Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" листопада 2014 р.Справа № 922/3568/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Кубах І.М.
розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства фірми "Альтаир", м. Харків
до 1. Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний", м. Одеса 2. Приватного нотаріуса ОСОБА_2, м. Одеса Треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет, на стороні відповідачів: 1. Київський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, м. Харків 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд", м. Харків 3. Фізична особа ОСОБА_4, м. Харків
про визнання недійсними договорів, визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню
за участю представників:
позивача - не з'явився
1-го відповідача - Богдашевський П.С., довіреність №441 від 18.12.2013 р.
2-го відповідача - не з'явився
третіх осіб - не з'явились
Приватне підприємство фірма "Альтаир", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", м. Одеса (1-го відповідача) та Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Одеса (2-го відповідача), в якій просить суд:
1) визнати недійсними договір іпотеки №28_12/09-42 від 28.12.2009 р. та всі договори про внесення змін до нього, які укладено між ПП фірма "Альтаир" та ПАТ АБ "Південний", посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;
2) визнати недійсними договір іпотеки №01_02/10-46 від 01.02.2010 р. та всі договори про внесення змін до нього, які укладено між ПП фірма "Альтаир" та ПАТ АБ "Південний", посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6;
3) визнати недійсними: виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.07.2013 р., зареєстрований у реєстрі за №4733 за договором іпотеки № 28_12/09-42 від 28.12.2009 р. та виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.07.2013 р., зареєстрований у реєстрі за №4734 за договором іпотеки № 01_02/10-46 від 01.02.2010 р. та такими, що не підлягають виконанню.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. У минулому судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник 1-го відповідача (ПАТ АБ "Південний) у судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, просить суд у позові відмовити повністю. Крім того, просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити в позові у зв'язку зі спливом строку позовної давності для оскарження договорів іпотеки №28_12/09-42 від 28.12.2009 р., №01_02/10-46 від 01.02.2010 р., про що подав відповідну заяву (вх.№32048/14 від 16.09.2014 р.).
Другий відповідач (Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2) у судове засідання не з'явилась. Подала до суду заперечення на позов (вх.№35603 від 13.10.2014 р.), в яких просить суд у позові відмовити, наполягаючи на тому, що виконавчі написи були вчинені нею з повним дотриманням вимог чинного законодавства та в межах одного року з моменту виникнення права вимоги. Крім того, зазначає, що нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі. Посилаючись на пункт 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" зауважує на тому, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії без порушення питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.
Треті особи (ТОВ "Омбілік-Трейд" та ФО ОСОБА_4) про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання своїх повноважних представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних документів до суду не подали.
Третя особа (Київський ВДВС ХМУЮ) у судове засідання не з'явилась. Подала до суду пояснення (вх.№38214 від 03.11.2014 р.), в яких повідомила суду про те, що ВДВС відкрито виконавчі провадження №39095867, №39096344 з виконання спірних виконавчих написів №№4733, 4734 від 04.07.2013 р. На даний час дані виконавчі написи знаходяться на примусовому виконанні. При цьому третя особа (Київський ВДВС ХМУЮ) просить суд розглянути справу без участі представника ВДВС.
Представник 1-го відповідача (ПАТ АБ "Південний") проти клопотання третьої особи (Київського ВДВС ХМУЮ) про розгляд справи без участі представника ВДВС не заперечує.
Розглянувши клопотання третьої особи (Київського ВДВС ХМУЮ) про розгляд справи без участі представника ВДВС, суд вважає за можливе задовольните дане клопотання.
Ухвалою суду від 14.10.2014 р. було задоволено клопотання позивача та 1-го відповідача (ПАТ АБ "Південний) про продовження строку вирішення спору поза межами 2-х місячного терміну вирішення спорів, встановленого ч. 3 ст. 69 ГПК України, а також задоволено клопотання 2-го відповідача (Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2) про розгляд справи по суті за її відсутності.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
28.12.2009 р. між ПП фірма "Альтаир" (іпотекодавцем), що діє як майновий поручитель Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд", та ПАТ АБ "Південний" (іпотекодержателем) укладено договір іпотеки №28_12/09-42 (т.1 а.с. 136-143).
Крім того, 01.02.2010 р. між ПП фірма "Альтаир" (іпотекодавцем), що діє як майновий поручитель Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Трейд", та ПАТ АБ "Південний" (іпотекодержателем) укладено договір іпотеки №01_02/10-46 (т. 1 а.с. 162-169).
Предметом цих договорів іпотеки є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в п. 1.5. цих договорів (надалі - предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення на рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Згідно з п.1.2. договорів іпотеки іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з Кредитного договору від 28.12.2009 р. №В-12/2 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов'язується надати позичальнику кредит за договором іпотеки №28_12/09-42 від 28.12.2009 р. кредит на суму 1 343 328,00 доларів США 28.12.2009 р. з терміном повернення 28.12.2012 р. та за договором іпотеки №01_02/10-46 від 01.02.2010 р. на суму 1 343 328,00 доларів США з 28.12.2009 р. з терміном повернення 28.12.2012 р., а позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в Кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені, передбачені умовами Кредитного договору, який є невід'ємною частиною цих договорів (Договори №№5, 6 від 31.08.2012 р. про внесення змін до договору іпотеки, т. 1 а.с. 160-161, 186-187).
