(у порядку скороченого провадження)
Справа № 2-а/1970/4044/12
Ст. 6.2.1
"02" січня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представника позивача -Лося А.М.;
представників відповідача 1: Храбровської Л.С., Горбатюка М.В.;
представника відповідача 2: Горуна В.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за
позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бучачагрохлібпром»
до Ліщанецької сільської ради та Державної фінансової інспекції в Тернопільській області
про визнання дій протиправними, скасування акта ревізії та листа вимоги Ліщинецької сільської ради, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бучачагрохлібпром»(надалі по тексту -позивач або ТзОВ «Бучачагрохлібпром») звернулося до суду з адміністративним позовом до Ліщанецької сільської ради (надалі по тексту -відповідач 1) та Державної фінансової інспекції в Тернопільській області (надалі по тексту -відповідач 2, або ДФІ в Тернопільській області) про визнання таким, що не підлягає виконанню листа-вимоги від 21 листопада 2012 року №303/2-09 та визнання протиправними дій головного державного фінансового інспектора Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції Бурмаса М.М. щодо включення в акт ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету факту самовільного зайняття ТзОВ «Бучачагрохлібпром»земелельної ділянки та розрахунку розміру шкоди, та скасування акта ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету в частині включення факту самовільного зайняття ТзОВ "Бучачагрохлібпром земелельної ділянки та розрахунку розміру шкоди.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що лист-вимога Ліщанецької сільської ради від 21 листопада 2012 року №303/2-09, що ґрунтується на заключеннях головного державного фінансового інспектора Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції Бурмаса М.М., який здійснював планову ревізію, та які зафіксовані в акті ревізії Ліщанецького сільського бюджету від 20.09.2012 року № 20-22/109 не відповідають нормам чинного законодавства.
Зокрема, встановлення в акті ревізії факту самовільного зайняття ТзОВ «Бучачагрохлібпром»земельної ділянки та розрахунок розміру шкоди складені з порушенням норм чинного законодавства, а саме: Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ №963 від 25.07.2007 року, вимогам Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. №312, чим порушено права позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1 проти позову заперечила, пояснила, що головою Ліщанецької сільської ради правомірно видано та направлено на адресу позивача претензію від 21.11.2012 року №303/2-09 щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею (6,57) га із земель с/г призначення (землі запасу) за межами населеного пункту с.Ліщанці та сплатити в сільський бюджет 8258,22 грн., а також заключити договір оренди землі, що знаходиться під господарськими будівлями і дворами в межах населеного пункту орієнтовною площею 13,0 га, яка не надана у власність та постійне користування. Вказана вимога ґрунтується на заключеннях, зафіксованих в акті ревізії Ліщанецького сільського бюджету від 20.09.2012 року № 20-22/109.
Крім того, Ліщинецькою сільською радою на адресу позивача направлялись відповідні листи щодо звільнення ріллі площею 6,57 га, яка самовільно використовується, а також направлявся лист до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області з метою вжиття відповідних мір щодо самовільного використання земель, проте на день ревізії дані земельні ділянки використовуються позивачем безоплатно.
Представник відповідача 1 вважає вимоги позивача безпідставними, а тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні на адміністративний позов.
Згідно заперечення ДФІ в Тернопільській області позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки дій головного державного фінансового інспектора Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції Бурмаса М.М. щодо включення в акт ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету факту самовільного зайняття ТзОВ «Бучачагрохлібпром»земелельної ділянки та розрахунку розміру шкоди вчинялись на підставі норм чинного законодавства і є цілком правомірними.
З приводу скасування акту ревізії, Держфінінспекція повідомляє, що акт ревізії Монастириської міжрайонної фінансової інспекції №20-22/109 не може скасовуватися, оскільки акт Держфінінспекції не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії та немає обов'язкової сили, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім пояснень представників сторін судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що на виконання п. 5.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на III квартал 2012 року, на підставі направлення №117 від 13.08.2012р., виданого заступником начальника Монастириської міжрайонної держфінінспекції, головним державним фінансовим інспектором Монастириської міжрайонної держфінінспекції Бурмасом М.М. проведено ревізію Ліщанецького сільського бюджету за період з 01.01.2009 по 30.06.2012 р.
Відповідно до п.17 програми планової ревізії Ліщанецького сільського бюджету за період з 01.01.2009 по 30.06.2012 передбачено проведення ревізії дотримання нормативно - правових актів при здачі в оренду не житлових приміщень, земельних ділянок, надходжень від продажу землі.
За результатами проведеної ревізії складено акт ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету за період з 01.01.2009 по 30.06.2012р., у якому зазначено, що внаслідок безоплатного використування земель позивачем протягом ревізійного періоду місцевими бюджетами недоотримано коштів на загальну суму 8258,22 грн. в тому числі обласним бюджетом - 865,40 грн., районним - 519,24 грн., сільським (60%) - 6883,58 грн., чим завдано відповідним бюджетам збитків на вказану суму, яка на час ревізії не відшкодована. Порушення допущено з вини ТзОВ «Бучачагрохлібпром», що користується земельними ділянками без права власності та відповідних договорів оренди.
Із матеріалів справи слідує, що вказаною ревізією встановлено також, що відповідно до розпайованих земель площа проектних доріг за межами населеного пункту становить 13,46 га, використовує розпайовані землі ТзОВ «Бучачагрохлібпром».
Повноваження щодо укладання договорів оренди за межами населених пунктів надано місцевим органам влади в даному випадку Бучацькій райдержадміністрації.
