.
До наданої скаржником ксерокопії виконавчого листа, виданого 17 лютого 2013 року, яка не містить відмітки про те, що це дублікат, а також з урахуванням тієї обставини, що останній за своєю датою виданий на 10 місяців раніше дати постановлення ухвали суду про його видачу, колегія суддів відноситься критично.
Ухвала суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, судова колегія, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Справа №22 -ц/796/12319/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Гайдук С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.