15 січня 2013 рокусправа № 2-797/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
розглянувши в письмовому провадженні справу апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населеннчя Долинської райдержадміністрації на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2010 року у справі № 2-797/10 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населеннчя Долинської райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації в якому просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити йому відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2007-2009 р.р.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації щодо не нарахування та не виплати позивача щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2007-2009 р.р., відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними. Зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення Долинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії , відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат за 2007-2009 р.р. з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період .
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії , а тому відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» останній має право на компенсацію за шкоду , заподіяну здоров»ю , як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2007 рік було зупинено.
Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Однак, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобовязаний проводити зазначені виплати у спосіб та в розмірах, що встановлені законодавством, чинним на момент їх здійснення.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у новій редакції і не передбачено виплат на оздоровлення .
Проте Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року зміни , внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. визнано такими , що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і відновлено дію ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та дію ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відмінено і не зупинено .
Згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 2 категорії виплачується у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат . При цьому відповідно до аб. 7 ч. 4 ст. 48 вказаного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати .
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про зобовязання здійснити перерахунок невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007-2009 р.р. та задовольнив позовні вимоги, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 122, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населеннчя Долинської райдержадміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 02 вересня 2010 року у справі № 2-797/10- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов