20.10.2014р. Справа № 876/10646/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Левицької Н.Г.,
судді Клюби В.В.,
судді Кухтея Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
за участю представників:
апелянта (відповідача у справі): Ляховича
позивача у справі: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ
на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. у справі №809/1632/13а
за позовом Приватного підприємства "Конструктив", м.Івано-Франківськ
до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
23.05.2013р. позивач: Приватне підприємство "Конструктив", м. Івано-Франківськ звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000212201 та №0000222201 від 25.02.2013р.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення податкового органу винесені з порушенням закону, базуються на безпідставних висновках перевіряючих, відображених в акті перевірки, про факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами позивача ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", внаслідок чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість та податок на прибуток. Вважає, такі податкові повідомлення - рішення необґрунтованими.
За наслідками розгляду справи Івано-Франківським окружним адміністративним судом було винесено постанову про задоволення позовних вимог. Суд першої інстанції прийшов до переконання про те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки, не відображають реальний характер господарських операцій, а надані позивачем копії документів та пояснення такі висновки підтверджують, тому суд першої інстанції вирішив задоволити позовні вимоги в повному обсязі.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську оскаржив її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального і матеріального права, що призвело до винесення помилкової постанови, вважає, що суд не взяв до уваги надані відповідачем докази, які вказують на те, що постачальники Приватного підприємства "Конструктив" не могли бути реальними учасника господарських операцій, просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, яку у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається та колегією суддів встановлено, що у період з 29.01.2013р. по 04.02.2013р. ДПІ у м. Івано-Франківську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Конструктив" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013 року (т. 1 а.с. 16-79), у відповідності до висновків якого податковим органом серед інших встановлено порушення позивачем вимог законодавства:
- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на прибуток в розмірі 577311,00грн. за 2-4 квартали 2010 року та 2-4 квартали 2011 року;
- п. 7.1, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; п.п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим податковим органом встановлено заниження податку на додану вартість за червень-вересень, грудень 2010 року, квітень-жовтень 2011 року, травень, липень 2012р. в розмірі 596659,00грн.
За результатами проведеної перевірки у зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000212201 від 25.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 716036,00 грн., в тому числі 596659,00грн. за основним платежем та 119377,00грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення - рішення №0000222201 від 25.02.2013р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток в розмірі 622527,00 грн., в тому числі 577311,00грн. за основним платежем та 45216,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000212201 та № 0000222201 від 25.02.2013р. та встановлених фактів завищення сум податку на додану вартість, які позивачем віднесено до податкового кредиту в розмірі 596659,00грн., а також завищення валових витрат, що призвело до заниження сум податку на прибуток на суму 577311,00грн., слід зазначити наступне.
Висновки податкового про наявність вказаних порушень грунтуються на тому, що відповідачем встановлено, що контрагенти позивача: ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Віктор і Ко", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", на час проведення перевірки відсутні за своїм місцезнаходженням, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування. Крім того, щодо контрагентів позивача, проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності.
Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування валових витрат та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, колегією суддів встановлено наступне.
Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.03.2002р. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, що висвітлено в акті перевірки (т. 1 а.с. 17) та не заперечується сторонами.
Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", слід зазначити наступне:
ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" 16.11.2007р. зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради, як юридична особа. Станом на момент здійснення правовідносин із позивачем ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", був зареєстрований, як платник податку на додану вартість у відповідності до свідоцтва про реєстрацію платника податку від 12.09.2010р. №100268451, що підтверджується актом Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 від 17.05.2012р. (т. 3 а.с. 101-123).
Згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" договору субпідряду №159-10 від 02 грудня 2010 року останнім виконано опоряджувальні роботи на об'єктах ПП "Конструктив".
Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, довідкою по формі КБ-3 за грудень 2010 року на суму 164032,80 грн., актом виконаних робіт по формі КБ-2В за грудень 2010 року про здійснення ремонту приміщень виробничо-адміністративного корпусу ремонтно-експлуатаційної лінійної дільниці в м. Бурштин, податковою накладною №27705 від 27.12.2010р. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату на загальну суму 164032,80 грн., що не заперечується податковим органом, також висвітлено в акті перевірки та підтверджується платіжним дорученням №254 від 27.12.2010р. (т.1 а.с. 152-164).
За наслідками зазначеної господарської операції позивачем сформовано податковий кредит на суму сплаченого податку на додану вартість на підставі виданої податкової накладної №27705 від 27.12.2010р. на загальну суму 164032,80грн., в тому числі, ПДВ - 27338,80 грн. та віднесено до валових витрат загальну суму в розмірі 136695,00грн.
Однак, в акті Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 від 17.05.2012р. зроблено висновок, що при здійсненні господарської діяльності контрагентом позивача було порушено вимоги ч. 3 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними по правочинах. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з грудня 2010р. по вересень 2011р. та міститься посилання на обставини, які стосуються посадових осіб ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", які на думку податкового органу свідчать про надання податкової вигоди третім особам.
Під час судового розгляду встановлено, що у вищевказаному акті перевірки зазначено, що за адресою вказаною, у свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" підприємство не знаходиться, про що було складено відповідний акт. На момент проведення звірки за результатами вжитих заходів документи до перевірки не надано, тобто, підтвердити правомірність формування податкового кредиту не видається можливим.
На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не мало можливості здійснювати операції з реалізації послуг контрагентам - покупцям.
В ході перевірки встановлено відсутність поставок послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені договори відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Слід звернути увагу на те, що акт Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 складений 17.05.2012р. Відсутність за місцем знаходження контрагента позивача встановлена саме на дату складання акту та не свідчить про відсутність ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" станом на момент здійснення господарських операцій, а саме, у грудні 2010 року. Крім цього, слід зазначити, що у акті Ленінської МДПІ у м. Луганську №129/227/35554567 міститься посилання на здійснення планової перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та відсутність порушень у господарській діяльності контрагента позивача за період з 01.12.2010р. по 30.09.2011р. у відповідності до акту №803/23-35554567 від 11.11.2011р. Посилання на відсутність за місцем знаходженням вказаної юридичної особи податковим органом станом на 11.11.2011р. не зазначено.
Слід зазначити, що ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" на момент виконання робіт по договору, укладеному із позивачем володів діючою ліцензією №558208 від 30.07.2010р., оскільки відповідач зазначає, що анулювання такої ліцензії відбулося 24.02.2012р., тобто через рік після виконання таких робіт.
Колегією суддів апеляційного суду досліджено постанову Ленінського районного суду м. Луганськ про закриття кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та вважає, що така не містить будь-яких преюдиційних даних в частині господарських взаємовідносин між ПП "Конструктив" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", а, відтак, не може вказувати на помилковість висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, суд вважає безпідставними висновки ДПІ в Івано-Франківську, викладені в акті перевірки за №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013 року щодо порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".
Відносно господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп", суд зазначає наступне:
ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" 09.08.2010р. зареєстроване, як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем, товариство було зареєстроване, як платник податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 27.08.2010р. по 20.02.2012р. (свідоцтво платника ПДВ №100299432, яке анульоване 20.02.2012 - в зв'язку з ліквідацією юридичної особи), що підтверджується актом №3401/7/22-311 від 19.04.2012 року.
Згідно з укладеним між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" договору субпідряду №168-11 від 04.05.2011р. (т.1 а.с. 149), останнім виконано ремонтні та будівельні роботи для ПП "Конструктив".
Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт по формі КБ-2В: №30/06-179 за червень 2011р., №26/05-04 за травень 2011р., №30/06-179 за червень 2011р., №29/07-21 за липень 2011р. з реконструкції будівлі гаражу ВРБ Івано-Франківських МЕМ на вул. Басараб, 9 в м. Івано-Франківську (т. 1 а.с. 95-96, 102-103, 105-106,108-109); №31/05-35 за травень 2011р. з будівництва виробничо-технічних приміщень відпочинкового комплексу на вул. Свободи, м. Яремче (т.1 а.с. 98-100), а також довідками по формі КБ-3 за червень 2011р. на суму 140383,20грн. (т. 1 а.с. 95), №31/05-35 за травень 2011р. на суму 276644,40грн. (т.1 а.с. 98), №26/05-04 за травень 2011р. на суму 54590,40грн. (т.1 а.с. 102), №б/н за червень 2011р. на суму 140383,20 грн. (т.1 а.с. 105), №б/н за липень 2011р. на суму 291300,00грн. (т.1 а.с. 108). Позивач здійснив розрахунок за виконані роботи, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1 а.с. 97, 101, 112 ).
Крім цього, згідно укладеного між позивачем та ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" договору постачання товару від 28.04.2011р. у відповідності до видаткових накладних № 29/04-05, №29/04-06, №29/04-07 від 29.04.2011р. ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" поставлено позивачу будівельні товари.
Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, переліченими видатковими накладними (т.2 а.с. 38, 40, 42, 4). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 112).
Також, здійснення операцій з виконання робіт та поставки товарів підтверджено наявними в матеріалах справи податковими накладними на підставі, яких позивачем сформовано податковий кредит (т. 1 а.с. 101, 104, 107, 111, т.2 а.с. 39, 41, 43, 45).
Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій до позивача, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Печерському районі №3401/7/22-311 від 19.04.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період серпень 2010 року по лютий 2012 року". Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року, оскільки запит податкового органу повернувся з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". На підставі зазначеного з посиланням на ст. 203, 215 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне. Ненадання ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на підставі ненадання податковому органу первинних документів ТОВ "Будівельна компанія АТР-Груп".
За таких обставин, апеляційний суд вважає що ДПІ у м. Івано-Франківську не доведено факт наявності порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ"Будівельна компанія АТР-Груп".
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш", суд зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Сельпроммаш" 11.02.2004р. зареєстровано як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 12.12.2007р. (свідоцтво платника ПДВ №100082689), що підтверджується довідкою ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/32809234 від 22.06.2011р. (т. 1 а.с. 234) та не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що у відповідності до договору постачання товару від 27.04.2011р. на підставі накладної № 193 від 28.04.2011р. ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" поставлено позивачу товари (обшивка тип О-1, мати мінераловатні будівельні, вагонка та інш.).
Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, накладною №193 від 28.04.2011р. та податковою накладною №193 від 28.04.2011р. (т.1 а.с. 90). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується актом перевірки позивача №1229/22-1/31790008 від 11.02.2013р. (т. 1 а.с. 53).
Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на довідку ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/36420406 від 22.06.2011р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011р.", в якій зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім у квітні 2011р. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" не мало можливості здійснювати операції з реалізації товарів позивачу.
Такі висновки відповідача є хибними, з огляду на наступне:
Ненадання ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання зобов'язань щодо передачі послуг контрагентом відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності прийняті без виїзду за місцем знаходження контрагента позивача під час проведення невиїзної перевірки (довідка ДПІ у м. Херсоні №167/15-2/36420406 від 22.06.2011р.). Будь-яких актів посадових осіб на підтвердження зазначених висновків суду не надано.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Амела Л.Т.Д.", суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амела Л.Т.Д." 25.03.2009р. зареєстровано як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 05.05.2009р. (свідоцтво платника ПДВ №100225076), що підтверджується довідкою ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011р. (т. 1 а.с. 240) та не заперечується відповідачем.
Судом встановлено, що у відповідності до накладної № 112 від 28.04.2011р. ТОВ "Амела Л.Т.Д." поставлено позивачу товари (труби, радіатори, вузли, клапани та інш.).
Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, накладною №112 від 28.04.2011р. та податковою накладною №112 від 28.04.2011р. (т.1 а.с. 150). Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжним дорученням №289 від 28.04.2011 р. (т. 1 а.с. 151).
Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на довідку ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Амела Л.Т.Д." щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року", в якій зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та необхідних умов для ведення господарської діяльності. Вказаним актом перевірки встановлено ненадання ТОВ "Амела Л.Т.Д." первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім у квітні 2011 року. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ "Амела Л.Т.Д. "не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.
Такі висновки відповідача є невірними, з огляду на наступне:
Ненадання ТОВ "Амела Л.Т.Д." первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності прийняті без виїзду за місцем знаходження контрагента позивача під час проведення невиїзної перевірки (довідка ДПІ у м. Херсоні №158/15-2/36420406 від 17.06.2011р.). Актів посадових осіб на підтвердження зазначених висновків суду не надано.
Відносно господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ БК "Київбудмонтаж", суд зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю БК "Київбудмонтаж" 08.06.2010р. зареєстровано як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 30.12.2010р. по 20.02.2012р. (свідоцтво платника ПДВ №100317356), що підтверджується актом №961/22-2/37143832 від 20.04.2012р. (т. 1 а.с. 241-242) та не заперечується відповідачем.
Згідно з укладеними між позивачем та ТОВ БК "Київбудмонтаж" договорами №241 від 03.10.2011р., №235 від 12.07.2011р., №239 від 26.08.2011р., №237 від 23.08.2011р., №238 від 25.08.2011р. (т. 1 а.с. 172, 175, 203-205) останнім виконано ремонтно-будівельні роботи для ПП "Конструктив" на об'єктах замовника.
Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт по формі КБ-2В (т.1 а.с. 91-94, 145-147, 173, 174, 177-179, 180-182, 198-202), довідками по формі КБ-3 (т. 1 а.с. 91, 145, 173, 177, 180, 198, 202), податковими накладними (т.1 а.с. 206, 207, 209-212), які були представлені також і для перевірки. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та висвітлено в акті перевірки, та підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 176, 179, 183, 208).
Підставою визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт ДПІ у Печерському районі №961/22-2/37143832 від 20.04.2012р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК "Київбудмонтаж" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за квітень, серпень, вересень 2011 року, в якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження. Вказаним актом перевірки також встановлено ненадання ТОВ БК "Київбудмонтаж" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за квітень, серпень, вересень 2011 року. На підставі зазначеного з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ БК "Київбудмонтаж" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт позивачу.
Ненадання ТОВ БК "Київбудмонтаж" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. На момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на факті відсутності ТОВ БК "Київбудмонтаж" на момент вчинення перевірки (квітень 2012 року) за місцем реєстрації та, як наслідок, ненадання податковому органу первинних документів.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ "Фінанс Пан Трейд", суд зазначає наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінанс Пан Трейд" 08.06.2011р. зареєстровано як юридична особа та станом на момент існування правовідносин із позивачем товариство було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 01.02.2012 року, що підтверджується актом №3735/22-3/37700469 від 13.09.2012р. (т. 1 а.с. 252-259) та не заперечується відповідачем.
Згідно з укладеним між позивачем та ТОВ "Фінанс Пан Трейд" договором №197 від 18.04.2012р., останнім виконано електромонтажні роботи для ПП "Конструктив" на об'єкті - Адміністративний будинок, с. Ямниця, вул. Н. Яремчука (т.1 а.с. 184).
Факт виконання робіт підтверджується первинною документацією, зокрема, актами приймання виконаних робіт за травень 2012р. по формі КБ-2В (т.1 а.с. 189-190), довідкою №1 по формі КБ-3 за травень 2012р. на суму 45067,20грн. (т. 1 а.с. 189), податковими накладними від 18.05.2012р. та 19.05.2012р. (т.1 а.с. 191-192), які були документи були представлені також і для перевірки. Крім цього, за виконані роботи здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та також висвітлено в акті перевірки та підтверджується платіжним дорученням №41 від 16.05.2012р. (т.1 а.с. 170).
Крім цього, згідно з укладеним між позивачем та ТОВ "Фінанс Пан Трейд" договором від 28.05.2012р. у відповідності до видаткових накладних № 219 від 16.07.2012р., №218 від 16.07.2012 р., №593 від 31.07.2012р., №31/05-11 від 31.05.2012р. ТОВ "Фінанс Пан Трейд" поставлено товари (асфальтобетон, бетон та інш.).
Факт реалізації товару підтверджується первинною документацією, зокрема, переліченими видатковими накладними (т.1 а.с. 186, 193, 195, 197) та податковими накладними №440 від 29.05.2012р., № 219 та №220 від 16.07.2012, №571 та №593 від 31.07.2012 (т. 1 а.с.169, 187-188, 194, 196-197) . Крім цього, за поставлений товар здійснено оплату, що не заперечується податковим органом та підтверджується платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 170-171).
