ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 листопада 2014 року № 813/5956/14
об 11 год., 30 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу
за позовомЛьвівського міського центру зайнятості, представник - не прибув
доОСОБА_1, не прибула
простягнення 1761,73 грн. допомоги з безробіття
Львівський міський центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка 04.02.2014 року звернулася на підставі власноручно написаної заяви в пошуках роботи, якій надано статус безробітної та з 11.02.2014 року відповідачці розпочато виплату допомоги по безробіттю. Під час відвідування Львівського міського центру зайнятості 26.05.2014 року з'ясовано, що відповідачка знята з місця реєстрації проживання (прописки) з 19.04.2014 року. Враховуючи вказаний факт позивачем прийнято рішення про припинення виплати допомоги по безробіттю з 19.04.2014 року відповідно до п.п. 12 п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності. У зв'язку з не повідомленням відповідачкою позивача про вищевказану обставину, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю в результаті чого було здійснено надлишкову виплату допомоги по безробіттю за період з 19.04.2014 року по 13.05.2014 року у сумі 1761,73 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, подав 03.11.2014 року через канцелярію суду заяву у якій позов підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити повністю, справу розглядати без його участі.
Відповідачка в судове засідання не прибула. На адресу суду повернувся направлений відповідачці за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
04.02.2014 року відповідачка на підставі заяви звернулася до Львівського міського центру зайнятості з проханням надати їй статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення». У поданій заяві відповідачка зазначила, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує, не є суб'єктом підприємницької діяльності, не отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за дитиною-інвалідом, інвалідом І групи, особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку, грошове забезпечення як батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства.
Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ140210 від 10.02.2014 року надано відповідачці статус безробітної.
Наказом Львівського міського центру зайнятості № НТ140211 від 11.02.2014 року відповідачці призначено допомогу по безробіттю.
26.05.2014 року Львівським міським центром зайнятості прийнято накази № НТ140526 про припинення відповідачці допомоги по безробіттю та припинення її реєстрації як безробітної.
16.06.2014 року Львівським міським центром зайнятості виставлено відповідачці претензію № 13/4242 у якій запропоновано в 15-ти денний термін з моменту отримання претензій повернути надлишково отримані кошти в сумі 1761,73 грн.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про зайнятість населення» за № 803-ХІІ від 01.03.1991 року, із змінами і доповненнями, Порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 219 від 14.02.2007 року, із змінами і доповненнями, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 307 від 20.11.2000 року, із змінами і доповненнями, КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Згідно п. «а» ч. 3 ст. 1 цього ж Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно ч. 4 ст. 2 цього ж Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
Згідно ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби).
Особа набуває статусу застрахованої особи з дня укладання трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється з дня розірвання трудового договору (контракту) або закінчення строку дії цивільно-правового договору.
Згідно ст. 6 цього ж Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 цього ж Закону, видами забезпечення є допомога по безробіттю.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього ж Закону.
Згідно ч. 1 ст. 22 цього ж Закону України, застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.
Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі зміни місця проживання.
Згідно ч. 2 ст. 36 цього ж Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 36 цього ж Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно п. 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі - переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після зняття з реєстрації) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації).
Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Згідно п.п. 6.14. п. 6 цього ж Порядку, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог щодо правомірності стягнення з відповідачки допомоги по безробіттю, оскільки виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі - переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після зняття з реєстрації) або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після закінчення строку реєстрації). Під час перебування на обліку у Львівському міському центрі зайнятості відповідачкою знято з реєстрації місця проживання (АДРЕСА_1 у м Львові), що підтверджується копією паспорта гр. ОСОБА_1
Відтак, на думку суду, сума виплаченого забезпечення відповідачці внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків передбачених статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та зловживання ними, підлягає стягненню відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.
Таким чином, позовні вимоги Львівського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_1 виплачених їй коштів в сумі 1761,73 грн. як допомоги з безробіття, підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) на користь Львівського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ 25555035, вул. Кн. Ольги, 122, м. Львів, р/р 37170001000584, Банк: ГУДКСУ у Львівській області, Одержувач: Львівський міський центр зайнятості, КЕКВ 1341 - повернення коштів допомоги з безробіття від ОСОБА_1, МФО 825014) кошти в сумі 1761,73 грн.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена 10.11.2014 року.
Суддя Гавдик З.В.