Згідно інформації управління Держкомзему у Бучацькому районі №32/6-08/965 від 11.09.2012 та звіту форми 6-зем під господарськими будівлями і дворами в межах населеного пункту обліковується 13 га земель, які не надані у власність та постійне користування.
Судом встановлено, що під час проведення ревізії постійною комісією з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв'язку, торгівельно-побутового обслуговування населення, земельних відносин, благоустрою, будівництва Ліщанецької сільської ради проведено обстеження фактичного використання земель, яким встановлено, що ТзОВ «Бучачагрохлібпром»використовується земельна ділянка, зайнята під током площею 5632 кв.м (за період з 01.01.2009 по 30.06.2012) та земельна ділянка, зайнята під незавершеним будівництвом комплексом тваринницьких приміщень і стодоли на площі 20836 кв.м за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 без укладання договору оренди. Крім того, комісією встановлено, що впродовж періоду з 01.01.2009 по 30.06.2012 ТзОВ «Бучачагрохлібпром»на безоплатній основі без укладання договору оренди використовує землі запасу під посів сільськогосподарських культур (на день обстеження 3,54 га - під посівами пшениці, 3,03 га під посівами люцерни). Внаслідок чого порушено ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, ч.1 ст.2 Закону України «Про плату за землю», де зазначено, що використання землі в Україні є платним.
З представленого в ході ревізії документування встановлено, що Ліщанецькою сільською радою направлялись відповідні листи до ТзОВ «Бучачагрохлібпром»щодо звільнення ріллі площею 6,57 га, яка самовільно використовується, а також направлявся лист до Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області з метою вжиття відповідних мір щодо самовільного використання земель, проте на день ревізії дані земельні ділянки використовуються ТзОВ «Бучачагрохлібпром»безоплатно.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виправлення порушень, встановлених в акті ревізії, 21.11.2012 року Ліщанецькою сільською радою видано лист-вимогу №303/2-09 щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею (6,57) га із земель с/г призначення (землі запасу) за межами населеного пункту с.Ліщанці та сплатити в сільський бюджет 8258,22 грн., а також заключити договір оренди землі, що знаходиться під господарськими будівлями і дворами в межах населеного пункту орієнтовною площею 13,0 га, яка не надана у власність та постійне користування.
Оцінюючи правомірність дій та виданих відповідачами правових актів, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головним завданням органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використання і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в держаних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, у бюджетних установах і суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або їх використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово - господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства.
Крім того, відповідно до п.є ч.1 ст. 12 Земельного кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства. Відповідно п.п.1 п. (б) ч.1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виконавчим органам сільських рад делеговано повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.
Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі»та ст. 288.5.1 Податкового кодексу України річна сума орендної плати не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.
Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення відносяться несільськогосподарські угіддя - землі під господарськими будівлями та дворами.
Згідно абзацу 1 ст.7 Закону України «Про плату за землю»та ст. 274.1 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативно-грошової оцінки.
Суд не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що фінансовий інспектор порушив вимоги Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003р. №312, оскільки фінансовий інспектор не наділений повноваженнями з контролю за використанням та охороною земель та відповідно не перевіряв та не встановлював факту самовільного зайнняття земельної ділянки. Така інформація ним була отримана у сільській раді. Натомість інспектор встановив факт не надходження коштів до місцевого бюджету за використання земельних ділянок.
Крім того, позивачем в судовому засіданні не представлено будь-яких доказів, які б спростували інформацію Ліщанецької сільської ради з приводу самовільного зайняття земельної ділянки ТОВ "Бучачагрохлібпром".
Суд повністю погоджується з позицією представника відповідача з приводу того, що акт ревізії Монастириської міжрайонної фінансової інспекції №20-22/109 не може скасовуватися, оскільки акт Держфінінспекції не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, не має обов'язкової сили та не породжує жодних правових наслідків для позивача. Актом який підлягає виконанню та породжує певні наслідки для суб"єктів господарювання є тільки вимоги державної фінансової інспекції, які позивачем не оскаржуються.
Аналогічно не може оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства "лист-вимога" Ліщанецької сільської ради від 21 листопада 2012 року №303/2-09, оскільки даний документ за своєю суттю є нічим іншим як претензією про виконання певних господарських зобов"язань, а не актом управлінського характеру.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню листа-вимоги від 21 листопада 2012 року №303/2-09 та визнання протиправними дій головного державного фінансового інспектора Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції Бурмаса М.М. щодо включення в акт ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету факту самовільного зайняття ТзОВ «Бучачагрохлібпром»земелельної ділянки та розрахунку розміру шкоди, та скасування акта ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету в частині включення факту самовільного зайняття ТзОВ "Бучачагрохлібпром земелельної ділянки та розрахунку розміру шкоди.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати понесені позивачем відповідно до ст.94 КАС України з Державного бюджету України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 69, 70, 94. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" до Ліщанецької сільської ради про визнання такою, що не підлягає виконанню листа-вимоги від 21 листопада 2012 року №303/2-09 та до Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про визнання протиправними дій державного фінансового інспектора Монастириської міжрайонної державної фінансової інспекції Бурмаса М.М. щодо включення в акт ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету факту самовільного зайняття ТОВ «Бучачагрохлібпром»земельної ділянки та розрахунку розміру шкоди та скасування акта ревізії від 20 вересня 2012 року №20-22/109 Ліщанецького сільського бюджету в частині включення факту самовільного зайняття ТзОВ «Бучачагрохлібпром»земелеьної ділянки та розрахунку розміру шкоди, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 8 січня 2013 року.
Головуючий суддя Осташ А. В.
копія вірна
Суддя Осташ А. В.