ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
03 листопада 2014 року № 813/5349/14
о 17 год., 03 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним
позовом ОСОБА_1, заступника начальника, начальника відділу з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області,
до Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, представник - Андрухів О.В., голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидика В.Я., представник - не прибув
про скасування розпорядження № 65-к від 04.07.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидика В.Я., в якому з врахуванням уточнення позовних вимог, просила:
- скасувати розпорядження Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області від 04.07.2014 року № 65-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1»;
- стягнути з голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидика В.Я. моральну шкоду на її користь у розмірі 1,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка за час роботи у Перемишлянській районній державній адміністрації Львівської області (з 2008 року) не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному обсязі виконувала свої посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією та чинним законодавством. Документом на підставі якого застосоване дисциплінарне стягнення, є протокол трудового колективу який, на думку позивачки, складений без належних підстав, оскільки 04.07.2014 року ні нарада, ні збори трудового колективу не проводилися. Відповідно, 04.07.2014 року працівники райдержадміністрації були скликані згідно вказівки голови райдержадміністрації Дидика В.Я., переданої з приймальної керівника в телефонному режимі на апаратну нараду.
Після апаратної наради, близько 10 год. 30 хв. у позивачки в кабінеті керівника апарату Перемишлянської РДА в присутності інших працівників вимагали надати письмове пояснення, на що позивачка відмовилась від надання таких пояснень, у зв'язку з чим було складено акт від 04.07.2014 року про відмову від надання пояснень. Із службової записки, яка вказана у спірному розпорядженні не можливо встановити яка саме дія чи бездіяльність є порушенням позивачкою етики державного службовця.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задоволити повністю.
Позиція відповідача - Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, викладена у запереченні на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, що 03.07.2014 року біля 17.30 год. позивачка в телефонному режимі звернулась до голови райдержадміністрації В.Я.Дидика щодо включення її до складу делегації, яка вирушала на три дні з 5 - 7 липня 2014 року в робочу поїздку з Перемишлянського району у польське місто-побратим Новогродзєц для перейняття досвіду колег з Польщі у сфері інвестицій, розвитку «зеленого» туризму, впровадження енергозберігаючих технологій та діяльності освітньої галузі, яку очолював голова Перемишлянської райдержадміністрації Володимир Дидик, в складі депутатів районної ради та представників громадських організацій у супроводі голови гміни і міста Новогродзєц Роберта Марека Реліха. В зв'язку із тим, що склад делегації був уже погоджений на час звернення ОСОБА_1 із головою гміни міста Новогродзєц, позивачці було ввічливо відмовлено у включенні її до складу робочої групи, на що остання, в присутності сторонніх осіб, які знаходились на прийомі в її кабінеті, нестримано, у нецензурній формі, висловилась в сторону голови райдержадміністрації, чим в свою чергу порушила Загальні правила поведінки державного службовця та статтю 5 Закону України «Про державну службу». Відповідно, 04.07.2014 року головою райдержадміністрації було доведено до відома працівників райдержадміністрації, про що свідчить протокол наради трудового колективу працівників райдержадміністрації від 04.07.2014 року. Головою райдержадміністрації В.Я.Дидиком надано доручення керівнику апарату райдержадміністрації О.Науменко, підготувати матеріали щодо застосування до позивачки дисциплінарного стягнення за недотримання Присяги державного службовця, та етики поведінки державного службовця. Внаслідок чого, позивачці керівником апарату райдержадміністрації було запропоновано надати письмове пояснення, однак від письмових пояснень така відмовилася, про що свідчить службова записка керівника апарату райдержадміністрації від 04.07.2014 року та акт про відмову надання письмового пояснення від 04.07.2014 року. Відтак, з врахуванням вказаних обставин, до позивачки було застосовано дисциплінарне стягнення у формі догани за порушення етики поведінки державного службовця та Загальних правил поведінки державного службовця. Однак, ОСОБА_1 відмовилась поставити свій підпис про ознайомлення із спірним розпорядженням, про що свідчить акт від 04.07.2014 року.
