"13" травня 2013 р. справа № 2а/0470/14091/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь про зобов'язання вчинити дії, -
Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополь про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за вересень 2012 року на користь Управління Пенсійного фонду України м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області всього на суму 110019 грн. 24 коп., у тому числі: сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД та не прийнято до заліку за вересень 2012 року: основний розмір пенсії на суму 161 грн. 06 коп., щомісячна цільова допомога на прожиття на суму 41 грн. 80 коп., державна адресна допомога на суму 1485 грн. 14 коп. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 всього на суму 1688 грн.; сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України за вересень 2012 року: державна адресна допомога на суму 109553 грн. 92 коп. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, витрати на доставку державної адресної допомоги на суму 262 грн. 46 коп., всього на суму 108331 грн. 24 коп.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року у задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області відмовлено.
Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову суду, якою позов Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відшкодування сум пенсій та витрат з їх доставки провадиться відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи , встановила наступне.
Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсійне забезпечення громадян України здійснюється органами Пенсійного Фонду України.
Вказаним Законом передбачено, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.
Взаємини сторін щодо відшкодування вказаних вище виплат регулюються Порядком, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (далі-Порядок № 5-4), відповідно до якого встановлено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (далі по тексту -Постанова № 265) визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, не досягає прожиткового мінімуму, встановленому законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми витрати по виплаті та доставці щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 Закону № 1105-XIV Фонд страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порядок визначення розміру щомісячних страхових виплат визначається статтею 34 Закону № 1105-ХІV, якою передбачено, зокрема, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Виплата щомісячної адресної державної допомоги не входить до переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом страхування від нещасних випадків на підставі Закону № 1105-ХІV.
Тобто, з положень статті 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що законом прямо не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Згідно п.4 вищевказаного Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно - правових актів.
Зазначеним Порядком визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фонду страхування від нещасних випадків і серед видів пенсійного забезпечення, що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату і доставку.
Виплати адресної допомоги, введені з 1 квітня 2008 року і відповідні зміни до Порядку № 5-4/4 не вносилися. Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом виплат та виплачується, крім інших видів доплат, в т. ч. цільової допомоги на прожиття з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26 березня 2008 року.
Згідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством. У разі, якщо сукупність виплат, зазначених в частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами, не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом. Закони з приводу доплати особам, які отримують пенсії по інвалідності менше ніж мінімальний розмір пенсії, не приймалися.
Конституція України встановила, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. У сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким не передбачено здійснення виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до статей 15, 16 Закону № 1105-XIV Фонд страхування від нещасних випадків є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Основний Закон України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19). Це означає, що реалізуючи політику в сфері соціального захисту громадян і вирішуючи питання про джерело виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії як соціальної гарантії громадян, зокрема, за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Кабінет Міністрів України вийшов за межі повноважень, визначених Конституцією та законами України.
В силу частини 4 статті 9 КАС України, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» в частині визначення джерела виплати щомісячної державної адресної допомоги (за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків) застосуванню не підлягає.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її доставку є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області- залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова