Іменем України
07 березня 2013 року справа № 2а-1300/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М.
суддів Чередниченко В.Є. Коршуна А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області про роз'яснення
постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року
у справі за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області
на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 року
у справі № 2а-1300/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 лютого 2011 року позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив: визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії, як "дитині війни", за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, та в подальшому здійснювати нарахування в цьому розмірі; зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити на її користь компенсацію втрати частини доходів в зв'язку з несвоєчасністю сплати щомісячної соціальної допомоги "дітям війни" за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2010 року на момент фактичної виплати недоплаченої допомоги. Стягнути з відповідача судові витрати.
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 р. позов позивача задоволено, а саме: визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплаті пенсії позивачу в розмірах, що передбачені ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" 9 липня по 31 грудня 2007 з року, з 22 травня 2008 року; зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу з урахуванням підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до внесення змін у законодавство, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18.03.2011 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 06 серпня 2010 року - залишити без розгляду.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 07 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 07 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням раніше здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
21 грудня 2012 року відповідач звернувся з заявою про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року.
В обґрунтування необхідності роз'яснення судового рішення, відповідач посилається на те, що в постанові суду апеляційної інстанції відсутнє посилання на п. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якого у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений ст. 28 цього Закону. При цьому перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Просить роз'яснити резолютивну частину постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року у справі № 2а-1300/11, чи застосовувати зміни розміру прожиткового мінімуму при здійсненні перерахунку пенсії при нарахуванні надбавки «дітям війни» позивачу.
Згідно із частиною 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
При цьому, постанову суду може бути роз'яснено, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як вбачається з заяви, відповідач вважає незрозумілим розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосовувати при розрахунку підвищення пенсії, яка підлягає виплаті позивачу за рішенням суду.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції було визнання за ОСОБА_1 права на отримання підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
У своїй заяві про роз'яснення судового рішення, відповідач ставить питання, фактично, про визначення розміру вказаного підвищення.
Проте, дане питання не було предметом дослідження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, а отже, не може бути й вирішено шляхом роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів вважає, що по даній справі чітко викладена правова позиція апеляційного суду та підстави з яких діяв суд, а в постанові суду апеляційної інстанції зрозуміло зазначено, що згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтею 170, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Відмовити управлінню Пенсійного фонду України в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області в задоволенні заяви про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 року у справі № 2а-1300/11.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. М. Панченко
Суддя В.Є. Чередниченко
Суддя А.О. Коршун