Судом встановлено, що в акті перевірки, як на підставу визначення грошових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, ДПІ у м. Івано-Франківську посилається на акт перевірки ДПІ у Печерському районі від 13.09.2012р. №3735/22-3/37700469 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Фінанс Пан Трейд" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2012 по 31.07.2012", в якому зазначено, про відсутність платника за адресою його місцезнаходження та встановлено ненадання ТОВ "Фінанс Пан Трейд" первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської діяльності останнім за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р. На підставі зазначеного акту перевірки з посиланням на ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України, відповідачем зроблено висновок про те, що ТОВ"Фінанс Пан Трейд" не мало можливості здійснювати операції з реалізації робіт та товарів позивачу.
Проте, ненадання ТОВ "Фінанс Пан Трейд" первинної документації для підтвердження господарських операцій із позивачем чи невідображення таких операцій у податковій звітності не є підставою для притягнення до відповідальності позивача, а може тягнути негативні наслідки виключно для платника податків, який таке порушення допустив. Слід зазначити, що на момент надання послуг та видачі податкових накладних, сам позивач та контрагент позивача були зареєстровані як платники ПДВ, їм було видано відповідні свідоцтва. Будь-яких доказів невиконання таких робіт контрагентами по договору відповідачем не надано, а висновки висвітлені в акті ґрунтуються виключно на відсутності ТОВ "Фінанс Пан Трейд" на момент вчинення перевірки (вересень 2012р.-) за місцем реєстрації та, як наслідок, ненадання податковому органу первинних документів.
За таких обставин, суд вважає що ДПІ у м. Івано-Франківську не доведено факт наявності порушення позивачем норм податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із ТОВ "Фінанс Пан Трейд" .
У всіх випадках аналізу господарських операцій позивача з вказаними вище контрагентами, податковим органом зазначається відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є такими, що порушують публічний порядок та є нікчемними.
В матеріалах справи також відсутні докази на підтвердження обставин, встановлених податковим органом, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Також податковим органом не враховано, що більшість операцій із контрагентами здійснювались на умовах субпідряду для забезпечення виконання укладених угод між позивачем та Управлінням Національного Банку України в Івано-Франківській області, Івано-Франківськими магістральними електричними мережами Західної електроенергетичної системи ДП НЕК "Укренерго", ВАТ "Івано-Франківськцемент", Тисменицькою міською лікарнею, Загвіздянською сільською радою та іншими юридичними особами. В матеріалах справи містяться первинні документи та довідка КРУ в Івано-Франківській області №05/21 від 01.09.2011р., які свідчать про належне виконання ПП "Конструктив" своїх зобов'язань перед зазначеними контрагентами, що також підтверджує і факт виконання субпідрядних робіт (т. 2 а.с. 55-235).
Спеціальним законом, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету на час виникнення правовідносин був Податковий кодекс України.
Відповідно до пп.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно п. 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що на момент укладання договорів та видачу податкових накладних, сам позивач та контрагенти позивача були зареєстровані, як платники ПДВ, їм було видане відповідні свідоцтва, на час укладення спірних правочинів позивач та його контрагенти були зареєстровані, як юридичні особи, формування податкового кредиту відбувалось на підставі належно оформлених податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.
При здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не взято до уваги та не перевірено факт виконання угод між контрагентами. Висновки податкового органу щодо укладення угод без мети реального настання наслідків грунтуються виключно на припущеннях осіб, які здійснили таку перевірку.
Таким чином, за умови, що апелянтом не доведено, що відомості, які містяться в документах, які стали підставою для формування податкового кредиту, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також відсутності доказів, що відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом, позивачем правомірно сформовано податковий кредит у періоді, що перевірявся, з врахуванням здійснених господарських операцій із ТОВ "Фінанс Пан Трейд", ТОВ БК "Київбудмонтаж", ТОВ "Амела Л.Т.Д.", ТОВ "Будівельна компанія Арт-Груп", ТОВ "ВКФ "Сельпроммаш" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж".
Відповідно до вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно із п. 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
За вимогами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Тому колегія суддів вважає, що в цій частині господарських операцій висновки суду першої інстанції є вірними та доводами апеляційної скарги спростовані не були.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині господарських операцій з ТОВ "Віктор і Ко"
Згідно з укладеними між позивачем та ТОВ "Віктор і Ко" договорами №144-10 від 06.05.2010р. та №149-10 від 05.08.2010р. (т.1 а.с 113, 114), останнім виконано ремонтно-будівельні роботи для ПП "Конструктив" на об'єктах замовника.
