"29" жовтня 2014 р.Справа № 916/3479/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс";
до відповідача: Приватного підприємства "СРК БУДМАРИН";
про стягнення 203 818,94 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Зубріліна В.В. - довіреність від 21.2014 року;
від відповідача: Жовтан А.В. - довіреність від 20.03.2014 року.
У судовому засіданні було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "СРК БУДМАРИН", в якій просить суд стягнути з останнього суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 176 212,64 грн., 27 159, 84 грн. пені, 446,46 грн. 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 076,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором купівлі-продажу № 0306-01 від 03.06.2013 року зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість у сумі 176 212,64 грн., на яку, згідно п. 6.1.1 договору, було нараховано пеню, а також 3% річних (ст. 625 ЦК України).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2014р. було порушено провадження у справі №916/3479/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2014р.
Ухвалою суду від 06.10.2014 року у зв'язку із неподанням витребуваних ухвалою суду доказів, а також з урахуванням нез'явлення в судове засідання представника відповідача з належними повноваженнями, розгляд справи було відкладено на 22.10.2014 року.
15.10.2014 року до канцелярії суду за вх. №26992/14 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.60-62), згідно якого останній просить суд задовольнити позов частково на суму 183 875,36 грн., а судовий збір покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вказаним відзивом відповідач визнає наявність заборгованості у розмірі, що заявлена до стягнення (176 212,64 грн.) та погоджується з нарахованими 3 % річних у сумі 446,46 грн.
Щодо нарахування пені відповідач зазначає та наполягає на тому, що вона повинна бути нарахована у відповідності до норм чинного законодавства, згідно якого не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня.
В обґрунтування вказаного відповідач наводить свій розрахунок пені (а.с.61-62), згідно якого вважає, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 7 216,26 грн.
У судовому засіданні 22.10.2014 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, представник відповідача частково заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, щодо стягнення пені просив суд врахувати розрахунок, здійснений ним.
Ухвалою суду від 22.10.2014 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України було продовжено на п'ятнадцять днів.
Крім того, судом з метою перевірки розрахунків було оголошено перерву у судовому засіданні до 29.10.2014 року.
У засіданні суду 29.10.2014 року представники сторін підтримали позиції, що були викладені ними у судовому засіданні, що відбулося 22.10.2014 року. При цьому, представник відповідача пояснив, що визнає позов виключно в частині основного боргу, а при здійсненні контррозрахунку ним було допущено помилки, у зв'язку з чим він просить суд здійснити стягнення пені та річних у відповідності до чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, правовідносини між сторонами виникли в силу укладеного договору купівлі-продажу №0306-01 від 03.06.2013 року (а.с.15-16), відповідно до якого відповідач не виконав свої зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати товару, в результаті чого у нього виникла певна заборгованість перед позивачем, що призвело до звернення ТОВ "Морський будівельний комплекс" до суду з відповідним позовом.
Згідно ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відзиву на позовну заяву (а.с.60-62), відповідачем в повному обсязі визнається наявність боргу у розмірі 176 212,64 грн. за отриманий товар відповідно до договору купівлі-продажу № 0306-01 від 03.06.2013 року (а.с.15-16), за видатковими накладними № 1766 від 18.07.2014 року (а.с.17), № 1767 від 18.07.2014 року (а.с.18), № 1768 від 18.07.2014 року (а.с.19), № 1769 від 21.07.2014 року, № 1770 від 21.07.2014 року (а.с.26), № 1771 від 21.07.2014 року (а.с.27), № 1772 від 21.07.2014 року (а.с.28), № 1773 від 21.07.2014 року (а.с.29), № 1774 від 21.07.2014 року (а.с.30), № 1775 від 22.07.2014 року (а.с.34), № 1776 від 22.07.2014 року (а.с.35), № 1777 від 22.07.2014 року (а.с.36), № 1781 від 22.07.2014 року (а.с.37), № 1778 від 23.07.2014 року (а.с.41), № 1779 від 23.07.2014 року (а.с.42), № 1780 від 23.07.2014 року (а.с.43), № 1782 від 23.07.2014 року (а.с.44), № 1797 від 23.07.2014 року (а.с.45) та № 957 від 09.04.2014 року (а.с.47).
Таким чином, обставини продажу та отримання товару згідно вищевказаного договору, а також його неналежної оплати сторонами визнаються відповідно до ст. 35 ГПК України.
Приймаючи до уваги, що відповідно до ст. 35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи, судом вищезазначені обставини не досліджуються.
За таких обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 176 212,64 грн. цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається з правової позиції відповідача, що викладена у поданому до суду відзиві на позовну заяву, фактично, відповідач не погоджується з вимогами позивача виключно щодо розміру пені, а саме незастосування останнім її обмеженого розміру, встановленого подвійною обліковою ставкою НБУ України, як це передбачено ч. 2 статтею 343 ГК України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст.ст.1,3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказана позиція цілком підтримується, зокрема, у п. 2.9 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», яким встановлено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з розрахунку пені (а.с.49), позивач нараховує її в розмірі, зазначеному в п. 6.1.1 договору (0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення).
На вимогу ухвали суду щодо приведення розрахунку у відповідність з ст. 343 ГК України, позивач зазначив, що він наполягає саме на розрахунку, який було додано в якості додатку до позовної заяви.
Однак, з огляду на вищезазначені норми чинного законодавства, суд погоджується з правовою позицією відповідача щодо необхідності застосування розміру пені, обмеженого подвійною обліковою ставкою НБУ.
Крім того, відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, при визначенні періоду нарахування пені позивачем не було враховано вказану норму, що в подальшому призвело до неправильного визначення періоду нарахування пені.
Таким чином, враховуючи, що при перевірці розрахунку пені (а.с.49) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з неправильним визначенням періоду нарахування пені щодо несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем по вищезгаданим видатковим накладним, а також невірним застосуванням розміру відсоткової ставки, судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 3 673,43 грн.
Розрахунок суми пені
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
113.77 10.04.2014 - 14.04.2014 5 6.5000 % 0.036 %*0.20
113.77 15.04.2014 - 16.07.2014 93 9.5000 % 0.052 %*5.51
113.77 17.07.2014 - 21.08.2014 36 12.5000 % 0.068 %*2.81
32924.51 21.07.2014 - 21.08.2014 32 12.5000 % 0.068 %*721.63
66917.81 22.07.2014 - 21.08.2014 31 12.5000 % 0.068 %*1420.86
11284.66 23.07.2014 - 21.08.2014 30 12.5000 % 0.068 %*231.88
64971.8924.07.2014 - 21.08.2014 29 12.5000 % 0.068 %*1290.54
Всього: 3 673,43 грн.
Крім того, згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем (а.с.49-50), встановив часткову неправильність їх нарахування, що також пов'язано з неправильним визначенням періоду такого нарахування по видатковим накладним, у зв'язку з чим за допомогою системи „Ліга-Закон", судом зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно якого загальна сума 3 % річних, що підлягає стягненню, становить 441,04 грн.
Розрахунок відсотків
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків
113.7710.04.2014 - 21.08.20141343 %1.25
32924.5121.07.2014 - 21.08.2014323 %86.60
66917.8122.07.2014 - 21.08.2014313 %170.50
11284.6623.07.2014 - 21.08.2014303 %27.83
64971.8924.07.2014 - 21.08.2014293 %154.86
Всього: 441,04 грн.
З урахуванням викладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «СРК Будмарин» (65009, м. Одеса, вул. Піонерська, буд. 11, каб. 9, код ЄДРПОУ 37680590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський будівельний комплекс" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 35, оф. 615, код ЄДРПОУ 31943276) основну суму боргу у розмірі 176 212 /сто сімдесят шість тисяч двісті дванадцять/ грн. 64 коп., 3 673 /три тисячі шістсот сімдесят три/ грн. 43 коп. пені, 3 % річних у сумі 441/чотириста сорок одна/ грн. 04 коп. та 3 606 /три тисячі шістсот шість /грн. 54 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з перебуванням судді Щавинської Ю.М. на лікарняному з 03.11.2014 року по 07.11.2014року, повне рішення складено 10.11.2014р.
Суддя Ю.М. Щавинська