Справа: № 810/2063/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
06 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, що перебуває під патронатом Президента України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, що перебуває під патронатом Президента України до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконними рішення та дій та стягнення коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконними дій відділення, які виявилися у зміні страхових тарифів повідомленням №826 від 01.05.2003 р. з 0,2 відсотків до 0,93 відсотків та повідомленням №1721 від 01.01.2006 р. до 0,73 відсотків із зобов'язанням зарахувати зайво виплачені кошти у рахунок погашення поточних страхових внесків у сумі 101946,27 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2010 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2014 року вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, справу направлено на новий розгляд для розгляду по суті позовних вимог щодо визнання неправомірними повідомлень відповідача про зміну страхових тарифів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.
Відповідачем подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 26 лютого 2007 року Контрольно-ревізійним управлінням в Київській області проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни за період з 01 вересня 2002 року по 01 січня 2007 року, за результатом якої виявлено, що за період 2003-2006 років зайво нарахована та перерахована сума внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання на суму 101946,27 грн.
Позивач зареєстрований у Відділенні Фонду, як платник страхових внесків 04.05.2001 р., реєстраційний номер 1017000160. В день реєстрації позивачу видане повідомлення № 162 про віднесення до 4 класу професійного ризику та встановлений страховий тариф 0,2% відповідно до вимог Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного страхування, які спричинили втрату працездатності».
За змістом ст..ст. 15,16,18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та підпунктів 4.2, 4.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 № 12), вирішення питання щодо визначення розміру страхового внеску належить до компетенції робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження платника страхових внесків.
Зокрема, судом встановлено, що зміна страхового тарифу для позивача з 01.05.2003 здійснена у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно з яким галузь економіки «Охорона здоров'я, фізична культура та соціальне забезпечення» вилучена із статті 2 даного Закону.
Виявивши відсутність підстав для застосування пільгової ставки тарифу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із п.2 ст.2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» викладено у новій редакції, направив позивачу повідомлення №826 від 01.05.2003 р. та №1721 від 01.01.2006 р.
Вказані повідомлення отримала особисто головний бухгалтер позивача.
В той же час пунктом 2 ст. 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» викладено у новій редакції, а саме, виключено із статті 4 слова «організації, які фінансуються, або дотуються з бюджету».
Отже, зміна позивачу страхового тарифу з 01.01.2006 р. проведена у відповідності до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік».
Також, судом встановлено і позивач не заперечує того, що заяв про незгоду із встановленими 01.05.2003 та 01.01.2006 страховими тарифами до відділення Фонду від позивача не надходило.
При цьому, документи, на підтвердження права УДМСЦ ветеранів війни на встановлення пільгового страхового тарифу, внаслідок чого страховий тариф був змінений відділенням Фонду та встановлений у розмірі 0,2%, надійшли до відділення Фонду у грудні 2007 року.
Відповідно до п. 15 «Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, організацій та установ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», затвердженого Постановою кабінету міністрів України № 1423 від 13.09.2000, у разі коли роботодавець не дає Фонду відомості, необхідні для визначення класу професійного ризику виробництва або надає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, Фонд установлює клас професійного ризику виробництва і страховий внесок за власною оцінкою.
З 01.05.2003 вид діяльності позивача віднесено до п. 85.11.1 КВЕД, та встановлено страховий тариф - 0,93 %.
Згідно з п. 3.9 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань № 12 від 20.04.2001 р., платник страхових внесків у разі незгоди із встановленим розміром страхового тарифу протягом десяти робочих днів після отримання від робочого органу виконавчої дирекції Фонду документів про набуття статусу страхувальника звертається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду про перегляд розміру страхового тарифу. При цьому платник страхових внесків подає робочому органу виконавчої дирекції Фонду заяву згідно з Додатком 3, в якій вказує основний вид економічної діяльності, та необхідні документи для підтвердження розміру страхового тарифу.
Судом встановлено і апелянт не заперечує, що заяв про незгоду із встановленим страховим тарифом з 01.05.2003 р. від позивача не надходило.
Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, від 06.07.2005 № 26 «Про внесення змін до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року №12» внесені зміни до вищевказаної інструкції.
Так, розділ 7 "Облік та звітність платників страхових внесків до Фонду" доповнено зокрема пунктом 7.8, відповідно до якого платники страхових внесків (крім добровільно застрахованих осіб) один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, разом з розрахунковою відомістю подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації відомості щодо розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності.
При подачі відомості 20.01.2006 у графі код виду економічної діяльності УДМСЦ ветеранів війни показаний КВЕД 85.11.1.
Заява про незгоду із встановленим страховим тарифом з 01.01.2006 від позивача до відділення Фонду не надходила.
Таким чином, враховуючи несвоєчасність подання до фонду документів, а також ту обставину, що рішення відповідача про встановлення страхових тарифів, викладені в повідомленнях № 826 від 01.05.2003 р. - 0,93% та №1721 від 01.01.2006 р.- 0,73% позивачем не оскаржено не було, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача та повернення останньому суми в розмірі 101946, 27 грн.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, що перебуває під патронатом Президента України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Українського державний медико-соціального центру ветеранів війни, що перебуває під патронатом Президента України до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області про визнання незаконними рішення та дій та стягнення коштів - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.