30 вересня 2014 рокусправа № 804/13977/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.
за участю представників:
позивача: - Резник І. І. (дов. від 12.03.2014 р.)
відповідача: - Васюченко М. Е. (дов. від 05.03.2014 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року
у справі № 804/13977/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія»
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.10.2013 р. №0002712203 ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» звернулось до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0002712203 від 10.10.2013 про завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1952115,00грн. за порушення п.102.5 ст. 102, абз. «б» п.200.4, п.200.5 ст. 200 ПК України, п.4.6.6 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 №1492.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п.102.5 ст.102 ПК України не регламентує обмежень у часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, період виникнення яких більше 1095 днів. Позивач зазначає, що він не користувався правом на бюджетне відшкодування та не відображав від'ємне значення у рядку 23, а чинне законодавство не містить заборон щодо декларування податкового кредиту попередніх періодів. Строк у 1095 днів встановлений для подання заяви на бюджетне відшкодування, відтак висновки відповідача, викладені в акті перевірки, є безпідставними. До того ж, позивач вказує, що чинним податковим законодавством передбачено право платника податку на використання накопиченого ним податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за липень 2013 року, за результатами якої складено акт №509/2203/36759863 від 20.09.2013.
Перевіркою встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по декларації за липень 2013 року на суму 1 952 115,00 грн., що є порушенням п.102.5 статті 102 «Строки давності та їх застосування», абз. «б» пункту 200.4, 200.5 статті 200 Податкового кодексу України та п.п.4.6.6. п.4.6 «Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2011 №1490/20228.
До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на наступні обставини.
Відповідно до даних, задекларованих позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 96199,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 21, 21.2 декларації) становить 5006665,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, (рядок 22 декларації) становить 4910466,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, (рядок 24 декларації) 4910466,00 грн.
Згідно довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року) така сума становить 4910466,00 грн., яка складається, в тому числі, з сум, які виникли у звітних податкових періодах травень 2010 року - 219942,00 грн., червень 2010 року - 1009812,00 грн., липень 2010 року - 722361,00 грн.
Посилаючись на п.184.9 ст.184 ПК України, податковий орган зазначив, що підприємство мало право на отримання бюджетного відшкодування протягом строків, визначених цим розділом, але не скористалось таким правом, як то передбачено п.184.9 ст.184 та п.200.4 ст.200 ПК України.
Також податковий орган обґрунтовує свою позицію приписами п.200.6, п.200.7 ст.200, п.102.5 ст.102 ПК України, виходячи з яких дійшов висновку, що позивач мав право подати заяви на повернення надміру сплаченого ПДВ протягом 1095 днів та таким правом не скористався.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002712203 від 10.10.2013, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2013 року у розмірі 1 952 115,00 грн.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлений ст.200 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то за правилами п.200.4 ст. 200 ПК України:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 4.6.6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, передбачено, що залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Отже, за платниками податків зберігається право на використання накопиченого ними податкового кредиту у майбутньому, зокрема, в рахунок погашення платежів з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 23.2 декларації) чи в рахунок податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6 ст.200 ПК України).
Згідно п.200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
З наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту. Зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.
При цьому, той факт, що підприємство не заявляло до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення, не свідчить про відмову від належної йому суми бюджетного відшкодування, така сума залишається в складі від'ємного значення наступного податкового періоду без обмежень будь-якими строками, в тому числі, встановленими п.102.5 ст.102 ПК України.
Відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, на яку посилається відповідач, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Тобто, вказана норма стосується лише бюджетного відшкодування та надмірно сплачених грошових зобов'язань і не застосовується при розрахунку залишку сум від'ємного значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів.
Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, які відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року позивачем задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 4910466 грн., при цьому рядок 23 декларації (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню) позивачем не заповнювався.
Також встановлено, що позивач своєчасно та правомірно декларував суми податкового кредиту в попередніх податкових періодах (зокрема, травні-липні 2010 року) та в подальшому проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ у відповідності до норм діючого законодавства, які у свою чергу, і відобразив у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року. Заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, або заяв про повернення суми бюджетного відшкодування позивачем до відповідного податкового органу не подавалось.
Отже, позивач правомірно декларував у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Жодна норма податкового законодавства не містить обмежень щодо визначення залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в залежності від звітного податкового періоду, в якому відповідні суми виникли.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо незастосування приписів п.102.5 ст. 102 ПК України до сум від'ємного значення податку на додану вартість, період виникнення яких більше 1095 днів, при визначенні залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, і підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі № 804/13977/13-а залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: Я.В. Семененко