ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про залишення позовної заяви без розгляду
06 листопада 2014 року № 813/2864/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Косів М.Б.
за участю:
представника прокуратури - Ройко А.І.
представника третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання незаконними рішень, -
на розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання незаконними рішень.
Ухвалою суду від 10.04.2014 року справу прийнято до провадження.
В позовній заяві та уточненнях до неї прокурор зазначив, що він дізнався про незаконність рішень Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області у 2011 році після завершення перевірки, а відповідно до ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право. Норми ЦК України, що стосуються строку позовної давності, застосовуються до позовів, у яких однією з вимог є визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування, що порушує цивільні права і охоронювані цивільним законом інтереси фізичної чи юридичної особи і які у подальшому підлягають відновленню. Вважає, що фактично прокурором не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, однак, з метою не створення формальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Представник третьої особи ОСОБА_2 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин. Покликається на те, що на час прийняття рішень виконавчого комітету Росохацької сільської ради від 15.11.2002 р. «Про підготовку матеріалів попереднього погодження», від 17.01.2003р. №1,2,3,4,5,6,7 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», рішення Росохацької сільської ради від 25.12.2005 р. №391 «Про погодження надання у спільну власність земельної ділянки для обслуговування жилих будинків на території військового Лісгоспу МО України НСБ «Тисовець» було передбачено річний строк звернення до адміністративного суду. Про ці рішення прокурор дізнався у 2008 році, оскільки прокурорська перевірка законності використання земель парку в урочищі «Тисовець» та законності вилучення у Міністерства Оборони України і зарахування до земель запасу Росохацької сільської ради проводилася ще у 2008-2009 роках, що підтверджується відповідними письмовими доказами: листом Національного природного парку «Сколівські бескиди»від 06.02.2009р. № 44, отриманого Військовою прокуратурою Західного регіону України від 24.02.2009р., листом Головного управління Збройних Сил України від 19.06.2008р., з яким військова прокурора Західного регіону отримала копії документів щодо вилучення земельної ділянки площею 10,2 га у с. Росохач. Цей пакет документів отримано прокуратурою 14.07.2008р. і зареєстровано за №4856. На листі накладено резолюцію: «п.Солдатов. До матеріалів перевірок, виготовити копії відповіді». Лист прокурора відділу за додержанням законів у військових формуваннях прокуратури Західного регіону №6/1260 датований 2008р. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.
В судовому засіданні представником прокуратури підтримано клопотання про поновлення строку звернення до суду з мотивів, наведених у позовній заяві.
Представник третьої особи проти клопотання представника прокуратури заперечив та в його задоволенні просив відмовити, підтримав своє клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів, наведених у клопотанні.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але така позовна заява може бути залишена без розгляду на тій підставі, що пропущено строк звернення.
Згідно зі статтею 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
До набрання чинності Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) частиною другою статті 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи у справах цієї категорії було встановлено річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Шестимісячний строк звернення з адміністративним позовом до суду у справах цієї категорії діє з моменту набрання чинності нової редакції (згідно із Законом № 2453-VІ) статті 99 КАС, тобто з 30 липня 2010 року. Це означає, що в разі, якщо право на звернення до суду виникло у особи до зазначеної дати, коли процесуальним законом були встановлені інші строки, то у період чинності попередньої норми слід застосувати ті строки, які існували на час виникнення цього права. При цьому вимога частини другої статті 5 КАС, відповідно до якої провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, полягає у тому, що залишок строку звернення до суду, право на яке виникло у особи до набрання чинності нової редакції статті 99 КАС, після 30 липня 2010 року не може перевищувати строки, встановлені новою редакцією статті 99 КАС.
Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
З огляду на викладене тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Таким чином, тривалість строку звернення до суду не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
Оскільки, позивач звернувся 10 травня 2011 року до суду з позовом про визнання неправомірними рішень відповідача, прийнятих у листопаді 2002року, січні 2003 року та грудні 2005 року, ним пропущено встановлений статтею 99 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у цій справі) річний строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Предметом позову є визнання протиправними і скасування рішень виконавчого комітету Росохацької сільської ради від 15.11.2002 р. «Про підготовку матеріалів попереднього погодження», від 17.01.2003р. : №1 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №2 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №3 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №4 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №5 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №6 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», №7«Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», рішення Росохацької сільської ради від 25.12.2005р. №391 «Про погодження надання у спільну власність земельної ділянки для обслуговування жилих будинків на території військового Лісгоспу МО України НСБ «Тисовець».
Зазначені земельні ділянки знаходяться в с. Тисовець на території Росохацької сільської ради.
З позовом до суду прокурор звернувся 10.05.2011р.
З наявних у справі документів вбачається, що прокурорська перевірка законності використання земель парку, зокрема надання їх для надання гаражів в урочищі «Тисовець», законності вилучення у Міністерства оборони України і зарахування до земель запасу Росохацької сільської ради, проводилася ще у 2008-2009 р.р. Зазначена обставина підтверджується письмовими доказами: листом Національного природного парку «Сколівські бескиди» від 06.02.2009р. №44, отриманого Військовою прокуратурою Західного регіону України від 24.02.2009р., листом Головного управління Збройних Сил України від 19.06.2008р., з яким військова прокурора Західного регіону отримала копії документів щодо вилучення земельної ділянки площею 10,2 га у с. Росохач . Цей лист отримано прокуратурою 14.07.2008р. і зареєстровано за № 4856. На листі накладено резолюцію: «п. Солдатов О.С. До матеріалів перевірок, виготовити копії відповіді». Зазначене свідчить про те, що на час одержання відповіді перевірка вже тривала.
Про той факт, що військова прокуратура Західного регіону про існування спірних рішень Росохацької сільської ради дізналася набагато раніше, а не у 2011 році, як стверджує прокурор у заяві про уточнення позовних вимог, свідчить і те, що 20.07.2010р. заступник військового прокурора Львівського гарнізону звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави -Міністерства оборони України, в особі Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району до Сколівської районної державної адміністрації визнання недійсними розпоряджень голови Сколівської районної державної адміністрації від 16.04.2007 року №№ 286-275 про затвердження проектів відведення та передачу у власність громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_3 земельних ділянок для будівництва та обслуговування гаражів на території Росохацької сільської ради поза межами населеного пункту в урочищі «Тисовець». Ухвалою суду від 27.09.2010 р. у справі № 2а-6053/10/1370 позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку із відкликанням для проведення додаткової перевірки вилучення Росохацької сільською радою з користування Сколівського військового лісгоспу земельної ділянки площею 10,2 га.
Наступний факт, який спростовує твердження прокурора про початок перебігу строку звернення до суду з 2011 року свідчить те, що 27.10.2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківського ліспромкомбінату" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району, Мукачівської квартирно-експлуатаційної частини району до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національного природного парку "Сколівські бескиди", Навчально-спортивної бази зимових видів спорту «Тисовець»МО України, третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства Львівської обласної ради" Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" про визнання недійсним правочину та витребування земельних ділянок. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2010 р. №2а-9598/10/1370 позовну заяву передано на розгляд Сколівського районного суду.
Письмовими доказами доведено, що найпізніше 14.07.2008 р. прокурор отримав від Головного управління Збройних Сил України копії документів щодо вилучення земельної ділянки площею 10,2 га у с. Росохач. Оцінюючи ці матеріали, прокурор повинен був під час перевірки встановити усі обставини, які стосуються цієї земельної ділянки, а отже, повинен був дізнатися про рішення виконавчого комітету Росохацької сільської ради від 15.11.2002 р. «Про підготовку матеріалів попереднього погодження», від 17.01.2003р. №1,2,3,4,5,6,7 «Про надання дозволу на складання проекту забудови та проекту відведення земельної ділянки», рішення Росохацької сільської ради від 25.12.2005 р. №391 «Про погодження надання у спільну власність земельної ділянки для обслуговування жилих будинків на території військового Лісгоспу МО України НСБ «Тисовець» та видачу державних актів про право власності на земельні ділянки на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11
Позовна заява була подана до суду 10 травня 2011 року. Таким чином, строк звернення із позовними вимогами сплив до моменту фактичного звернення позивача із зазначеним позовом.
Суд не приймає до уваги покликання прокурора на п. 1 ч. 4 ст. 268 ЦК України, за яким позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, яким порушено його право власності або інше речове право. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Оцінюючи такі доводи, слід виходити з того, що позовна давність -це інститут цивільного права. Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Цивільні відносини є приватно-правовими відносинами. Кожен учасник цих відносин є самостійним і має свій інтерес. Виникнення спору свідчить про конфлікт цих інтересів. Якщо незаконний правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування порушує права та інтереси особи в приватно-правовій сфері, то ці відносини регулюються цивільним законодавством, і до захисту порушених прав застосовується позовна давність і відповідно захист таких прав здійснюється в порядку цивільного судочинства. Якщо ж незаконний акт порушує права чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин, то спір є публічно-правовим, належить до юрисдикції адміністративного суду і звернення з таким позовом здійснюється у строки, передбачені ст. 99 КАС України. Позовна давність до цих відносин не застосовується.
Прокурор вважає, що фактично ним не пропущено строк звернення до суду з даним позовом, однак, з метою не створення формальних підстав для залишення позовної заяви без розгляду просить поновити строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. В судовому засіданні представник прокуратури ствердив, що про існування рішень Росохацької сільської ради та виконавчого комітету вони дізналися набагато раніше, під час першої перевірки, яка проводилася прокуратурою, однак, прокуратура нічого не знала про незаконність цих рішень.
Позивачем не наведено жодних обставин, які б вважалися поважними причинами пропуску строку для звернення до суду і суд таких не знайшов.
Отже, суд приходить до висновку про залишення згідно зі статтею 100 КАС позову прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері без розгляду з підстав пропуску ним без поважних причин встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 160, 165, КАС України, суд, -
Адміністративний позов Військової прокуратури Західного регіону в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах - Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в особі його структурного підрозділу Сколівського військового лісгоспу, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області та Виконавчого комітету Росохацької сільської ради Сколівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Національний природний парк "Сколівські бескиди", Навчально-спортивна база зимових видів спорту "Тисовець", комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання незаконними рішень - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Р.М. Брильовський