06 листопада 2014 року Справа № 910/2765/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. (доповідач)
суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14
у справі№910/2765/14 Господарського суду міста Києва
за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз"
доДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
просписання заборгованості
Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 04.11.14, у зв'язку з виходом із відпустки судді Швеця В.О., для розгляду даної справи, сформовано колегію суддів у її постійному складі: головуючий - Добролюбова Т.В. , судді - Гоголь Т.Г., Швець В.О.
В судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: Слюсар М.О. - за дов. від 07.05.14; від відповідача:Мецегорін А.О. - за дов. від 19.09.14
Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" у лютому 2014 року заявлений позов до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача списати заборгованість відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.11 у іншій справі №20/208 в розмірі 611 729,18 грн, що складається з: 63 373,79 грн 3% річних, 425 401,81 грн пені, 122 953,58 грн інфляційних втрат. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що у зв'язку з вступом в дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 №3319-VI та затвердженням Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію від 08.08.11 №894, у позивача виникло право на списання заборгованості, яка виникла відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.11 у іншій справі №20/208. Позивач вказував на те, що 18.10.11 на засіданні комісії з питань списання заборгованості за природний газ ним списано кредиторську заборгованість перед ДК "Газ України", зокрема у спірній сумі, про що складено відповідний протокол, однак останній спірні кошти не списав. При цьому, позивач посилався на приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.14, ухваленим суддею Паламар П.І., у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції, посилаючись на приписи Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" установив, що на момент розгляду даного спору, спірний борг позивача фактично є списаним на підставі протоколу №15, з моменту вручення відповідачеві листа від 10.11.11, однак відмовив у позові через відсутність порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України. Київський апеляційний господарський суду у складі колегії суддів: Смірнової Л.Г. - головуючого, Кропивної Л.В., Чорногуза М.Г., постановою від 16.07.14, перевірене рішення у справі скасував та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції, установивши, що кошти є списаними на підставі протоколу №15, вказав на можливість звернення позивача до суду з обраним способом захисту порушеного права, оскільки право на списання спірних котів належить позивачеві в силу положень Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Постанова обґрунтована також приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію". Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення просить залишити в силі. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення апеляційним судом приписів статей 4, 11, 13, 14, 16 Цивільного кодексу України, статті 6 Господарського кодексу України, пункту 2.5 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію". Скаржник наголошує на тому, що чинним законодавством не передбачено обов'язку відповідача вчиняти будь - які дії на підтвердження погодження списання заборгованості позивача, та вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів і є втручанням у господарську діяльність відповідача. Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 30.01.09 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"- постачальником та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" - покупцем, укладений договір №06/09-192 поставки природного газу. Установлено судами і те, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.11 у іншій справі №20/208 стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 4391199,18грн. основного боргу, 425401,81грн. пені, 122953,58грн. інфляційних втрат, 63373,79грн. 3% річних. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зобов'язання відповідача списати заборгованість відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.11 у справі №20/208, у розмірі 611 729,18 грн, що складається з: 63 373,79 грн 3% річних, 425 401,81 грн пені, 122 953,58 грн інфляційних втрат. Відповідно до статті 1 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.11 № 3319-VI, який набрав чинності 04.06.11, дія цього Закону поширюється на підприємства незалежно від їхніх форм власності, що виробляють, транспортують і постачають теплову та електричну енергію, надають послуги з диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України, суб'єктів господарювання, що здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства ДК "Газ України", ДК "Укртрансгаз", ДК "Укргазвидобування", ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ДП "Енергоринок". Згідно з пунктом 2.2 статті 2 вказаного Закону підлягає списанню заборгованість, у тому числі встановлена судовим рішенням, з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у статті 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року до 1 січня 2011 року, і несплачена станом на дату набрання чинності цим Законом. Пунктом 2.5 статті 2 цього ж Закону унормовано, що списання заборгованості відповідно до цього Закону здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Механізм списання заборгованості, у тому числі реструктуризованої, за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, визначається Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 (надалі - Порядок). Механізм списання, встановлений цим Порядком, передбачає вчинення учасниками процедури списання низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів, а також укладення відповідних договорів. Згідно з пунктом 4 вказаного Порядку обсяг заборгованості, у тому числі реструктуризованої, за природний газ визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується: учасниками процедури списання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом або виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, перед дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" - у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників; - компанією "Газ України" у сумах, що обліковуються в її бухгалтерському обліку, включаючи заборгованість ліквідованих підприємств, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію. Відповідно до пункту 5 названого Порядку учасники процедури списання, крім тих, що зазначені у пункті 4 Порядку, списують заборгованість за природний газ в узгоджених сумах, що обліковуються в їх бухгалтерському обліку та підтверджується актом звіряння заборгованості, який включає загальний обсяг заборгованості та обсяг заборгованості, яку передбачається списати. При цьому списання заборгованості учасниками процедури списання, яким належать 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, здійснюється за погодженням з органами, уповноваженими управляти такими учасниками. Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку учасники процедури списання подають упродовж 10 днів після затвердження зазначеного в пункті 6 цього Порядку протоколу, але не пізніше 31.12.11 кредиторам інформацію про суми списаної заборгованості (основної суми заборгованості, пені, штрафних та фінансових санкцій) в розрізі договорів щодо постачання природного газу, а також видів заборгованості. Отже, протокол комісії є підставою для списання заборгованості, у тому числі і щодо пені, штрафних та фінансових санкцій. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, судом апеляційної інстанції установлено, що правовідносини сторін, котрі виникли у зв'язку з виконанням умов договору від 30.01.09 №06/09-192 є такими, на які поширюється дія норм Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію". Установлено апеляційним судом і те, що 18.10.11 Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Донецькміськгаз" складено і затверджено протокол №15 засідання комісії з питань списання заборгованості за природний газ, згідно з яким вирішено списати заборгованість за договором поставки природного газу від 30.01.09 №06/09-192 у сумі 803399,16грн, з яких 191 669,98 грн основного боргу, 425 401,81 грн пені, 122 953,58 грн інфляційних втрат, 63 373,79 грн 3% річних, на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.10.11 у іншій справі №20/208. Апеляційним судом також установлено, що листом від 10.11.11 позивач повідомив відповідача про суму і види списаної заборгованості за договорами з постачання природного газу, та скерував відповідачеві акт звірки взаємних розрахунків, однак за твердженням позивача, спірні кошти останнім не списані. Судом апеляційної інстанції установлено, що спірний борг є списаним на підставі протоколу №15, при цьому скасовуючи рішення у справі, суд правомірно врахував, що способи захисту судом цивільних прав й інтересів визначені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, і цими нормами передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом. Як установлено апеляційним судом, в даному випадку, право позивача вимагати списання заборгованості виникло у останнього в силу положень Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», тобто може бути захищене в судовому порядку обраним позивачем способом захисту. Наведеним спростовується твердження скаржника про зворотне. За таких обставин, доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм чинного законодавства не знайшли свого підтвердження, тому правових підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення касаційної скарги не вбачається. Витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника. Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.14 у справі №910/2765/14 залишити без змін.
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
С у д д і Т. Гоголь
В.Швець