Так, згідно вимог ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника. Згідно ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку.
На думку відповідача, відмова працівника надати пояснення не є перешкодою для застосування щодо нього дисциплінарного стягнення. Відмова працівника поставити свій підпис у розпорядженні про застосування дисциплінарного стягнення не є перешкодою для його застосування.
Згідно п. 13 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби України від 23.10.2000 року № 58, державний службовець не повинен проявляти нестриманість у висловлюваннях або своєю поведінкою дискредитувати орган державної влади чи ганьбити репутацію державного службовця. Порушення цих Правил державними службовцями є підставою для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених Кзпп України, а також Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ. (п. 26 зазначених Правил). Порушення моральних, етичних чи інших норм, дотримання яких передбачено спеціальними нормативними актами, є підставою до притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Представник відповідача - Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області позовні вимоги заперечила в повному обсязі, вказала про правомірність спірного розпорядження, надала суду докази та пояснення, просила в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач - голова Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидик В.Я. в судове засідання не прибув, подав 06.10.2014 року клопотання про розгляд даної справи без його участі.
Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:
Згідно протоколу наради трудового колективу працівників Перемишлянської районної державної адміністрації від 04.07.2014 року, голова райдержадміністрації В.Я. Дидик дав доручення Керівнику апарату райдержадміністрації О.В. Науменку підготувати матеріали щодо застосування до ОСОБА_1, заступника начальника, начальника відділу з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, дисциплінарного стягнення передбаченого ст. 14 Закону України «Про державну службу» за недотримання Присяги державного службовця та етики поведінки державного службовця.
04.07.2014 року Керівник апарату райдержадміністрації О.В. Науменко звернувся до голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидик В.Я. зі службовою запискою у якій запропонував застосувати до заступника начальника, начальника відділу з питань опіки, піклування та установлення служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
04.07.2014 року головою Перемишлянської районної державної адміністрації В.Я. Дидиком прийнято розпорядження № 65-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1», згідно якого оголошено догану ОСОБА_1, заступнику начальника - начальнику відділу з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації за порушення етики поведінки державного службовця та Загальних правил поведінки державного службовця.
04.07.2014 року Керівником апарату Перемишлянської районної державної адміністрації Науменко О.В., начальником відділу організаційно - кадрової роботи апарату райдержадміністрації Зварич С.М., головним спеціалістом відділу організаційно - кадрової роботи апарату райдержадміністрації Зіник Г.І. складено акт про те, що ОСОБА_1 04.07.2014 року о 16 год. 40 хв. у їхній присутності відмовилася поставити свій підпис про ознайомлення з розпорядженням голови Перемишлянської райдержадміністрації від 04.07.2014 року № 65-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1».
04.07.2014 року Керівником апарату Перемишлянської районної державної адміністрації Науменко О.В., начальником відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністраціях, головою профспілкової організації Перемишлянської районної державної адміністрації, районної та сільських рад Дідух З.В., начальником відділу організаційно - кадрової роботи апарату райдержадміністрації Зварич С.М., головним спеціалістом відділу організаційно - кадрової роботи апарату райдержадміністрації Зіник Г.І. складено акт про те, що ОСОБА_1 04.07.2014 року о 10 год. 30 хв. у їхній присутності відмовилася надати письмове пояснення щодо факту недотримання нею діючого законодавства в частині етики поведінки державного службовця (як нам стало відомо із інформації голови Перемишлянської райдержадміністрації В.Я. Дидика під час наради трудового колективу, протокол наради від 04.07.2014 року), а саме абзацу 3 статті 5, яка регламентує шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, абзацу 1 частини 1 статті 10, статті 17 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби України від 04.08.2014 року № 214.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року із змінами і доповненнями, Кодексом законів про працю України, Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 147 Кодексу законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Згідно ч. 1 ст. 147-1 цього ж Кодексу, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
Згідно ст. 148 цього ж Кодексу, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Згідно ст. 149 цього ж Кодексу, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Згідно ст. 5 Закону України «Про державну службу», державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Згідно ч. 1 ст. 14 цього ж Закону, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Судом не враховуються обґрунтування відповідачів щодо правомірності прийняття спірного розпорядження № 65-к від 04.07.2014 року про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення, оскільки таке розпорядження прийняте на підставі протоколу наради трудового колективу працівників адміністрації від 04.07.2014 року, службової записки керівника апарату райдержадміністрації О.В. Науменка від 04.07.2014 року та акту про відмову надання пояснення ОСОБА_1, із зазначенням про недотримання присяги та правил етики поведінки державного службовця, без зазначення жодних фактів такого недотримання. Також у згаданих документах не зазначено факту і суті порушень вчинених позивачкою, які стали підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення, обставин, що пом'якшують або обтяжують її відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення присяги та правил етики поведінки державного службовця.