Згідно з п. 1.5. договору іпотеки №28_12/09-42 від 28.12.2009 р. в забезпечення позичальником зобов'язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме: квартира АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №12-н/2000 від 07.12.2000 р. та акту прийому передачі №12-н/2000 від 07.12.2000 р.
Згідно з п. 1.5. договору іпотеки №01_02/10-46 від 01.02.2010 р. в забезпечення позичальником зобов'язань за Кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, що є власністю іпотекодавця, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №7-:-11 житлового будинку літ. A-З, загальною площею 72,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу №4234 ВС, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 22.11.2009 р., зареєстрований у реєстрі за №1818.
В матеріалах справи містяться також виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2 04.07.2013 р., зареєстрований у реєстрі за №4733 за договором іпотеки № 28_12/09-42 від 28.12.2009 р. та виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №4734 за договором іпотеки № 01_02/10-46 від 01.02.2010 р., згідно з якими ПАТ АБ "Південному" було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, що було отримано ПАТ АБ "Південний" у заставу на підставі вищезазначених договорів іпотеки (т. 1 а.с. 30-31).
Позивач просить суд визнати договори іпотеки недійсними, а виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню, на тій підставі, що надане в іпотеку нерухоме майно було придбане Приватним підприємством фірмою "Альтаир" в період шлюбу директора та власника ПП фірми "Альтаир" ОСОБА_7 з ОСОБА_4 (третьою особою), є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому всі дії щодо розпорядження цим майном, в тому числі передача цього майна в заставу, мали погоджуватися з ОСОБА_4, як іншого з подружжя. В обґрунтування позову позивач послався на ст. 66 ГК України, ст. ст. 60, 65 Сімейного кодексу України, рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 р. по справі №1-8/2012 (№17-рп/2012).
Дослідивши надані сторонами матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені доводи позивача, суд вважає їх хибними і такими, що суперечать приписам чинного законодавства та спростовуються наявними у справі матеріалами, виходячи з такого.
Обов'язковою умовою звернення особи з позовом до суду є порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки згідно з приписами ст. 1 ГПК України до господарського суду можуть звертатися юридичні особи та фізичні особи, які в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.
При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України ).
Згідно зі ст. ст. 60, 65 Сімейного кодексу України, на які посилається позивач, як на правову підставу своїх вимог, будь-яка угода за якоюсь щось відчужується, здійснюється лише за згодою іншого з подружжя.
Зі змісту позову вбачається, що позивач просить визнати оспорювані правочини недійсними, а виконавчі написи такими, що не підлягають виконанню, посилаючись на те, що під час їх укладання та вчинення було порушено майнові права фізичної особи ОСОБА_4, як співвласника заставленого майна, які витікають суто із сімейних правовідносин. При цьому наявності будь-якого порушення майнових прав або охоронюваних законом інтересів ПП фірми "Альтаир", тобто саме позивача, останнім і не доведено. Отже, позивач не довів суду, в чому саме полягає порушення його законних прав та охоронюваних інтересів.
Крім того, в матеріалах справи міститься рішення апеляційного суду Харківської області від 14.08.2014 р. у справі № 640/22254/13-ц, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ПП фірми "Альтаир", ПАТ АБ "Південний", приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, треті особи Київський ВДВС ХМУЮ, ТОВ "Омбілік-Трейд" про визнання недійсними договорів іпотеки, поруки та визнання виконавчих написів нотаріуса недійсними та такими, що не підлягають задоволенню (т. 2 а.с. 49-54). Даним рішенням суду встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів іпотеки, які є предметом даного спору.
Зі змісту рішення апеляційного суду Харківської області від 14.08.2014 р. у справі № 640/22254/13-ц вбачається, що правові підстави вищевказаного цивільного позову є аналогічними обставинам даного господарського спору.
Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України звільняються від доказування обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, суд вважає, що досліджені та встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 14.08.2014 р. у справі №640/22254/13-ц обставини не потребують доказування під час розгляду даної справи.
З приводу вимог позивача про визнання виконавчих написів нотаріуса недійсними та такими, що не підлягають виконанню, необхідно зазначити таке.
Позивач вважає незаконними дії ПАТ АБ "Південний" та приватного нотаріуса ОСОБА_2 щодо вчинення спірних виконавчих написів, наполягаючи на тому, що ПАТ АБ "Південний" подав до господарського суду Харківської області заяву №10/549 від 13.06.2013 р. про визнання грошових вимог до боржника у справі № 922/1294/13 про банкрутство ТОВ "Омбілік-Трейд", в якій вказав іншу суму боргу ніж ті, що вказані у оспорюваних виконавчих написах. Таким чином, на думку позивача, заборгованість боржника за Кредитним договором № В-12/2 від 28.12.2009 р. не була безспірною, тому нотаріус не мав права вчиняти оспорювані виконавчі написи.
