23 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2654/14
Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.
Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Косцової І.П.
суддів - Турецької І.О.
- Стас Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до Відділ державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення протиправним та скасування постанови, -
УПФУ в місті Херсоні звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати протиправним рішення державного виконавця та скасувати постанову від 26.06.2014 р. ВП № 38006801 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в місті Херсоні, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні знаходиться виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 21.08.2012р. № 2а-1574 виданого Комсомольським районним судом у м. Херсоні про зобов'язання УПФУ у м. Херсоні перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 15.08.2010р. і в подальшому на час дії вказаної норми з відрахуванням отриманих позивачем сум, які були виплачені у цей період
21.05.2013р. на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано семиденний строк на добровільне виконання рішення. Вказана постанова направлена позивачу.
14.06.2013р. УПФУ надіслано до ВДВС лист, зі змісту якого слідує, що Управлінням виконано рішення суду в частині нарахування надбавки до пенсії. Також УПФУ зазначило, що виконання рішення суду в частині виплати заборгованості є неможливим, оскільки виплати вказаної категорії громадян фінансуються з Державного бюджету України, яким не передбачено такі виплати на поточний рік.
Крім того, позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845, якою затверджено порядок виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.
У зв'язку з невиконанням рішення суду в частині виплати надбавки до пенсії у ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем 26.06.2014р. винесено постанову про накладення на УПФУ у місті Херсоні штрафу у розмірі 680,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1-ї інстанції виходив з того, що відсутність у Пенсійного фонду України коштів для виплати особі присуджених сум пенсії не може бути визнано поважною причиною для невиконання рішення суду, оскільки такі дії спотворюють гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий суд.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження»
Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України і згідно із ч.2 цієї статті здійснюється державними виконавцями. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
У відповідності до ч. 1 ст. 89 вищевказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що державним виконавцем може бути винесено постанову про накладення штрафу виключно у разі невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Відсутність відповідного бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення для управління Пенсійного фонду України в м.Херсоні є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Відповідно до положень підпункту 4 пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року N 8-2, основними завданнями управління, зокрема, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Тобто, виплати пенсій та інших виплат здійснюються районним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Підпунктом 2 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 червня 2002 року встановлено, що планування у відповідному регіоні доходів та видатків коштів Фонду віднесено до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМ України від 24 жовтня 2007 року №1261, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.
З наведеного вбачається, що до повноважень управлінь Пенсійного фонду України в районах питання планування доходів та видатків не віднесено, а виплати пенсій та інших платежів, управління здійснює виключно у межах фінансових ресурсів, виділених Пенсійним фондом України.
Враховуючи викладене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав, і це встановлено судовими рішеннями, фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного та, повторно, п'ятиденного строку виконати судове рішення в цій частині.
Накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше утруднює виконання судового рішення про виплату доплати до пенсії.
У зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини 1 статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Тобто списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Посилання суду першої інстанції на відповідні рішення Європейського суду з прав людини щодо неможливості посилання державним органом при виконанні судових рішень на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань безпідставні, оскільки у даному випадку мова не йде про звільнення управління Пенсійного фонду України від виконання рішення суду, а про оцінку причин такого невиконання та про наявність підстав для накладення штрафу.
Це ж саме стосується і роз'яснення Верховного Суду України № 1-5\400 від 14 липня 2006 року, наданого на підставі листа Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у справі Качко проти України, відповідно до якого реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань. Накладення штрафу на боржника, який з об'єктивних причин у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування, обставини, яка не залежить від діяльності боржника, ніяким чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Такої ж правової позиції притримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі №К/9991/45657/12 від 27 серпня 2014 року.
Колегія суддів не приймає довід апелянта стосовно неврахування відповідачем строків для застосування штрафу виходячи з того, щоЗаконом України «Про виконавче провадження» не визначено граничного терміну застосування штрафів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржене судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права в частині накладання штрафу, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні.
Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202, та п.3 ч.1 ст. 205 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року по адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м.Херсоні про визнання рішення державного виконавця протиправним, скасування постанови про накладення штрафу - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні до відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні про визнання рішення державного виконавця протиправним, скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити частково.
Скасувати постанову відділу Державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні від 26.06.2014 р. ВП № 38006801 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Суддя - доповідач: І.П. Косцова
Судді: І.О. Турецька
Л.В.Стас.