Справа: № 377/312/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Теремецька Н.Ф. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити і виплачувати пенсію та зобов'язання поновити і виплачувати пенсію, -
Позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, в якому просила визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області щодо відмови у поновленні пенсії позивачці та зобов'язати відповідача поновити виплату призначеної пенсії з вересня 2013 року і виплачувати пенсію позивачці у відповідності до ч.2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2014 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу на підставі рішення Комісії по вирішенню опірних питань щодо визначення статусу потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено статус громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю та видано посвідчення 4 категорії серія НОМЕР_1 26.01.1999 року.
24.05.2013 позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області із заявою про призначення пенсії за віком згідно частини 1 пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до якої додала копії необхідних документів для призначення пенсії, в тому числі і копію посвідченню 4 категорії серія НОМЕР_1 26.01.1999 року.
31.05.2013 згідно з протоколом УПФ України в м. Славутичі Київської області ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку з 06.05.2013 року довічно.
Разом з тим, на підставі розпорядження заступника начальника управління від 06.09.2013 року позивачу припинено виплати до з'ясування обставин в зв'язку з тим, що не підтверджено право на зниження пенсійного віку(визнано безпідставно виданим посвідчення 4 категорії).
Вказане рішення прийнято не підставі витягу з протоколу № 167 засідання Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році при Київській обласній держадміністрації від 04.06.2013 року, яким визнано безпідставною видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_2, оскільки Славутицьким міськвиконкомом визнано безпідставною видачу довідки про проживання на радіоактивно забрудненій території (додаток № 7 до Порядку видачі посвідчень, затвердженого постановою КМУ від 20.01.97 № 51), яка слугувала підставою для видачі посвідчення.
Разом з тим, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, яка набрала законної сили 15 лютого 2014 року, було скасовано зазначене рішення, оформлене протоколом № 167, у частині визнання факту необґрунтованої видачі посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_2 і в частині, що вказане посвідчення видане ОСОБА_2 підлягає вилученню з тих підстав, що рішення прийнято некомпетентним органом.
У зв'язку із цим, позивач звернулася до управління із заявою про поновлення виплати пенсії.
Відповідач, листом від 19.02.2014 року № 19/Б-ОЗ, повідомив, що після винесення Київським окружним адміністративним судом постанови, УПФ України у м. Славутичі Київської області було повторно направлено запит про підтвердження правомірності видачі ОСОБА_2 посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи, тобто виплату пенсії поновлено не було.
Вважаючи відмову відповідача у поновленні виплати пенсії за віком неправомірною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (із змінами і доповненнями) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначено, зокрема, таку категорію осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років категорія 4.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 цього Закону підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
За правилами ч. 4 цієї статті видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється місцевими радами народних депутатів на цих територіях.
Згідно додатку 1 «Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», м. Славутич Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до абз. 3 п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 р., видача посвідчень провадиться потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (крім зазначеним у абз. 2 цього пункту) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Згідно абз. 14 п. 10 Порядку видача посвідчень здійснюється особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7).
Відповідно до ч.1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно з абз. 7 п.п. «г» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, подання документів, які засвідчують особливий статус особи: зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Відповідно до п. 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 51 від 20 січня 1997 року, спірні питання щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, розглядаються комісіями при Київській і Житомирській облдержадміністраціях на підставі відповідних письмових підтверджень, виданих керівниками підприємств, організацій та установ, які направляли цих осіб на роботу до зони відчуження, або керівниками місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування за місцем виконання робіт.
Спірні питання щодо визначення статусу осіб, евакуйованих із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської облдержадміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
У разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
З матеріалів справи судом першої інстанції вірно встановлено, що припинення виплати пенсії позивачу з вересня 2013 року було здійснено на підставі протоколу № 167 Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали учать у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році при Київській обласній держадміністрації, в якому встановлено безпідставну видачу посвідчення ОСОБА_2 потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Разом з тим, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, яка набрала законної сили 15 лютого 2014 року, було скасовано зазначене рішення, оформлене протоколом № 167, у частині визнання факту необґрунтованої видачі посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_2 і в частині, що вказане посвідчення видане ОСОБА_2 підлягає вилученню.
Верховний Суд України у постанові від 8 грудня 2009 року акцентував увагу на тому, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином, рішення оформлене протоколом комісії № 167, яке визнано протиправним та скасовано у відповідній частині згідно із судовим рішенням, яке набрало законної сили, вважається таким, що не діє у цій частині з моменту його прийняття.
За таких обставин, враховуючи що підставою для припинення виплати позивачу пенсії був протокол комісії №167, в той же час він є таким, що не діє з моменту прийняття у частині визнання факту необґрунтованої видачі посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 4 ОСОБА_2 і в частині, що вказане посвідчення видане ОСОБА_2 підлягає вилученню, то, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність припинення відповідних виплат позивачу.
Підсумовуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, оскільки відмова відповідача у поновленні виплати пенсії позивачки є незаконною.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області на постанову Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити і виплачувати пенсію та зобов'язання поновити і виплачувати пенсію - залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 10 червня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.