Проаналізувавши вищенаведені доводи позивача, суд вважає їх необґрунтованими і такими, що спростовуються наявними у справі матеріалами, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 13.06.2013 року ПАТ АБ "Південний" звернувся до господарського суду Харківської області із заявою №10/549 про визнання кредитором у справі № 922/1294/13 про банкрутство ТОВ "Омбілік-Трейд", в якій просив суд внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Омбілік-Трейд" грошові вимоги ПАТ АБ „Південний" за Кредитним договором № В-12/2 від 28.12.2009 р. на суму 1 450 047,96 грн., з яких: сума основного зобов'язання в розмірі 1 343 328,00 грн. та сума прострочених процентів - 106 719,96 грн. (т. 1 а.с. 45-49, 140). При цьому заборгованість розраховано ПАТ АБ "Південний" станом на 18.04.2013 р.,
Згодом ПАТ АБ "Південний" звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка видала спірні виконавчі написи від 04.07.2014 р. за №4733 та №4734, де зазначено про задоволення вимог ПАТ АБ "Південний" в розмірі суми основного зобов'язання - 1 343 328,00 грн. та суми прострочених процентів - 96 271,85 грн. (т. 1 а.с. 30-31). Період нарахування боргу з 28.12.2009 р. по 04.04.2013 р.
09.07.2013 р. ПАТ АБ "Південний" подав до господарського суду Харківської області заяву №10/628 уточнення до заяви №10/549 від 13.06.2013 р. про визнання кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Омбілік-Трейд", в якій банк просив суд внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Омбілік-Трейд" вимоги ПАТ АБ „Південний" за Кредитним договором № В-12/2 від 28.12.2009 р. в розмірі 1 148 947,62 грн. (т. 1 а.с. 50-51).
Із додаткових пояснень ПАТ АБ "Південний" (т. 2 а.с. 135) судом встановлено, що зазначена ПАТ АБ "Південний" у заяві №10/549 від 13.06.2013 р. про визнання кредитором у справі про банкрутство № 922/1294/13 заборгованість в розмірі 1 450 047,96 грн. нарахована банком станом на 18.04.2014 р., а спірні виконавчі написи №4733 та №4734 від 04.07.2013 р. були вчинені за заборгованістю станом на 04.04.2013 р.
Дослідивши вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про те, заборгованість ТОВ "Омбілік-Трейд" за Кредитним договором № В-12/2 від 28.12.2009 р. не була спірною, а різниця в розрахунках, що становить 10 448,11 грн. (1 450 047,96 грн.-1 439 599,85 грн.), відповідає сумі процентів, нарахованих за 14 днів, починаючи з 05.04.2013 р. (на наступний день після вчинення спірних виконавчих написів) по 18.04.2013 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2013 р. у справі №922/1294/13 про визнання банкрутом ТОВ "Омбілік-Трейд" суд визнав грошові вимоги ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "Омбілік-Трейд" не забезпечені заставою в розмірі 70 867,86 грн., які включив до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу, що також підтверджує наявність такої заборгованості. При цьому у даній ухвалі зазначено про те, що суд повністю визнав вимоги ПАТ АБ "Південний" до ТОВ "Омбілік-Трейд" в розмірі 1 450 047,96 грн. за Кредитним договором, але включив лише вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів, які не забезпечені заставою в розмірі 70 867,86 грн. (т. 2 а.с. 136-139).
Крім того, системний аналіз правових положень Закону України "Про нотаріат" та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" надає підстави для висновку про те, що звернення кредитора із заявою про визнання грошових вимог в процедурі банкрутства та включення їх до реєстру вимог кредиторів не позбавляє цього кредитора права на отримання виконавчого напису для звернення стягнення на заставне майно, яке було йому передано майновим поручителем в забезпечення виконання зобов'язання.
Суд також звертає увагу на те, що правомірність вчинення нотаріусом ОСОБА_2 оспорюваних виконавчих написів входила до предмету розгляду апеляційного суду Харківської області у цивільній справі №640/22254/13-ц. При цьому зі змісту вищенаведеного рішення суду по даній справі вбачається, що жодних порушень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мін'юсту від 22.02.2012 р., діючого на час вчинення оспорюваних виконавчих написів, судом не встановлено. Отже, досліджені та встановлені даним рішенням обставини не потребують доказування під час розгляду даної справи (ст. 35 ГПК України).
Суд приймає до уваги і пункт 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", де зокрема, зазначено, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії без порушення питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання договорів іпотеки недійсними і оспорюваних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, є неправомірними та необґрунтованими.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судовий збір на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 4-3, 12, 21, 32-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 10.11.2014 р.
Суддя О.В. Макаренко