"30" квітня 2013 р. справа № 2а-1883/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2011 року по справі за позовом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
В лютому 2011 року до суду надійшов позов від Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з відповідачки кошти, виплачені останній як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 4 048, 43 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено про ненадання ОСОБА_1 до органу податкової служби податкової звітності щодо підтвердження факту провадження підприємницької діяльності з дня отримання допомоги, у зв'язку з чим отримані нею кошти, виплачені як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітним підприємницької діяльності, підлягають поверненню на підставі статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Жовтневий районний центр зайнятості м. Дніпропетровська своїм правом, як сторони у справі, не скористався та заперечень на апеляційну скаргу не подав.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 Жовтневим районним центром зайнятості м. Дніпропетровська 04.08.2006 року надано статус безробітної в установленому законодавством порядку. На підставі вимог ст.ст.22, 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" призначено допомогу по безробіттю з 25.08.2006 року.
04.03.2007 року ОСОБА_1 подала до Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська заяву про надання йому одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.
16.03.2007 року комісія Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності ухвалила рішення щодо рекомендації про надання відповідачці одноразової виплати допомоги по безробіттю для започаткування підприємницької діяльності.
Наказом Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська № 24 від 16.03.2007 року відповідачу на підставі п. 1 ст. 7, п. 7 ст. 22, п. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, призначено виплату допомоги по безробіттю (її залишку) одноразово для організації підприємницької діяльності з дня реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності.
Наказом № 23 від 16.04.2008 року «Про повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності» згідно висновку комісії та на підставі п.2,3 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року №511 передбачено вжити заходів по поверненню коштів у сумі 4048,43 грн.,виплачених ОСОБА_1 для організації підприємницької діяльності із-за неподання нею до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності.
Висновок суду першої інстанції про правомірність такого рішення суб'єкта владних повноважень на погляд апеляційної інстанції є правильним, оскільки відповідає встановленим обставинам справи та нормам права.
Так, згідно п.3 Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року №511, строк дії якої продовжено на 2007 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №98), підставою для розгляду комісією питання про повернення коштів є, зокрема, неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності. Відповідна інформація надсилається органом державної податкової служби до центру зайнятості згідно з порядком обміну інформацією, що затверджується наказом Державної податкової адміністрації та Державним центром зайнятості Мінпраці.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб - підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2006 року №426/699, базові центри зайнятості подають до відповідних органів державної податкової служби запити щодо фізичних осіб - підприємців, з дня отримання коштів якими минуло шість календарних (з 1-го до 1-го числа) місяців у звітному періоді (кварталі).
Як вбачається з матеріалів справи на підставі відомостей податкової інспекції комісією Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська Жовтневого районного центру зайнятості м. Дніпропетровська з питань повернення коштів, виплачених одноразово для організації підприємницької діяльності прийнято рішення щодо повернення коштів.
Оскільки рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними норми, які передбачали можливість стягнення коштів, виплачених як одноразова допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності, а саме: за «не подання юридичною та фізичною особою - підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного податку» з часу його прийняття, тобто з 22.05.2008 року, то посилання апелянта на це рішення є безпідставним, бо постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2006 року №511, яким керувався позивач на момент прийняття наказу про повернення коштів, діяла.
Оскільки за даними ДПІ у місті Дніпропетровську в період підприємницької діяльності з 19 березня 2007 року по 30 вересня 2010 року ОСОБА_1 звітувала про відсутність у неї підприємницької діяльності, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з неї коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітним підприємницької діяльності.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду попередньої інстанції не спростовують, під час розгляду справи вірно застосовано норми матеріального права та не порушено норми процесуального права, підстави для скасування ухваленого рішення відсутні.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 21 грудня року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова