04 листопада 2014 рокусправа № 335/6858/14-а (8-а/335/4/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 вересня 2014 року по справі №335/6858/14-а(8-а/335/4/2014) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в проведенні перерахунку призначеної пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити різницю не донарахованої суми пенсії, суму індексації утриманої за період з 01.02.2012р. по 30.04.2012р. та ненарахованої з 01.05.2012р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати пенсію з 2010 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
19 червня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2013 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що після постановлення рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2013 року та набрання ним чинності, позивачу стало відомо, що у 2010 році майже всіма міськими та обласними управліннями Пенсійного фонду України було надано роз'яснення щодо змін в пенсійному забезпеченні, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та приведено порядок проведення перерахунку пенсії, у зв'язку з прийняттям нових розмірів прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Зокрема, в даних роз'ясненнях зазначено про те, що перерахунок пенсій провадиться шляхом перерахунку мінімальних розмірів пенсій, надбавок, підвищень та припинення виплат доплат до пенсій згідно із Постановами №198, №1375, №1252, зокрема і припинення виплати підвищення у сумі 28 грн. 40 коп. з 01.01.2010р. Крім того, 30.05.2014 року представником позивача було отримано лист від Пенсійного фонду України, яким підтверджено законність наданих роз'яснень міських та обласних управлінь Пенсійного фонду України.
З вказаними обставинами (роз'яснення органів Пенсійного фонду) позивач пов'язує наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, які не були відомі ані позивачу ані суду під час розгляду справи.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 вересня 2014 року заява ОСОБА_1 залишена без задоволення. Ухвала суду мотивована тим, що зазначені позивачем обставини, в силу приписів ст..245 КАС України, не можуть бути визнані нововиявленими та не спростовують висновки суду, які зроблені під час розгляду справи.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав, з якими позивач пов'язує необхідність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
У розумінні наведеної норми до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, однією з яких є зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
«Істотність» обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Визначаючи підстави для перегляду Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13 лютого 2013 року за нововиявленими обставинами, заявник посилається на роз'яснення міських та обласних управлінь Пенсійного фонду України, які існували на час розгляду справи, але не були відомі позивачу та суду.
З огляду на обставини, з якими позивач пов'язує необхідність перегляду рішення за нововиявленими обставинами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості таких доводів позивача, оскільки роз'яснення органів Пенсійного фонду не є тими фактичними обставинами, на підставі яких суд робить висновок про обґрунтованість чи не обґрунтованість заявленого позову. Вказані роз'яснення не могли вплинути на рішення суду, оскільки не є нормами матеріального права, якими керується суд, визначаючи наявність чи відсутність у особи права, у спірному випадку права на перерахунок пенсії.
Крім цього, суд першої інстанції правильно вказав на те, що надані роз'яснення міських та обласних управлінь Пенсійного фонду України розміщені у загальнодоступних засобах масової інформації, а тому вказані документи могли бути відомі як суду, під час прийняття рішення по справі, так і позивачу під час розгляду справи.
Приймачи до уваги викладене, а також аналізуючи викладені в заяві доводи, колегія судів вважає, що заявником не доведено істотність обставин, що могли змінити висновки суду.
У разі незгоди з висновками судів, які зроблені під час розгляду позову про перерахунок пенсії, позивач не позбавлений процесуальної можливості оскаржити судові рішення в касаційному порядку.
З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, 205 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18 вересня 2014 року по справі №335/6858/14-а(8-а/335/4/2014) - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 05.11.2014р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк