Справа: № 761/9879/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Мальцев Д.О.
Суддя-доповідач: Бабенко К.А
Іменем України
08 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження окремих категорій адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті, передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостої цієї статті.
Тому, порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, Постанову суду першої інстанції в частині скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з 03 листопада 2011 року щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за довідкою Міністерства оборони України, що призвело до її зменшення; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 03 листопада 2011 року відповідно до відповідно до довідки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як вбачається з Постанови про закінчення виконавчого провадження старшого державного виконавця Новак Г.М. від 16.04.2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.98), згідно повідомлення Відповідача від 27.03.2014 №7689/12, Позивачу проведено перерахунок пенсії в порядку встановленому рішенням суду за період з 03.11.2011 по 31.12.2013 року в сумі 39798,20 грн. та встановлено новий розмір пенсії в сумі 7258,45 грн.
А як вбачається з Довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до ПКМУ 1294 від 07.11.07 для нарахування (перерахунку) пенсії Київського міського військового комісаріату від 08 травня 2012 року №1470892601012281, копія якої також наявна в матеріалах справи (а.с.59), розмір грошового забезпечення за посадою, яку обіймав Позивач на день звільнення зі служби 04.07.1991 року, становить 4536,00 грн.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача щодо перерахунку його пенсії.
Листами Відповідача від 17.02.2014 року №3779/12/О-253 та від 11.03.2014 року №6278/12/О-251/1, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.7-9), Позивача повідомлено про відсутність підстав для підвищення йому пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23 квітня 2012 року №355, оскільки розмір пенсії за відповідною посадою, яку обіймав Позивач на момент виходу на пенсію з урахуванням підвищення (3628,80 грн.), є меншим ніж фактично він отримує (7258,45 грн.).
Дійсно, пунктом 1 зазначеної Постанови установлено, що з 1 липня 2012 р. підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 1 липня 2012 року.
При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. №45 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2007 р., N 86, ст. 3148; 2010 р., N 9, ст. 454), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у Відповідача підстав для підвищення Позивачу пенсії.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови Позивачу у зобов'язанні Відповідача виплатити йому нараховану на підставі раніше зазначеної Постанови суду доплати у сумі 39798,20 грн., в зв'язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань, оскільки, згідно з частиною другою ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
А як правильно зазначає в своїй апеляційній скарзі Позивач, відповідно до п.п.23, 26 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними; Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися
на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Оскільки Відповідачем судове рішення в частині перерахунку пенсії Позивача виконано, а виплату відповідних грошових коштів не здійснено, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення адміністративного позову в цій частині.
Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
А відповідно до частини першої ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задовольняється частково, Постанова суду першої інстанції в частині скасовується та ухвалюється в цій частині нова Постанову, якою адміністративний позов задовольняється.
Згідно з частиною десятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись частиною десятою статті 183-2, ст.ст. 197, 198, 200, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України виплатити ОСОБА_1 нараховану доплату на підставі Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2012 року за період з 03 листопада 2011 року по грудень 2013 року в сумі 39798,20 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нову Постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України (04053, м.Київ, вул.Воровського,16; код за ЄДРПОУ 22869069) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) нараховану доплату на підставі Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2012 року за період з 03 листопада 2011 року по грудень 2013 року в сумі 39798,20 грн.
В іншій частині Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 20 червня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.