"17" листопада 2011 р. справа № 2-4129/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву ОСОБА_2
про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2-4129/10 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року постанову Нікопольського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2-4129/10 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:
визнано неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та невиплати ОСОБА_2 у повному обсязі підвищення пенсії згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни"за період з 31.05.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року;
зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"за період 31.05.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
23 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулась із заявою про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року в якій просила: роз'яснити питання щодо розміру суми, яку відповідач повинен виплатити за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 31.05.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року.
Вивчивши заяву про роз'яснення судового рішення колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про роз'яснення судового рішення суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст..8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010року, скасовано постанову Нікопольського міськрайонного суду від 13 жовтня 2010 року та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 31.05.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року.
При вирішені справи по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку те, що ОСОБА_2 має право на підвищення до пенсії у відповідності та розмірах, які передбачено ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»при визначенні розміру підвищення до пенсії за основу його нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Чинним законодавством, яке існувало на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не існувало.
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року N 1058-IV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися виплати дітям війни.
Відповідно до п.4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
В силу п.7 ст.9 цього Кодексу у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Тому колегія суддів вважає, що наявність такої норми матеріального права (ч.3 ст.28 Закону N 1058-IV) та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.
Таким чином, з огляду на рішення, яке прийнято судом апеляційної інстанції при визначенні розміру мінімальної пенсії та перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 31.05.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області має керуватися ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, керуючись ст.170 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Заяву ОСОБА_2 про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року у справі № 2-4129/10 -задовольнити.
Роз'яснити, що Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області при визначенні розміру мінімальної пенсії та перерахунку підвищення до пенсії ОСОБА_2 за період з 31.05.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 13.10.2010 року має керуватися ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська