10 листопада 2014 рокусправа № 2а-16820/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.05.2014 року у справі № 2а-16820/2011 за поданням Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, заінтересовані особи ОСОБА_1 та Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення, -
У квітні 2014 року до суду надійшло подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області Морар М.В. про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2а-16820/2011 від 03.02.2014р.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня 2014 року подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області, заінтересовані особи ОСОБА_1 та Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задоволено.
Не погодившись з ухвалою суду, Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою в задоволенні подання відмовити в повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2011 року по справі № 2а-16820/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України та зобов'язано його здійснити перерахунок та виплати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 05.01.2011 року по 22.07.2011 рік з урахуванням різниці, що була виплачена у зазначений період.
10 лютого 2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
До відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області надійшло повідомлення від боржника - Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м.Запоріжжя від 27 лютого 2014 року № 1327105 про часткове виконання рішення суду, а саме: нарахування пенсії у розмірі 1095,94 грн. Кошти за судовим рішенням були боржником нараховані, проте такі не виплачуються з підстав відсутності видатків Державного бюджету України.
Суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця, виходив з того, що виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, а саме шляхом стягнення нарахованої суми.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що покладені судом зобов'язання вчинити дії щодо позивача виконані в порядку, встановленому судовим рішенням, а виплата донарахованої суми, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена за наявності відповідного фінансування з боку Державного бюджету України.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Наведені норми права дають змогу дійти висновку, що зобов'язання вчинити певні дії, покладені на відповідача судовим рішенням, є обраним судом способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин державний виконавець просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті шляхом вирішення додаткової позовної вимоги про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття постанови в адміністративній справі.
Частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду першої інстанції неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, про помилковість висновків суду першої інстанції
Керуючись ст.ст. 197, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.05.2014 року у справі № 2а-16820/2011 - скасувати.
У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 та Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак