6 листопада2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів - Невідомої Т.О., Пікуль А.А.
при секретарі: Бережняк Н.В.
за участю:
представника відповідача Смірнова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Акціонерного товариства «Мостобудівне управління 3», ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 року в справі за заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Мостобудівне управління 3» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача АТ «Мостобудівне управління 3» середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 10 460 грн. 64 коп.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з АТ «Мостобудівне управління 3» на користьОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в розмірі 2 064,30 грн. В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Мостобудівне управління 3» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно частково задовольнив позовні вимоги позивача, не прийнявши до уваги вимоги діючого законодавства, а саме, що заробітна плата сплачується працівнику за виконану роботу, а враховуючи, що ОСОБА_2 в період з 06.06.2011 року по 15.07.2011 року не працював, у задоволенні його позовних вимог необхідно відмовити повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилався на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не прийняв до уваги те, що відповідач не виконував рішення суду по поновленню його на роботі з 11.11.2010 року по 24.01.2011 року, в зв'язку з чим підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду і за вказаний період .
Справа № 759/17833/13
№ апеляційного провадження:22-ц/796/9089/2014
Головуючий у суді першої інстанції: П'ятничук І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги щодо періодів з 10.11.2010 р. по 24.01.2011 р. та з 15.07.2011 р. по 22.09.2011 р. стосуються саме періодів, коли позивач був вже поновлений відповідно до наданих суду наказів на роботі, а тому не можуть розцінюватись судом як ухилення відповідача від виконання рішення суду, а питання щодо стягнення з відповідача заробітної плати за даний період позивачем не ставилося.
З такими висновками колегія суддів погодитись не може.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.11.2010 року позивача поновлено на роботі на посаді машиніста крану шостого розряду в АТ «Мостобудівне управління З» з 20.07.2009 року та стягнуто на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 24 773 грн. 40 коп. та 500 грн. моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за один місяць в сумі 2 609 грн. 45 коп. допущено до негайного виконання (т.2, а. с. 41-47).Наказом № 84-К від 11.11.2010 року АТ «Мостобудівне управління 3» скасовано наказ від 21.07.2009 року № 65-ВК про звільнення ОСОБА_2 та поновлено на посаді машиніста крану шостого розряду з 11.11.2010 року (т.2, а. с. 48). Цей наказ до заявника належним чином доведено не було та фактично до виконання своїх обов'язків за трудовим договором він не приступав.Відповідач оскаржив рішення в порядку касаційного провадження. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24.01.2011 року виконання зазначеного рішення Апеляційного суду м. Києва було зупинено до закінчення касаційного провадження (т.2, а. с. 21). У зв'язку з зазначеною ухвалою ВССУ відповідач видав наказ № 02-ВК від 24.01.2011 року, на підставі якого було скасовано наказ № 84-ВК від 11.11.2010 року про поновлення позивача на роботі (т.2, а. с. 50). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.06.2011 року касаційну скаргу ПАТ «Мостобудівне управління З» відхилено (т.2, а. с. 53-54). Наказом №48-1-ВК від 15.07.2011 року АТ «Мостобудівне управління 3» скасовано наказ № 65-ВК від 21.07.2009 року та поновлено ОСОБА_2 на посаді машиніста крана (кранівник) шостого розряду з 20.07.2009 року (т.2, а. с. 55). З останнім ОСОБА_2 був ознайомлений лише 22.09.2011 року, під час примусового виконання державним виконавцем вищезгаданого рішення Апеляційного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. При частковій вині працівника оплата вимушеного прогулу за період понад один рік може бути відповідно зменшена.
Відповідно до приписів ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Згідно ч. 1 ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла на час поновлення позивача на роботі) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що рішення про поновлення працівника на роботі повинно виконуватися негайно, а у випадках його несвоєчасного виконання підприємство сплачує працівнику середній заробіток за весь час затримки такого поновлення. Сплата середнього заробітку відбувається на підставі ухвали органу, який розглядав трудовий спір.
Матеріали справи свідчать про те, що заявника було поновлено на роботі після спливу 129 днів з часу винесення відповідного рішення Апеляційним судом м. Києва, а тому колегія суддів вважає, що саме за цей період з відповідача на користь заявника необхідно стягнути середній заробіток.
Суд першої інстанції на вищезгадані обставини уваги не звернув, в зв'язку з чим зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, та необґрунтовано оформив останні у формі судового рішення, а не ухвали.
В зв'язку з наведеними обставинами рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення вимог заявника.
Визнаючи суму середнього заробітку, яка підлягає відшкодуванню, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менше двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично відпрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року N 100.
Відповідно до п.8 Положення нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10.11.2010 року було встановлено, що згідно довідки наданої відповідачем середній заробіток ОСОБА_2. за останні два місяці складав 2 064 грн.45 коп.- (1977,30 грн. + 2151.60 грн.)/2 (т.1, а. с. 173). Даний розмір середньомісячного заробітку сторонами не оскаржувався, а тому саме його колегія суддів покладає в основу розрахунку.
Також з матеріалів справи вбачається, що при визначенні суми середнього заробітку апеляційним судом були взяті два місяці - травень та червень 2009 року.
Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 30.09.2001 року №10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2009 рік» кількість робочих днів у згаданий період дорівнюється 38 днів.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що середньоденна заробітна плата заявника у вказаний період складає 108 грн.65 коп. ( 1977,30 грн. 2151.60 грн.)/38днів).
Таким чином, сума середнього заробітку, який необхідно стягнути з відповідача на користь заявника дорівнює 14 016грн. 52 коп. (108 грн.65 коп. х 129 днів).
Посилання АТ «Мостобудівне управління 3» на те, що позивач не з'являвся на робочому місці, жодного разу не був на території підприємства та не звертався ніяким чином з моменту звільнення з 20.07.2009 року по 22.09.2011 рік, а тому відсутні правові підстави для задоволення його заяви, на думку колегії суддів, є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються на хибному розумінні вимог КЗпП України та спростовується матеріалами справи.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження при розгляді справи, а доводи апеляції АТ «Мостобудівне управління 3» є необґрунтованими.
Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і постанови нової ухвали є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норми матеріального й процесуального права.
Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст.235-236 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, п. 1, 3, 4 ч.1 ст.311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мостобудівне управління 3» відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 квітня 2014 рокускасувати.
Постановити нову Ухвалу.
Заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Мостобудівне управління 3» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Мостобудівне управління 3» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки поновлення на роботі з 10 листопада 2010 року по 22 вересня 2011 року в розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) грн. 56 (п'ятдесят шість) коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Т.О.Невідома
А.А. Пікуль