[1]
31 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
Суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
Секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12014100030000385 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янець-Подільський Хмельницької обл., українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
представника потерпілих - ОСОБА_10 ,
захисників - ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинуваченого - ОСОБА_6
за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні обвинуваченого та його захисників на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 червня 2014 року, -
Цим вироком ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.
За вироком суду, 12.01.2014р. приблизно в 06.30 годин ОСОБА_6 , знаходячись у вестибюлі казарми №219 на території військового містечка № НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , після сумісного розпиття спиртних напоїв, в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин між ним та ОСОБА_8 , яка переросла в обопільну бійку, в ході якої ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_8 невстановлену досудовим розслідуванням кількість ударів в різні частини тіла, від яких останній впав на підлогу спиною додолу, після чого ОСОБА_6 умисно, з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_8 , умисно наніс йому спортивним снарядом штангою не менше одного удару в область голови та не менше одного удару в область живота, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкової травми - рвано-забійні та рвані рани обличчя з розташуванням в лобовій, виличних, та щічних ділянках, на слизовій оболонці рота та підборідді, вдавлений багатоскапковий перелом кісток склепіння та основи черепу з центром у правій лобово-орбітальній області, перелом потиличної кістки, скалковий перелом кісток обличчя (носових кісток, виличних кісток, нижньої та верхньої щелеп з травматичною ампутацією зубів), зруйнування оболонок та тканини головного мозку, багаточисельні садна на обличчі та шиї, розповсюджений крововилив в м'яких тканинах обличчя, крововилив в м'яких тканинах потиличної області: закритої травми живота (розрив брижі тонкого кишечнику, крововилив в очеревину порожнину в кількості 550мл), які мають ознаки небезпеки для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, а також закритий перелом нижньої третини лівої променевої кістки, який відноситься до ушкоджень середньої тяжкості; синців на передній та бічній поверхнях лівої половини грудної клітини, синців та саден на передній та задній поверхні правої половини грудної клітини, синців на різних поверхнях кінцівок, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, внаслідок чого від сукупності спричинених в області голови та живота ушкоджень у вигляді відкритого перелом) кісток черепу із руйнуванням головного мозку та розриву брижі кишечника з кровотечею настала смерть ОСОБА_8 , чим ОСОБА_6 умисно протиправно заподіяв смерть потерпілому.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.115 ч.1 КК України.
Запобіжний захід - тримання під вартою з 12.01.2014р.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи кваліфікацію кримінального правопорушення, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, згідно якого призначити ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст. 115 КК України у виді - 13 років позбавлення волі та визнати обставину, що обтяжує покарання останнього вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Свої вимоги він обґрунтовує тим, що районним судом при призначенні покарання не достатньо враховано: думку потерпілої, щодо призначення максимально суворого покарання; поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення та в повній мірі суспільну небезпечність даного правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів; не встановлено будь-яких підстав, які б пом'якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , який під час судового розгляду справи винним себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, не розкаявся та безпідставно оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення.
Крім того, вказує, що судом першої інстанції, при постановлені вироку щодо ОСОБА_6 не враховано обставину, яка обтяжує покарання, а саме перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_13 , що діє в інтересах обвинуваченого, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що вирок районного суду базується на припущеннях, а доказова база даного кримінального правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи.
В апеляційних скаргах, які схожі за своїм змістом, обвинувачений та його захисник ОСОБА_11 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого районним судом рішення, просять вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити. Зокрема, вважають, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення у пред'явленому обвинуваченні є неконкретним, оскільки вчинення обвинуваченим злочину, викладено без доведеності усіх необхідних ознак складу цього злочину. Захисник обвинуваченого зазначає, що сформульоване в обвинувальному вироку обвинувачення не відповідає вимогам ст.ст. 91, 94, 373 КПК України; судовим розглядом не було доведено дійсної вини обвинуваченого, проте пред'явлено і оголошено обвинувачення на підставі припущень та лише за сукупністю непрямих доказів, що не охоплюють всього обсягу даних, необхідних для встановлення винуватості ОСОБА_6 в події кримінального правопорушення та доводять про наявність інших пояснень щодо встановлених фактичних обставин та сумнівів того, що обставини справи були саме такими, які було встановлено судом першої інстанції на підставі цих непрямих доказів.
Вказують, що сукупність зібраних по справі доказів, не може переконливо свідчити про вчинення ОСОБА_6 умисного вбивства ОСОБА_8 . Обвинувачений вказує, про відсутність конфлікту між ним та ОСОБА_8 .
Крім того, звертає увагу суду на те, що обвинувачений всіляко сприяв встановленню усіх обставин кримінального провадження, а не визнання ним своєї вини в судовому розгляді вказує лише на те, що ОСОБА_6 не винний у скоєнні даного злочину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників, пояснення обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та підтримали подані ними апеляційні скарги, потерпілого ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечували проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисників, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого та його захисників слід задовольнити частково.
Відповідно до ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому в КПК України.
Згідно вимог ч.4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Однак, обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення, тобто прокурором не висунуто ОСОБА_6 обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. В даному обвинувальному акті зазначені лише обставини, які встановлені органами досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_6 за цим процесуальним рішенням має статус підозрюваного.
Проте, суд першої інстанції на це уваги не звернув і за відсутності пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, ухвалив щодо нього обвинувальний вирок, що на думку колегії суддів, є неприпустимим.
Згідно п.3 ч.2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що вирок місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням кримінального провадження щодо ОСОБА_6 до районного суду та призначенням нового судового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання, в якому суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Крім того, при новому судовому розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , місцевий суд має належно перевірити всі доводи, зазначені в апеляційних скаргах, які на думку колегії суддів мають суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників слід задовольнити частково, вирок районного суду - скасувати, а у кримінальному провадженні призначити новий судовий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисників - задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 13 червня 2014 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - скасувати, призначити новий судовий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до 03 грудня 2014 року.
Судді
________________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/796/868/2014
Категорія КК: ч.1 ст. 115 КК України
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_14
Доповідач: ОСОБА_1