На підтвердження факту виконання робіт представниками позивача надано суду первинну документацію, зокрема, акти приймання виконаних робіт по формі КБ-2В №15-0-1-1 за вересень 2010 року, №8-0-1-1 за вересень 2010 року, №2а-02-1-01 за серпень 2010 року, №2а-02-1-02 за червень 2010 року, №2а-02-1-01 за червень 2010 року, №10-0-1-1 за липень 2010 року (т.1 а.с. 116, 117, 120, 123, 124, 127, 128, 130-132, 134, 135), а також довідками по формі КБ-3 № 15-0-1-1 за вересень 2010 року на суму 98632,80 грн. (т. 1 а.с. 115), №8-0-1-1 за вересень 2010 року на суму 77656,80 грн. (т.1 а.с. 119), №2а-02-1-01 за серпень 2010 року на суму 154300,00 грн. (т.1 а.с. 122), №2а-02-1-02 за червень 2010 року на суму 39120,00 грн. (т.1 а.с. 126), №2а-02-1-01 за червень 2010 року на суму 139800,00 грн. (т.1 а.с. 130), №10-0-1-1 за липень 2010 року на суму 52857,60 грн. (т.1 а.с. 134). Крім цього, у відповідності до накладних №0400 від 22.07.2010 року, №0399 від 21.07.2010 року, №0397 від 19.07.2010 року, №0124 від 23.06.2010 року ТОВ "Віктор і Ко" поставлено ПП "Конструктив" будівельні матеріали.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, на підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість до від'ємного значення з цього податку та формування податкового кредиту з податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Сплачені в ціні товару (послуг) суми податку на додану вартість для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
В матеріалах справи наявна копія долученої апелянтом ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області про закриття кримінальної справи та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
З даної ухвали вбачається, що засновник та директор ПП "Конструкти", ОСОБА_2, діючи з умислом на ухилення від сплати податків, вирішив мінімізувати сплату податків шляхом відображення в бухгалтерському та податковому обліках неіснуючих господарських операцій, отримав від невстановлених слідством осіб документи первинного бухгалтерського обліку , які містили завідомо неправдиві відомості про поставку та виконання загальнобудівельних робіт певними товариствами, серед яких, зокрема, ТОВ "Віктор і Ко". Маючи в своєму розпорядженні вказані підроблені документи, обвинувачений ОСОБА_2 використав їх при формування бухгалтерського та податкового обліків шляхом незаконного збільшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ. Підсудний активно сприяв розкриттю злочину та свою вину визнав.
Отже, за умов відсутності реальної складової в господарських операціях між ПП "Конструктив" та ТОВ "Віктор і Ко", - колегія суддів не бере до уваги документи первинного бухгалтерського обліку, оскільки такі складені лише з метою документування господарських операцій, які насправді не мали місце. Відтак, висновки апелянта в частині нереальності наведених господарських операцій колегія суддів вважає такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому в позивача відсутні підстави формувати по вказаних операціях валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення в даній частині повинні підлягати скасуванню.
За наведених обставин суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає частковому скасуванню з постановленням нової постанови, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Івано-Франківську від 25.02.2013р. №0000212201 на суму 479310,00грн.- за основним платежем та 95898,31грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000222201 на суму 430626,00грн.- за основним платежем і 33727,38грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями. У задоволенні решти позовних вимог позивача слід відмовити.
Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. у справі №809/1632/13а за позовом Приватного підприємства "Конструктив", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволити частково.
2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2013р. у справі №809/1632/13а за позовом Приватного підприємства "Конструктив", м.Івано-Франківськ до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, м.Івано-Франківськ про скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати частково.
3.Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Приватного підприємства "Конструктив" задоволити частково.
4. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Івано-Франківську від 25.02.2013р. № 0000212201 на суму 479310,00грн.-за основним платежем та 95898,31грн.-за штрафними(фінансовими) санкціями та № 0000222201 на суму 430626,00грн.-за основним платежем і 33727,38грн -за штрафними (фінансовими) санкціями.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Н.Г. Левицька
Суддя В.В.Клюба
Суддя Р.В.Кухтей