Справа: № 826/4184/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
06 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною письмової консультації та зобов'язання надати нову консультацію,
У березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсною письмову консультацію Міністерства доходів і зборів України (правонаступником якого є Державна фіскальна служба України) від 14 березня 2014 року № 1551/Н/49-99-24-0104-14 «Про тимчасове ввезення транспортних засобів» та зобов'язати надати нову консультацію з урахуванням висновків суду.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року вказаний адміністративний позов був задоволений.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надана позивачу податкова консультація є законною і обґрунтованою.
Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 04 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Міністерства доходів і зборів України із запитом на отримання податкової консультації в порядку ч. 2 ст. 21 МК України.
Листом від 14 березня 2014 року № 1537/11/99.99.24-01-04-14 позивачу була надана консультація щодо порядку тимчасового ввезення транспортних засобів.
Не погоджуючись із отриманою відповіддю, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що надана подана позивачу податкова консультація є необґрунтованою.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 21 МК України консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи надаються митницями за місцем розташування підприємств (за місцем проживання або тимчасового перебування громадян) або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в усній, письмовій або, за бажанням заінтересованої особи, електронній формі у строк, що не перевищує 30 календарних днів, наступних за днем отримання відповідного звернення. Консультації в письмовій формі надаються у вигляді рішень органів доходів і зборів.
Згідно ч. 6 ст. 21 МК України консультація з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань державної митної справи може бути оскаржена до органу вищого рівня в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, або до суду як правовий акт індивідуальної дії, якщо вона, на думку заінтересованої особи, суперечить нормам відповідного акта законодавства. Визнання судом такої консультації недійсною є підставою для надання нової консультації з урахуванням висновків суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Міністерства доходів і зборів України із проханням надати роз'яснення чи буде достатньо паспорта громадянина України, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобільного шляхового листа, посвідчення про відрядження, трудової угоди щоб службове авто, на якому він має намір перетнути митну територію України, було визначено митним органом саме як авто комерційного призначення.
Звертаючись до відповідача із запитом на отримання письмової консультації, позивач пояснив, що є громадянином України, проте працює на естонському підприємстві, має тимчасовий дозвіл на проживання в Естонській республіці та перебуває на консульському обліку в посольстві України в Естонській республіці. Також позивач зазначив, що у зв'язку з виробничою необхідністю йому потрібно їхати до України у відрядження терміном на 6 місяців на службовому легковому автомобілі, що належить на праві власності естонському підприємству. За твердженням ОСОБА_2 зазначений автомобіль призначений для комерційного використання на території України та підлягає митному оформленню саме як авто комерційного призначення.
Обґрунтовуючи вказане твердження позивач послався на п. «а» ст. 5 та п. «а» ст. 7 додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, до якого Україна приєдналася згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення».
Таким чином, ОСОБА_2 фактично звернувся за отриманням консультації з питань практичного застосування п. «а» ст. 5 та п. «а» ст. 7 додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення.
Дослідивши лист Міністерства доходів і зборів України від 14 березня 2014 року № 1537/11/99.99.24-01-04-14 колегія суддів встановила, що в ньому відсутній аналіз та консультація щодо порядку застосування позивачем п. «а» ст. 5 та п. «а» ст. 7 додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення.
Натомість відповідь на запит про отримання письмової консультації була підготовлена з посиланням на п. «с» ст. 1 додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, за роз'ясненням порядку застосування якої позивач - не звертався.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова консультація, викладена в листі Міністерства доходів і зборів України від 14 березня 2014 року № 1537/11/99.99.24-01-04-14, є необґрунтованою та відповідно до ч. 6 ст. 21 МК України підлягає визнанню недійсною.
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 21 серпня 2014 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної фіскальної служби України - відмовити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 21 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 11 листопада 2014 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.