На думку суду, спірне розпорядження, як рішення суб'єкта владних повноважень, має відповідати визначеним законодавством принципам, тобто, прийняте: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Дотримання вказаних принципів є визначальними умовами для прийняття рішень суб'єктами владних повноважень, які відповідають вимогам закону.
Водночас, допитаний в якості свідка ОСОБА_12 (позаштатний радник голови Перемишлянської районної державної адміністрації), на запитання суду зазначив, що 03.07.2014 року близько 17 год. 30 хв. перебуваючи по службових справах в кабінеті голови Перемишлянської РДА Дидика В.Я., почув телефонну розмову голови адміністрації із позивачкою через ввімкнений гучномовець телефону, яка проявилася в грубій зухвалій та цинічній формі з боку позивачки відносно Дидика В.Я. Свідок також зазначив, що після завершення телефонної розмови, на його запитання, голова адміністрації особисто сказав, що щойно розмовляв із ОСОБА_1
Допитана в якості свідка ОСОБА_13 (керуюча справами Перемишлянської райдержадміністрації) на запитання суду вказала, що збираючись додому в кінці робочого дня (близько 18 год.) та проходячи біля кабінету позивачки почула як остання розмовляє по телефону. Як зазначила свідок, предметом розмови були робочі питання з приводу передачі подарунків у зв'язку з робочою поїздкою до Республіки Польща. Завершивши розмову позивачка сказала свідку, що розмовляла із головою Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидиком В.Я.
Крім цього, факт проведення позивачкою телефонної розмови також підтверджується роздруківкою телефонних дзвінків за 03.07.2014 року у якій зазначено про здійснення вхідного дзвінка з номеру НОМЕР_1 03.07.2014 року о 18 год. 00 хв. 38 с. на номер мобільного телефону, що належить голові Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидику В.Я.
По суті справи, позивачкою не спростовано порушення правил професійної етики, що мало місце 03.07.2014 року о 18 год. 00 хв., оскільки позивачка спочатку заперечувала взагалі розмову з керівником у вказаний час, а після отримання судом роздруківки телефонних розмов, змінила свої пояснення та вказала, що така розмова відбулась вже в неробочий час. Однак в справі відсутні жодні належні та допустимі докази того, що саме вказані обставини були підставою для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, а відтак позовні вимоги в частині скасування спірного розпорядження, підлягаю задоволенню.
Щодо позовних вимог позивачки про стягнення з голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидика В.Я. моральної шкоди на її користь у розмірі 1,00 грн., такі задоволенню не підлягають, оскільки позивачкою жодних обґрунтувань та належних і допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди, її негативних наслідків, а також розміру шкоди позивачка суду не надала, в цій частині позовні вимоги не підтримала.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачко частково переконують в обґрунтованості позовних вимог.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1, заступника начальника, начальника відділу з питань опіки, піклування та усиновлення служби у справах дітей Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області до Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області, голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидика В.Я. про скасування розпорядження № 65-к від 04.07.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди, підлягають задоволенню частково, а саме лише в частині визнання протиправним і скасування спірного розпорядження.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задоволити частково.
2. Визнати протиправними і скасувати розпорядження голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області Дидик В.Я. Я№ 65-к від 04.07.2014 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1».
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 10.11.2014 року.
Суддя Гавдик З.В.