02 жовтня 2014 р. Справа № 804/14173/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Рищенко А. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
09.09.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 11.09.2014 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно не приймаються до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за липень 2014 року у загальному розмірі - 505,23грн. При цьому, факт отримання виробничої травми потерпілим ОСОБА_2, визнання його інвалідом ІІІ групи встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2005 року №9/60, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.02.2007 року.
Просить суд: зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області прийняти до заліку витрати, що підлягають відшкодуванню за липень 2014 року на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області всього на суму - 505,23грн., в тому числі: сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території краї СНД та не прийнято до заліку за липень 2014 року: основний розмір пенсії на суму - 161,06грн., щомісячна цільова допомога на прожиття на суму - 41,80грн., всього на суму - 202,86грн.; сума боргу, яка підтверджується на підставі списків осіб, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України за липень 2014 року: допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію на суму - 300,00грн., витрати на доставку пенсії на суму - 2,37грн., всього на суму - 302,37грн.
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Від представника відповідача надійшла письмова заява про розгляд справи в порядку письмового провадження. Та письмові заперечення проти даного адміністративного позову, відповідно до яких останній зазначив про те, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому, кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки. Також страхові нещасні випадки сталися поза межами України за часів незалежності України, а відповідач здійснює такі відшкодування в межах України.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, суд ухвалив рішення слухати справу в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним у задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.
Відповідно до положень розділів ІV, V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), за рахунок коштів Пенсійного фонду України здійснюється виплата пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105-XIV (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), зазначається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні в тому числі пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Також у п. а) ст.27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (у відповідній чинній редакції) визначено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Згідно пунктів 5, 6, 7, 8 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться на централізованому рівні на підставі актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено зазначені види пенсій. Дані акти складаються до 10 числа місяця, наступного за звітним, між органами Пенсійного фонду та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають їх відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою даних видів пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі даної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, аналіз вищезазначених норм, показує, що Порядком передбачено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З матеріалів справи вбачається, що згідно даних акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень 2014 року позивачем було заявлено списки осіб, яким було виплачено зазначені види пенсії у кількості 144 осіб, на загальну суму, що підлягає відшкодуванню - 20516,75грн. При цьому, відповідачем перевірено та прийнято до заліку було - 142 особи. Тому, за таблицею визначено, що загальна сума неврахованих сум витрат на виплату пенсій становить - 505,23грн. Отже, за списком осіб, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД та не прийняті до заліку відповідачем за липень 2014 року, всього на суму - 202,86грн. такими пенсіонерами є: ОСОБА_2, ОСОБА_3. А також за списками осіб, яким було виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території України за липень 2014 року: допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію становить суму - 300,00грн., витрати на доставку пенсії - 2,37грн., всього на - 302,37грн.
Пунктом 2 ст.7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ (чинний з 01.04.2001 року), передбачено, що Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у відповідній чинній редакції), особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Також Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, регулює механізм відшкодування на централізованому рівні витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом, у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено, згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ст.2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків від 09.09.1994 року, підписана державами колишнього СРСР (Азербайджан, Вірменія, Білорусія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, Україна), відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (в тому числі при настанні втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я.
Крім того, відповідно до норм Угоди про співробітництво у галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 11.07.1995 року, відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався нещасний випадок. Також виплата регресу за рахунок коштів сторони на території, якої стався нещасний випадок і по законодавству якої складався акт про нещасний випадок передбачена ст.2 угоди від 09.09.1994 року держав колишнього Радянського Союзу «Про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникові каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків».
За п. 4 вказаного Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачувались відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме:
сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру і він одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Проте, вище судом було зазначено про те, що чинним законодавством встановлений порядок такого відшкодування на централізованому рівні, тобто між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області є необґрунтованими, тому у задоволенні даного адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нікополі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Суддя А.Ю. Рищенко